Шевченко: У дитинстві жити в СРСР було не так вже й погано

Легенда "Мілана", а нині головний тренер збірної України Андрій Шевченко поділився своїми дитячими спогадами про життя в СРСР.

- У дитинстві жити в СРСР було не так вже й погано. Для всіх все було однаково. Всюди було багато шкіл, можливостей для спорту. Але це була закрита країна, через яку ти закриваєшся сам. Ви навіть не могли собі уявити, що може бути інше життя.

- Коли ви дізналися, що існує інший світ?

- В Італії, як бачите, це моя доля. Мені було 12, і ми приїхали на турнір в місто Агрополі. Нас проінструктували не виявляти впевненості і доброзичливості. Замість цього ми танули, як сніг на сонці. Нам посміхалися, привітно зустрічали. Пам'ятаю, як подумав, що хотів би одного разу повернутися.

- Зі своїми друзями з Києва?

- У моєму районі у мене ставало все менше і менше. Всі померли. Не через радіацію, а через алкоголь, наркотикі, зброю. Тріщини в стінах СРСР ставали дедалі помітнішими. Все валилося, світ, в якому ми народилися, розвалювався. Мої друзі, як і багато люди, перестали в будь-що вірити і заблукали.

- Як ви уникли цієї долі?

- З любов'ю і відданістю мами і тата. І з любов'ю до футболу.