Новий союз старшого та молодшого братів?! Між Динамо та Минаєм занадто багато домовленостей

У неділю "Динамо" проведе матч проти молодого закарпатського клубу під назвою "Минай". Історія цих стосунків небагата (досі зіграно лише три матчі, четвертий буде у неділю) та одноманітна (завжди перемагало "Динамо"), але оповита чималою кількістю кулуарних домовленостей.

Усе розпочалося з торішнього півфінального кубкового протистояння, яке між "Минаєм" та "Динамо" повинно було відбутися на стадіоні "Авангард" в Ужгороді. Тому, що пізні стадії національного Кубка (починаючи з півфіналу) повинні проводитися на стадіонах не нижче третьої категорії. А "Минай-Арена", проведення матчу на якій вдалося "протиснути" президентові закарпатців Валерію Пересоляку, відповідає другій категорії. Тут можна проводити матчі максимум чвертьфіналу Кубка України.

З тим же поєдинком виникли "домовленості" щодо часу стартового свистка. Він, як відомо, прозвучав о 14:00, хоча матч повинен був розпочатися, зважаючи на літню пору і спеку (середина червня), не раніше 17:00. У ЗМІ здійнялася хвиля про "хитроробленість" закарпатського клубу. Мовляв, вирішили суперника заморити спекою. Лише після цього в душі очільників "Миная" забриніли струни гордості й Михайлу Кополовцю була дана команда розповісти матінку-правду. Мовляв, про такий ранній час матчу попрохало саме "Динамо", аби того ж дня встигнути відлетіти до Києва. Допоки ж не здійнялася хвиля, закарпатці про причини алогічного рішення з початком гри воліли мовчати, аби не посваритися з впливовим клубом-суперником.

Другий (чи то пак третій) епізод цього серіалу відбувся в поточному чемпіонаті України, коли ужгородський матч між "Минаєм" та "Динамо" перенесли на київську землю. Слово Михайлу Кополовцю:

"З пропозицією 26 вересня зіграти в Києві, а вже матч другого кола провести в Ужгороді, до мене звернувся президент київського "Динамо" Ігор Суркіс. Мотивував він це прохання тим, що динамівцям потрібно якісно підготуватися до повторного протистояння в Лізі чемпіонів з бельгійським "Гентом".

У підсумку керівництво нашого клубу і головний тренер Василь Кобін дали згоду, взявши до уваги, що мова йде про команду, яка представляла Україну в Лізі чемпіонів"…

По руках вдарили, але офіційно угоду ніяк не затвердили. Така собі джентльменська домовленість. Той матч, до речі, "Динамо" провело без глядачів.

Було б логічно, правильно і справедливо гру другого кола, як і передбачалося, зіграти в Ужгороді. Навіть без уболівальників. До слова, на питанні глядачів в контексті цієї теми варто зупинитися окремо.

Лише один факт: Михайло Кополовець не завершує кар'єру гравця, бо обіцяв собі ще бодай раз зіграти в УПЛ перед заповненими трибунами закарпатського стадіону. Бажано заповненими на сто відсотків чи близько того. Це до того, яке значення вболівальники мають для "Миная". Значення сентиментальне та й, чого гріха таїти, практичне. На поєдинку з "Динамо" клуб планував заробити. Це був шанс зірвати куш, навіть попри те, що заповнити трибуни повністю було неможливо. "Минай" вирішив брати не кількістю (кількість, у зв'язку з епідемією, обмежена), а якістю. Точніше, ціною. Вартість квитків коливалася в інтервалі від триста гривень на найзручніші сектори до ста гривень на сектори за ворітьми. Погодьтеся, не надто дешево як для провінції. У столиці на матч між цими командами, - проте тепер уже з київською пропискою, - в деякі сектори можна придбати перепустки й за 50 гривень.

Тож неможливість грати з вболівальниками стала для "Миная" болісним ударом. І водночас перекреслила будь-які принципи. Чомусь змусила знехтувати заздалегідь визначеним планом: перший матч грають у Києві, а другий – в Ужгороді. Як принаймні було би логічно і справедливо стосовно принципу двоколового формату чемпіонату: вдома і на виїзді.

Ми розуміємо, що Михайло Кополопець, будучи рупором минайського клубу, не встиг отримати установки, але ж за стільки років публічності міг би й сам навчитись аргументувати. Бо ж його слова про "червону зону" не витримують критики. Точніше, множаться на нуль кількома кліками: "На Закарпатті "червона" зона. Є багато нюансів. Виходячи з цього, матч "Динамо" - "Минай" перенесено в Київ на НСК "Олімпійський", - сказав гравець та спортивний директор клубу. Але ж у рішенні регіональної комісії з питань ТЕБ та НС чорним по білому написано про заборону "проведення всіх масових (розважальних, спортивних, соціальних, рекламних та інших) заходів, крім офіційних спортивних заходів, включених до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України, та матчів командних ігрових видів спорту професійних спортивних клубів без глядачів за умови дотримання учасниками таких заходів відповідних санітарних і протиепідемічних заходів та здійснення обов’язкового щоденного контролю за станом здоров’я учасників".

Тож, відмовляючись грати удома (з порожніми трибунами), "Минай" або не визнає себе професійним клубом, або занадто стелиться перед "Динамо". "Динамо", до речі, подає ситуацію так, ніби робить послугу супернику. На офіційному сайті киян вже наведено лист за підписом Плавайка до Ігоря Суркіса з проханням до киян прийняти цей матч на "Олімпійському".

І одразу стартував продаж квитків. Ось вам і практична вигода для однієї зі сторін. Перший матч пройшов без глядачів, тож нічого страшного чи несправедливого не трапилося б, якби й в Ужгороді зіграли за порожніх трибун. Навпаки, це було б закономірно.

А так маємо черговий привілей для "Динамо" – уже чотирнадцятий фактично домашній матч (!) у сімнадцяти турах. На виїзді "Динамо" грало лише проти "Руху", "Інгульця" та "Львова". А "Минай" приєднується до когорти клубів-безхатченків. А кажете "гордість краю"…