Циганков збірній не помічник. Краще б не займав чийогось місця у заявці

Доходило до смішного… До того, що журналісти та експерти проводили свої дослідження, вивчаючи "історію хвороби" футболіста чи не в кожне міжсезоння. Доходило до того, що говорили про симуляцію гравця, про агентські ігри, про свідоме небажання працювати під час підготовчих зборів у загальній групі колективу… Ні, ви читаєте не про Ярослава Ракицького, який акуратно перед матчами збірної "травмувався", а за кілька днів вже носився у футболці "Шахтаря", а про Віктора Циганкова і його історію у "Динамо".

Рідко яке міжсезоння впродовж останніх двох-трьох років обходилося без повідомлень про ушкодження Віктора Циганкова, що заважає йому працювати у загальній групі. При цьому лідер "Динамо" примудрявся у кожному сезоні набивати непогану індивідуальну статистику та претендувати на роль головного кадрового ресурсу. У чому секрет? Очевидно ж, у тривалості клубного сезону. Несерйозно говорити про симуляції чи бажання Віктора "відкосити" від загальнокомандних тренувань. Правда у тому, що 23-річний футболіст має "кришталеве" здоров'я. Але встигає у прохідному загалом чемпіонаті набирати форму в ході турнірної дистанції.

Як це працює? Циганков пропускає міжсезонні збори та кілька стартових матчів сезону, готуючись увесь цей час індивідуально. Потім поступово набирає форму через матчі з умовними "Інгульцями", "Маріуполями" та "Олімпіками" і на кінець сезону виходить з більш-менш пристойними показники як для статусу лідера "Динамо". Але, що важливо, без проривів. У останньому сезоні УПЛ Віктор забив дванадцять голів, у сезоні 2019/20 – чотирнадцять, у сезоні 2018/19 – вісімнадцять, у сезоні 2017/18 – тринадцять. Віктор ще жодного разу не вигравав гонитву бомбардирів УПЛ, хоча вже обріс статусами та званнями героя й надії футбольної нації.

Безперечно, він талановитий гравець. Безперечно, у найкращих своїх кондиціях він корисний для збірної. Гол Циганкова торік допоміг Україні сенсаційно здолати Іспанію в Лізі націй. Нещодавно точний удар Віктора врятував синьо-жовтих від ганебної поразки в товариському матчі з Бахрейном. Циганков є безпосереднім творцем історичної перемоги (5:0) України над збірною Сербії у кваліфікації Євро-2020. Але чи варто за старі заслуги багажем "тягнути" Віктора на чемпіонат Європи?

У контрольних матчах, що передували фінальній частині Євро-2020, Циганков зіграв нещасних 45 хвилин. Ба більше, цей тайм залишається для Віктора єдиною активною участю у житті збірної впродовж 2021-го року. З таким доробком, а також з незалікованими травмами, він і їде на Євро.

Тут уже будь-які спекуляції відпадають. Якщо на клубному рівні ще можна говорити про бажання Віктора (чи його агента) створити для себе поблажливі тренувальні умови, то в контекстів Євро-2020 це нерозумно. Президент "Динамо" покладає на цей турнір чималі надії в плані "розкрутки" власних футболістів. Ігор Суркіс розраховує, що Миколенко та Циганков проявлять себе якнайкраще і ціна на них різко зросте. Тут уже й на Георгія Бущана є клієнти, тож не можуть не розуміти унікальність шансу самі футболісти. Проте розуміння та усвідомлення Віктору Циганкову в цьому випадку не допоможуть. Його проблеми зі здоров'ям переважають усі інші обставини.

Набрати форму впродовж турніру, як це часто трапляється з Віктором в УПЛ, також не вийде (причини – на поверхні: Євро-2020 дуже швидкоплинний турнір). Тож Циганков може поїхати на чемпіонат Європи туристом, а Андрій Шевченко ризикує недорахуватися однієї бойової одиниці. І можна було б це пропустити крізь пальці, якби Циганков був представником не проблемної для збірної України позиції. Але ж на лівому фланзі півзахисту за спиною Олександра Зубкова немає нікого. Нікого, окрім авантюрного Соболя та лінивого й не профільного для цієї позиції Марлоса.

То, можливо, був сенс спробувати Івана Петряка? Гідні участі у Євро хлопці знайшлися б у "Зорі" й "Ворсклі", проте в заявці буде напівтравмований Циганков. Для самого Віктора не стали прикладом вчинки Марко Ройса та Вірджила ван Дейка, які, будучи не до кінця готовими, вирішили не мучити власний організм та не відбирати місце у заявці команди від когось, хто може реально допомогти збірній.

У нас же принцип "священних корів" діє досі. Хоча б Віктора Коваленка не взяли – і на тому спасибі.