Цирк на дроті. Адвентистам шістнадцятої команди присвячується

Будь-який сенс в докладній розмові з приводу матчів туру відпав вчора ввечері. Ще до початку гри "Миная" з "Шахтарем". Коли з'явилася інформація про те, що вона може не відбутися. Скажу відразу: тут не йтиметься про причини вчорашнього бардаку - вони для нас не важливі. Значення мають наслідки.

Сам по собі "поєдинок" аутсайдера, що стоїть на виліт, з беззмінним учасником Ліги чемпіонів (або її кваліфайну - без різниці) великого інтересу не викликав. Ми всі розуміли, чим він повинен закінчитися - коли "Шахтарю" потрібна перемога. І все ж, з банальної точки зору турнірної таблиці на його результаті був зав'язаний інтерес до ще чотирьох матчів туру.

"Зоря" на той момент ще не втратила теоретичних шансів на друге місце. "Маріуполь", "Інгулець" і "Олімпік" не були застраховані від Першої ліги. Двоє останніх повинні були грати в один час з "Минаєм". Ми зараз не говоримо про те, що міг лиш припускати середньостатистичний глядач. Формально ж він сідав би до екрану в надії на інтригу.

Так, ця надія дійсно померла б останньою і, швидше за все, досить швидко. Але наївний український глядач (якщо такі ще залишилися) мав законне право сподіватися на диво. Хіба мало там: раптом "Минай" впреться, закидавши поле кістьми, а щоб відібрати очки у нинішнього "Шахтаря" не потрібно бути чарівником. Чим чорт не жартує, коли Ахметов спить ...

Але коли стало ясно, що закарпатці вийдуть на поле з неабияким запізненням і практично без розминки, та й взагалі не дуже-то і хотілося їм туди виходити, хисткий картковий будиночок турнірної інтриги розвалився в один момент. За принципом доміно попадали один за іншим камінчики у Львові і Кропивницькому. І потекла вода під уже лежачий - в Маріуполі.

Тобто, втрачений був будь-який турнірний інтерес до чотирьох ігор туру з семи. Та й перемога "Зорі" в п'ятій теж не мала сенсу.

Про що залишалося нам докладно говорити? Про сутичку "Ворскли" з "Десною" за п'яте місце - матч середнього штибу, який лише методом виключення може бути визнаний найкращим в турі? Про тріумф "Колоса" над залишками "Олександрії" в нудній грі? Власне, все.

Про що говорити в понеділок, після 26-го туру?

Про ті ж "Десну" й "Ворсклу"? Першій грати в Маріуполі - це ще куди не йшло, хоч суперник і без мотивації. Але другій-то вирішувати питання з ... тим же "Минаєм". Не бачу сенсу навіть в паралельному огляді двох матчів, не кажучи вже про тур в цілому. Приїхали. Останній тур чемпіонату обернувся повною профанацією.

Прикро - однозначно не те слово. Набагато більш сильні почуття повинні охоплювати автора, який весь сезон, з туру в тур, на повному серйозі намагався переконати вас в тому, що ми говоримо про справжні змаганні. Повинні, але не охоплюють. Хіба що соромно. Правда, не мені повинно бути. Але тим, кому я переадресував би цей сором, боюся, дане почуття невідомо.

Закричал он: "Что за шутки!
Еду я вторые сутки,
А приехал я назад,
А приехал в Ленинград!"

Чемпіон визначається задовго до фінішу, при цьому боротьба за чемпіонство у другому колі відсутня, як така. Третє місце, за фактом, являє собою безлюдний бронзовий острів, звідки нікуди не дінешся. Гонка за Європу в якийсь момент починає більше нагадувати гру в піддавки. І тепер ось відомий єдиний лузер - несподівано як!!!

А він взагалі дограє?

Ось у що перетворився чемпіонат України в останніх турах. Той самий, що я вам так натхненно малював у всіх доступних просунутому глядачеві фарбах. Чому? Адже, можу відповідально і в який раз заявити, як людина, що займається цим усі сім останніх худих років: до останнього сезону він повільно, але неухильно прогресував.

Примітивно зводити все до однієї причини. Про "Шахтар" розмова особлива і, сподіваюся, вона ще попереду. "Динамо" акуратно зібрало очки, місцями демонструючи яскраву гру, але оцінити силу нового чемпіона ми зможемо, як завжди, лише на міжнародному рівні. Ще приблизно з десяток команд, скажімо так, відповідають нормативам нинішньої УПЛ. Але не без проблем.

Вчорашня НП змушує мене повернутися до заяложеної теми "гнилих містечок", якої торкались ще минулого літа - коли, завдяки телебаченню, ми змогли побачити, яке поповнення чекає нашу "вишку". Що ж, давайте порахуємо цих курчат.

Ну, з "Минаєм" все ясно. Мильна бульбашка опереткового клубу лопнула, і про нього або добре ... а оскільки взяти таке нізвідки, стало бути, нічого.

Гордо ... надцятий "Інгулець" запам'ятався максимумом нічиїх (нарівні з іншою сільською командою) і, як правило, мінімумом гостроти біля воріт суперників. Поклавши руку на серце, поки ще не став через нефутбольні причин відверто валитися "Минай", найбільше хотілося спровадити вперед в минуле саме клуб з Петрового.

До слова, будучи під крилом у людини, в чиїй компанії з нечуваною легкістю з кишень дістаються гранати, до певної міри, команда теж повинна відчувати себе як на пороховій бочці. І бути готовою в будь-який момент злетіти в повітря - припинити існування.

"Рух" на тлі цих двох здатний вразити своєю "рухлівістю". Однак феномен останніх п'яти турів, за які команда і злетіла в десятку кращих з дна донного, пояснюється елементарно - календарем. Її суперниками були ті ж "гнилі містечка", плюс "Маріуполь" з "Олімпіком", що покотилися по похилій, плюс депресивна нині "Олександрія".

Мій висновок, що напрошується: поповнивши лігу на дві зайві команди, ми витягли пустушку. При цьому зросла питома вага команд з невисокою якістю гри. І відповідно, матчів з їх участю. А в список потенційних "якорів" ліги я заніс би також "Олімпік" і (так-так !!!) "Львів". З урахуванням самодурства їх власників.

Перший пустився у всі тяжкі після того як у нього відібрали преміальні третьої сторони, що вже здавалося приємно відтягують кишеню. І до сих пір дивним чином його за це адекватно не покарано. Більш того, він активно викладає свою позицію і виряджається в тогу прокурора. Але ж його команда йде на дно ніяк не стараннями суддів - це результат тренерської чехарди.

У другому випадку, спостерігаючи безглуздість клубної політики за весь час його присутності в УПЛ, я б не тішився "безсмертям" Львова. Дуже може статися, що і воно буде мати недовгий строк. Шляхи президентів невідомі ...

Ну, вже "Маріуполю" -то милиці підставлять - позіхаючи, скажете ви. Напевно, але в контексті очевидного, як на мене, ослаблення інтересу Ахметова до "Шахтаря" це аж ніяк не медичний факт.

І ось на такому-то "благодатному" фоні, коли ні-ні, та й лунають тривожні сигнали навіть зі стану клубів першої вісімки, ми продовжуємо розширювати УПЛ далі. На догоду руху адвентистів шістнадцятої команди, що активно розширяється. Вперто закриваючи очі на всі шістнадцять - і ніяких бананів !!!

Що ж, давайте подивимося, що день прийдешній нам готує - якого поповнення варто очікувати з першої ліги в цьому році. На перший погляд, це вже ніякі не "гнилі містечка".

Схоже на те, що УПЛ нікуди не дінеться від "Вереса". Що ж, в Кубку він себе зарекомендував непогано і лідирує впевнено. Не забудемо проте, що мова йде про перше місце - команда, яка в будь-якому випадку зайшла б в "вишку". До речі, нагадаю: в минулому сезоні такою командою був горезвісний "Минай".

"Чорноморець". Як одесит, можу сказати, що гра у команди нестабільна, тренер сируватий, а деякі суддівські рішення на її користь викликають питання навіть у її уболівальників. Що, до речі, вельми дивно: господареві воно начебто й ні до чого. А щодо можливого продажу клубу - хлопчик так часто кричав: "Вовки!", що нормальні люди його тепер і не слухають.

З іншого боку, напружують чутки про якусь співпраці з "Динамо". То тренера київської молодіжки нам сватають, а тепер ось - і її склад на додачу. Висновки про користь настільки чудової команди для УПЛ робіть самі. А що, ідейка цілком в дусі Луческу. Щиро сподіваюся, що це виявиться фейком, але нічому не здивуюся.

Гіпотетичне перетворення одеського клубу в "Маріуполь" київського розливу загрожує цілковитою дискредитацією в очах українських любителів футболу. А тому, хто вже давно поховав справжній "Чорноморець", залишилося тільки станцювати на його кістках. Щоб найпалкіші з фанатів, які історично ненавидять Київ, в трунах попереверталися.

"Металіст 1925". Ще одна спроба створення народного клубу. Честь і хвала ініціаторам, але, як показує життя, такі проекти на рівні УПЛ довго не тягнуть. До того ж, з появою "Металу" імені Ярославського і прагненням його в "вишку", шанси іншої команди для Харкова потихеньку починають спрямовуватися до нуля. Та й чи пройде вона?

"Агробізнес" - ось ці виглядають реальніше. Але, навскидку, пахне "гнилими містечками". І особисто мені дуже цікаво, куди і яким чином випарувалося довічне відсторонення від футболу президента клубу? Як говорив нинішній президент країни: героям можна? А нам уже повним ходом віщають про те, як той чудово пече хліб і водить автобус зі своєю командою.

Ото ж бо Гельзін в вус не дме. Адже його колега, ні багато ні мало, навіть дозволяє собі цінні ініціативи по внесенню змін до регламенту Кубка, безпосередньо спілкуючись з президентом УАФ.

З інших найбільш підходящою кандидатурою виглядає "Волинь", у якої, нібито, є все для участі в УПЛ. Поки що крім належної кількості очок. Що стосовно "Миколаєва", то у нього по життю нічого для цього не було. На превеликий жаль і без зловтіхи, сусіди.

Словом, картина маслом не особливо бадьорить. Але це нічого, для наших адвентистів головне, щоб цифри зійшлися. Їх номер - шістнадцять, але за клієнтами вони не стежать. А вигрібати потім з цієї ями нам - тим, хто змушений дивитися на все це задоволення.

Цирк на дроті триває ...

Думка автора блогу може не збігатися з позицією редакції