Герой футбольного дня. Олександр Зінченко

Рішення не залучати представників чемпіонату країни-агресора, котра вже більше двох років веде проти України війну, до тренувально-навчального збору національної та молодіжної збірних - цілком слушне з морально-етичної точки зору. Хоча навіть тут можна розбиратися, зауважуючи, що сьогоденна відмова від футболістів – то подвійні стандарти, адже коли того ж таки Зінченка за вказівкою "верхів" головний тренер збірної Михайло Фоменко загравав за Україну, війна з Росією вже була в розпалі. Тоді чомусь ніхто проти не виступав.

Я - людина Зінченка. Притча про український футбол

Але не суть… Важкий зараз час і в ФФУ вирішили не роздмухувати полум'я соціальної напруги. Добре, цілком слушно. Хотіли як краще… Але ж через власну недолугість вийшло як завжди. Чому таке рішення (не приймати до лав збірних представників чемпіонату Росії) прийнялося не на всезагальній нараді завчасно, а в останній момент окремими чиновниками, які потім й віддали наказ?

Чому в останній момент? Тому, що "легіонерам" з чемпіонату Росії вже були розіслані офіційні запрошення до табору збірних, які потім були відкликані. Навіть не будемо наводити докази у вигляді сканів документів, які отримали клуби "легіонерів-росіян" (для багатьох, виявляється, це зовсім й не докази). Лише звернемо увагу на неймовірні співпадіння, які не можуть не наводити на думку, що всі останні заяви ФФУ, які стосувалися не виклику групи футболістів з чемпіонату ворожої країни – чистої води окозамилювання.

"Гравцям Євгену Селезньову, Андрію Пилявському, Богдану Бутку та Олександру Зінченку, як і всім іншим кандидатам до національної команди, що виступають в іноземних чемпіонатах, виклики були відправлені 10 березня (згідно з регламентом ФІФА зі статусу і трансферів гравців це необхідно робити за 15 днів до початку "міжнародного вікна"). Ці запрошення носили попередній характер, оскільки на той час тренерський штаб збірної України ще не визначився зі складом команди на цей збір. Остаточна заявка була сформована 17 березня. Того ж дня цей склад був оприлюднений на офіційному сайті Федерації футболу України. Склад сформований тренерським штабом на основі ігрових характеристик та стратегічного бачення тренерського штабу", – мовиться в офіційній заяві Федерації футболу України.

Згодом й прес-аташе ФФУ Олександр Гливинський підтвердив, що Зінченко, як і решта "легіонерів", банально не потрапив до складу через спортивні причини: "Це рішення тренерського штабу. Вони не викликані в збірну чисто зі спортивних причин. Ніякої політики тут немає, - сказав Гливинський. В склад не потрапили футболісти "Рубіна" Марко Девіч та Андрій Пилявський, Богдан Бутко з "Амкара", Євген Селезньов з "Кубані" і Олександр Зінченко з "Уфи".

Потім ФФУ оприлюднила склад й молодіжної збірної України, де за неймовірним співпадінням Олександра Зінченка також не виявилося, хоча сам футболіст до Києва прилетів.

Звісно, й тут знайшлися "пояснення". Не минає й п'яти днів, як щодо Олександра Зінченка, а також ще одного українця з чемпіонату Росії Ігоря Жураховського Федерація футболу виступає з новою заявою - тепер уже відносно їх непотрапляння до складу молодіжної збірної України: "Троє гравців молодіжної збірної команди України не полетіли до Австрії через вірусну інфекцію. Підвищення температури і ознаки вірусу з’явилися в Олександра Зінченка, Андрія Борячука, Ігоря Жураховського та Олександра Зубкова. В останнього симптоми застуди проявилися найменше, тому, на думку лікарів, він встигне одужати до товариських матчів проти однолітків з Австрії та Грузії. Що стосується вищевказаних футболістів, з огляду на їхнє здоров’я та небезпеку поширення вірусної інфекції у колективі, тренерський штаб прийняв рішення залишити хлопців у Києві. Лікарі молодіжної команди залишили гравців під наглядом медиків. Зінченко попросив відпустити його раніше, оскільки його клуб вирушає на збори. Усі хлопці, котрі захворіли, знадобляться нам у травні під час відбіркових матчів Євро-2017".

Тобто, спочатку, шляхом офіційної заяви громадськість проінформували, що Зінченко не викликаний до національної збірної суто за спортивними принципами, а потім відносно гравця з'являється повідомлення про хворобу, яка завадила йому приєднатися й до "молодіжки", але не заважає, очевидно, відправитися з клубом на збори (раз відпрошувався заради зборів). Ну, можна, звісно, якщо хочеться, вірити в такі неймовірні співпадіння...

Ще одне "співпадіння" стосується так званих "попередніх" викликів. Виявляється, в "Кубані" та "Уфі" вірно зрозуміли, що Ігорю Жураховському та Олександрові Зінченку надійшли "не попередні" виклики, а повноцінні запрошення до "молодіжки". Зате відносно Селезньова, а також Бутка і Пилявського, клуби не розібралися і видали "попередній" виклик за офіційний. Буває, звісно, й таке.

Якщо серйоно... Проблема, повторимося, не в відсутності в розташуванні команди Зінченка, а в тому, що офіційні футбольні особи безцеремонно дурять громадськість, намагаючись приховати власний прорахунок. Не було б з самого початку виклику Олександра Зінченка (як і інших "легіонерів" з недружньої нам країни) – не було б проблем. А так зараз все це схоже на банальне окозамилювання, спрямоване приховати політичне рішення футбольних чиновників.

Найкращий вихід з цієї ситуації? Відверта офіційна заява одного з тренерів або ж чиновників ФФУ про істинні причини не виклику "легіонерів" з чемпіонату Росії.