Туреччина - Україна. Від панства польскеґо до ляпаса в Інґольштадті

Проти турецької збірної українські футболісти грали ще задовго до того, як наша держава стала незалежною. Власне, воно й не дивно, адже саме крізь поєдинки з командами з "братньої" Туреччини совєти робили в міжнародному футболі перші кроки. Щоправда, на рівні національних збірних зустрічей у 20-ті роки минулого сторіччя було лише дві. У 1924-1925-му СССР перемогло турків 3:0 у Москві і 2:1 в Анкарі. В обох цих матчах грав харківський півоборонець Іван Привалов.

А невдовзі після того турки двічі зіграли з поляками. У Стамбулі гості перемогли 1:2, а в їхньому складі виступало чотири гравці львівської "Поґоні" - воротар Еміл Ґорлітц, оборонець Кароль Ганке і нападники Йозеф Слонецкі і Вацлав Кухар.

Натомість матч-відповідь взагалі відбувся у Львові (як відомо, Галичина у ті роки перебувала під польським гнітом). Керована Тадеушем Синовіцем "Кадра" тоді перемогла 6:1, а восьмеро з 11-ти футболістів тоді представляли львівські клуби. Нападник Мечислав Бач з "Поґоні" в тій зустрічі зробив дубль, а Зиґмунт Стеуерманн з єврейського клубу Львова "Гасмонея" відзначився хет-триком. Крім Бача, "Поґонь" у тому матчі представляли згадуваний вище Вацлав Кухар, а також Броніслав Фіхтель, Франтішек Ґ’єбартовскі та капітан команди Юзеф Ґарбієн. З представників "Гасмонеї" в основі вийшли також Ізидор Редлер та Людвік Шнейдер. Цікаво, що стадіон, на якому тоді грали команди, носив ім’я того ж історичного діяча, що й стадіон "Краковія" у Кракові, на якому українці через три дні зіграють зі збірною Косово. Мова про маршалка Юзефа Пілсудського.

Ще масовіше представництво українців у поєдинках проти турків у збірній країни-поневолювача трапиться трохи згодом. Між тим, наступного поєдинку між національними збірними СССР та Туреччини довелося очікувати 36 років, втім у зустрічах відбірного турніру мундіалю-1962 тренер Гаврило Качалін українців не використовував.

Зате тренер Микола Морозов у жовтні 1966-го в товариському матчі в Москві виставив відразу чотирьох київських динамівців – оборонця Вадима Соснихіна, хавбека Йожефа Сабо і нападників Валерія Поркуяна та Анатолія Бишовця. Той матч завершився сенсаційною перемогою турків над свіжеспеченими бронзовими призерами чемпіонату світу з рахунком 0:2.

У 1969-му у відборі до мундіалю-1970 збірною СССР знову керував Качалін. На матч проти турків, який відбувався на Республіканському стадіоні української столиці, вийшло четверо представників київського "Динамо" - воротар Євген Рудаков, Віктор Серебряников, Анатолій Бишовець і Володимир Мунтян. Останній зробив у тій зустрічі дубль, а совєти здобули перемогу 3:0. У виїзному матчі в Стамбулі СССР переміг 3:1, а один з м’ячів провів киянин Віталій Хмельницький. Крім нього, на поле тоді виходили інші динамівці – Серебряников, Мунтян, Бишовець та Анатолій Пузач.

А 2 квітня 1975-го на київському Республіканському стадіоні відбувся той самий історичний матч. У рамках кваліфікації Євро-1976 у складі збірної СССР на матч проти турків Валерій Лобановський виставив усіх 11-х підопічних по київському "Динамо": Рудаков, Коньков, Матвієнко, Фоменко, Решко, Трошкін, Мунтян, Онищенко, Колотов (к), Веремеєв, Блохін. Та ще й на заміну замість Анатолія Конькова у другому таймі вийшов Леонід Буряк. А три голи без відповіді турецькому воротареві Сабрі Діно забили Колотов (двічі – з пенальті) та Блохін. Цікаво, що напередодні цього поєдинку динамівці в рамках чвертьфіналу Кубка володарів кубків двічі розтрощили турецький "Бурсаспор".

У грі-відповіді в Ізмірі Лобановський розмішав динамівців одним представником донецького "Шахтаря" Віктором Звягінцевим. А склад тоді був наступним: Рудаков. Коньков, Зуєв, Фоменко, Решко, Звягінцев, Мунтян (Буряк 61), Онищенко, Колотов (к), Веремеєв, Блохін. І найцікавіше, що цим зірковим складом команда примудрилася поступитися ще не таким грізним на той час туркам 0:1.

У 1978-му в товариському матчі збірна СССР перемогла в Анкарі турків 2:0. Один з м’ячів тоді забив Блохін. Крім нього, московський тренер Микита Симонян тоді включив до складу інших киян – Олександра Бережного, Володимира Безсонова, Буряка, а Анатолій Коньков вивів команду з капітанською пов’язкою.

У відборі до мундіалю-1982 совєтів тренував інший москвич Костянтин Бєсков. При ньому в основі на матч проти турків у Лужниках вийшли кияни Володимир Лозинський, Анатолій Дем’яненко, Сергій Балтача, Безсонов, Буряк та Блохін. Господарі виграли 4:0, а м’ячі у їхньому складі забивали грузини Александр Чивадзе та Рамаз Шенґелія і українці Дем’яненко і Блохін. У матчі в Ізмірі Шенґелія рахунок відкрив. А Блохін відзначився дублем. Збірна СССР перемогла 3:0, а крім Олега Володимировича у складі були кияни Лозинський, Дем’яненко, Балтача, Безсонов і Буряк, а також екс-львів’янин, вихованець харківського футболу Юрій Суслопаров, котрий тоді вже виступав за московський "Спартак".

В останнє збірні СССР і Туреччини зійшлися у відборі до мундіалю-1990. Тоді совєтів знову тренував Лобановський. У першому матчі проти турків на стамбульському "Іненю" українців в основі було восьмеро – Олег Лужний, Олег Кузнєцов, Василь Рац, Олексій Михайличенко, Геннадій Литовченко, Олександр Заваров, Олег Протасов та Ігор Добровольський. Гості виграли зустріч завдяки м’ячу Михайличенка. Другий матч відбувався у Сімферополі. На нього тренер виставив киян Лужного, Івана Яремчука, Михайличенка, Литовченка, Протасова, на той час гравця Ювентуса" Олександра Заварова і уродженця Одещини Ігоря Добровольського. Крім того, на заміну тоді виходив Василь Рац. Господарі перемогли 2:0, а обидва м’ячі легендарному Енґіну Іпекоґлу забив Протасов.

Перший матч між збірними Туреччини та України носив товариський характер і був зіграний 1 травня 1996 року в Самсуні. Ця гра увійшла в історію, оскільки саме з неї розпочав відлік своїм голам за національну команду нині найкращй бомбардир в історії збірної України Андрій Шевченко. Крім нього, туркам, яких тоді так само як сьогодні очолював Фатіх Терім, забив Тімерлан Гусейнов. Втім, двох м’ячів нашій команді виявилося замало – вона поступилася 2:3.

Ще один "товарняк" українці й турки зіграли у лютому 2003 року в Ізмірі. Наша команда тоді здобула в двобої з чинними бронзовими призерами чемпіонату світу почесну нульову нічию, а матч запам’ятався ще й тим, що тренер нашої збірної Буряк тоді дав змогу дебютувати за національну команду 21-річному дніпрянину Русланові Ротаню.

Проте найпам’ятнішою в історії стала зустріч українців проти Туреччини в рамках відбору до мундіалю-2006. Тоді очолювана Блохіним команда розтрощила суперників у їх логові, на "Шюкрю Шарачоґлу", з рахунком 3:0. Ця зустріч понині залишається в історії вітчизняного футболу однією з найяскравіших. Гол Олега Гусєва, дубль Андрія Шевченка, фантастична передача Олександра Рикуна, дивовижна гра Андрія Вороніна і Олександра Шовковського – то миті, яких очевидці не забудуть ніколи.

Київський матч суперників у тій відбірній кампанії вже не вирішував нічого. Точніше, турки ще претендували на плей-оф і здобули перемогу з мінімальним рахунком. А українці після матчу готувалися святкувати перший в історії вихід до фінальних частин мундіалів.

Два останніх поєдинки суперників (0:3 у Києві в 2009-му і 0:2 в Інґольштадті в 2012-му) потішити вболівальницькі серця, звісно, не могли. Втім, тоді наша команда грала так, як могла. Сподіваємося, що завтра на "Конья Бююкшехірі" вона зможе ліпше.