Шевченко: Моя команда не гратиме в примітивний футбол

Головний тренер збірної України Андрій Шевченко в інтерв’ю Команда №1 проаналізував останні матчі національної команди, яка спочатку перемогла Туреччину на власному полі 2:0, а потім з таким же рахунком поступилась на виїзді Ісландії.

- Андрію Миколайовичу, три очки, набраних збірної України в двох вересневих поєдинках, судячи з усього, зовсім не той результат, на який ви розраховували?

- Безумовно. Ми ставили завдання-мінімум взяти чотири пункти, але з різних причин нам це зробити не вдалося.

- Але ж всі претенденти на вихід з нашої групи набрали в минулих спарених матчах по три очки.

- Для нас це слабка втіха. Турнірна ситуація не змінилася. Ми як відставали від першого місця на два очки, так і відстаємо. Залишилися, як то кажуть, при своїх ... Я незадоволений результатом. Вважаю, що в Ісландії не можна було програвати ні в якому разі. По самій грі в Рейк'явіку - я теж очікував більшого. Не можу назвати її провальною, всі наші принципи команда витримувала, але були окремі ситуації, які вплинули на результат матчу.

- Ви сказали, що ставили завдання взяти не менше чотирьох очок. Може, тоді їхали в Ісландію за нічиєю?

- Ні в якому разі. Ми ніколи не граємо на нічию, а в Рейк'явіку віддавати ініціативу тим більше було не можна. За такого розкладу ми тут же отримали б купу навісів і стандартів біля своїх воріт, а цього не можна було допустити. Якби сіли - нас би просто затоптали. Якби я мав зараз можливість переграти цей поєдинок, я б ні за що не змінив нашу тактику. Команда діяла б точно так само - з контролем м'яча.

- У зв'язку з цим пригадується фраза Валерія Лобановського, який говорив про те, що у будь-якого колективу повинен бути набір тактик. Відсунувши гру в Ісландії від своїх воріт, може, варто було її спростити?

- Я ніколи на це не піду. Моя команда не буде грати в примітивний футбол. Тим більше в Ісландії, де навала не може бути ефективною в принципі. З приводу набору тактик я, звичайно, згоден з Лобановським, і у нас в грі теж виникають моменти, коли потрібно просто вибити м'яч, вийти в середину поля, зайняти позиції. Але обличчя в команди повинно бути іншим, і воно у нас вже є.

Ми не просто бачимо, що в грі збірної України є свій малюнок, а отримуємо підтвердження у вигляді аналітичних викладок. Мені надала розбір наших матчів наукова група, а також італійська компанія, яка співпрацює з УЄФА. Всі дані свідчать про те, що ми знаходимося на правильному шляху. За загальної ефективності поступаємося трохи тільки хорватам, в складі яких виступає багато виконавців з провідних клубів Європи.

- У чому наш головний резерв?

- В окремих епізодах, які ми не завжди догравати. У пошуку індивідуально сильних нападаючих, які можуть з нічого зробити гол, заробити пенальті і так далі. У нас є хороші виконавці на флангах атаки, але в будь-якому випадку ми повинні бути сильні командною грою, і в цьому напрямку працює наш штаб. Довгі закидання вперед в розрахунку на майстерність окремих гравців - для нас це неприйнятно. Це справа випадку, а ми - за системність в грі.

- Після матчу з Туреччиною футболісти сказали, що ви дозволили їм порадіти не більше ніж 10-ти хвилин. Команда вас почула?

- Так. За настроєм на поєдинок з Ісландією не може бути ніяких питань. Взагалі ніяких! Для мене це неприйнятно, щоб на такому рівні, як в національній збірній, у когось були проблеми з бажанням грати. Я вже говорив: побачу такого футболіста - ноги його в команді не буде. Побачу навіть не в грі, а на тренуванні. Хлопці про це знають, ми з ними обговорювали дану тему після спарингу з Мальтою. Ось там я звернув увагу на проблеми з налаштуванням, але вони вже в минулому. У мене в команді ніколи не гратимуть люди, які не поважають свою роботу.

- Гра проти турків - це той футбол, який записаний у вашому підручнику?

- Не в моєму. Така гра - це вимоги сучасного футболу. Так, це був хороший матч в нашому виконанні, але наступний поєдинок змазав загальні враження. У турнірному плані ми зробили крок вперед, а через два дні повернулися назад. Але це по результату, а по грі з'явилася стабільність, яка перевірялася і в Рейк'явіку, - це певний стиль, певні зв'язки ...

Втім, хтось випав з цієї гри, хтось недопрацював в окремих епізодах, і це відбилося на табло. Ми проведемо детальний аналіз, зберемося наступного разу і вкажемо хлопцям на помилки. У моменті з першим м'ячем був фол на Андрієві П'ятову, а другий гол ісландці забили після того, як порушили правила на Євгену Коноплянці і втекли в контратаку. Але нас це не виправдовує.

- Слова Мірчі Луческу перед матчем з Туреччиною здорово завели команду?

- Не думаю. Для нас турки самі по собі були серйозним подразником. Сильний суперник, конкурент в боротьбі за вихід з групи. Ніхто не забув виїзний поєдинок, в якому ми прикро втратили перемогу. Так що, як я вже не раз говорив, ми грали не проти Мірчі Луческу, а проти збірної Туреччини. Можливо, деяким футболістам Шахтаря присутність цього наставника на тренерській лаві додало мотивації, але ніхто з нас не акцентував на цьому увагу.

- Поєдинок у Харкові напевно відняв у хлопців багато сил. Чи вистачило їх на Ісландію?

- У тих, хто грає в такому ритмі - проводить по два матчі на тиждень, - проблем не було ніяких. Зате вони були у тих, хто практично не виходить на поле в своїх клубах.

- Переможний склад не міняють. Як ви до цього ставитеся?

- Ніяк. Я провів ротацію, поміняв три позиції, хоча будь у мене можливість, зробив би ще більше перестановок. Інша гра, інший суперник з іншим стилем.

- У Рейк'явіку було дуже багато єдиноборств, в яких збірна України часто поступалася своєму супротивнику. Може, варто було випустити фактурних виконавців? Часом не вистачало якоїсь жорсткості, підкатів і так далі ...

- Ми були готові до цієї гри - ісландці давно діють в одному ключі, нічого не змінюють. Перед нашою командою стояло завдання уникнути всі ці єдиноборств за допомогою контролю м'яча. Я вже сказав - в боротьбі, в стандартах, в силовому тиску у нас не було в протистоянні з ними жодних шансів. Ви вважаєте, що наша команда повинна була грати з ними в цей футбол? Так ми, навпаки, від нього відходимо, будуємо нову систему і зі свого шляху не звернемо.

- Переломний момент матчу - початок другого тайму?

- Не можна так втрачати м'яч, коли він вводиться з-за бокової лінії. Один гравець втратив позицію - отримали гол. Гаразд би суперник розіграв якусь комбінацію, як хорвати в Загребі, а тут самі собі привезли проблеми.

- Ви не критикуєте арбітра, але ж його помилка, по суті, зламала гру вашої команди ...

- Не буду аналізувати роботу рефері. Судив шотландець, який бачить футбол по-іншому. От і все.

- Перший пропущений м'яч на якийсь час ввів команду в ступор. Треба підтягувати психологію?

- Я б не став нарікати на цей аспект. Куди важливіше в таких ситуаціях зберігати принципи своєї гри, контролювати її, витримувати структуру. Хоча, можливо, ви маєте рацію - десь хлопці розгубилися. Прийшли в себе вже після другого м'яча.

- Порушував чи цю саму структуру гри центральний півзахисник Віктор Коваленко, який постійно сідав до центральних захисників і отримував м'яч на своїй половині поля замість того, щоб допомагати нападу?

- Ні, він її не порушував. Я взагалі не розумію, звідки пішов весь цей шквал критики на молодого хлопця. Коваленко зіграв на хорошому рівні, був одним з небагатьох, хто весь час створював рух. Нас влаштувала його активність. З тієї гри, яку вели ісландці, він діяв правильно.

Суперник закрився, потрібно було частіше міняти напрямок атак, переводити м'яч з флангу на фланг, створювати там чисельну перевагу, підвищувати мобільність. Коли це все працює, оборона не встигає перебудовуватися, з'являються дірки. У нас були моменти, в яких така тактика працювала, але не було завершення - останнього пасу і удару. На одній половині поля постійно перебувало до 20-ти футболістів. Повторюся, щоб пробити цю стіну, потрібен нападник, який вміє діяти один в один, проявляти майстерність в нестандартних ситуаціях ...

- В Ісландії не пішла гра у Андрія Ярмоленко і Євгена Коноплянки. Наша атака як і раніше залежить від цих двох виконавців?

- Я не буду переходити на особистості - буду говорити про команду. А те, про що ви питаєте, ми обговоримо всередині колективу. Розповімо хлопцям, хто зіграв добре, а хто - погано. Так вони і самі вже знають, хто випав, а хто відіграв на своєму рівні. За самовіддачею у мене точно немає ні до кого претензій.

- Два матчі з Ісландією розділив цілий рік. Які були відмінності між цими іграми?

- За своєю суттю це були схожі поєдинки. Але мене радує, що ми діємо стабільно. За всіма викладкам у нас немає великих перепадів в якості гри, і це дуже важливо. Ми пам'ятаємо, що у нас важка група. Чи не в кожній чотири команди реально претендують на перше місце, а збірна України боротиметься до останньої секунди останнього матчу.

- Припустимо, завтра вашу команду переодягнуть в інші футболки, вболівальники її все одно впізнають?

- Думаю, вже впізнають.