Байки від Вербицького. Про суддівську табличку ділення

16 років у спортивній журналістиці – термін ненадто довгий, але вже й не дуже короткий. Особливо якщо врахувати, що журналістика то практична, а не кабінетно-комп’ютерна. Постійно перебуваючи у гущі спортивних (не обов’язково футбольних) подій, почув і побачив чимало такого, чого іноді не розкажеш у репортажі про подію, не опишеш з етичних міркувань, не зацитуєш в інтерв’ю, оскільки перед розповіддю звучало чарівне «не для преси».

Таких історій чи історійок з власних спостережень та розмов з футболістами, тренерами, суддями, функціонерами, фанатами накопичилося надто багато. Стільки, що закортіло бодай частково поділитися ними з читачем. Звичайно, в окремих випадках доведеться уникати посилання на першоджерело чи не вказувати прізвищ тих, про кого йде мова. Однак спостережливий читач зможе здогадатися, що то за персони, сам. Якщо не відразу, то з часом. Тож, перша з байок, якій можете вірити, а можете ні.

***

Понад десять років тому один клуб-ґранд грав у кубковому фіналі з самобутнім колективом, котрому тоді симпатизувала вся футбольна Україна. Гарантії в тому, що ґранд обов’язково переможе, не мав ніхто. Мабуть, тому власник цього ґранда вирішив перестрахуватися й подбати про лояльне суддівство.

Вийшли представники клубу на арбітра в полі особисто і оцінили кваліфіковану роботу бригади в цілому в 50 тисяч. Не гривень, звичайно. Розділити між помічниками рефері цю суму мав на свій розсуд. Він і розділив. Грамотно – по тисячі кожному з асистентів, решту залишивши у власній кишені.

Ґранд той матч виграв, здолавши суперника зокрема й завдяки суддівству, яке симпатій до самобутнього колективу-суперника, м’яко кажучи, не розділяло.

Звісно, сучасні судді з тих розцінок посміються, адже ще два роки тому один з не дуже розкручених підопічних П’єрлуїджі Колліни начебто отримав за сприятливу роботу для одного з колективів нижньої частини турнірної таблиці у Прем’єр-лізі в суперництві з середняком 30 тисяч. Теж не гривень, звичайно. Щоправда, не відомо, чи довелося сучасному рефері за прикладом свого попередника згадувати стару-добру табличку ділення.