Особливості національного полювання в зимовий період. Перша серія

Вже два з половиною місяці вони не висловлюються публічно, не приходять на прес-конференції. Триває кропітка робота на зимових зборах і невпинний процес комплектації. Це ж теж творчість. Й у ній чітко виявляється внутрішнє єство чи залежність тренерів, клубна стратегія чи її відсутність. На жаль, здоровий ґлузд у кадрових питаннях гору бере не завжди. Окремі представники української еліти роблять кроки, де відчайдушність граничить з авантюрою. На жаль, стратегічний розрахунок простежується в одиничних випадках. Власне, тому вважаємо не зайвим започаткувати нову рубрику, в якій спробуємо проаналізувати основні тенденції (чи то пак симптоми?) стану справ на трансферному ринку в українській Прем’єр-лізі зразка зими 2014-го.

Алярм!

Вже вдруге за останніх півроку гучними трансферами сколихують футбольну громадськість львівські «Карпати». Влітку львів’яни висмикнули з футбольного небуття півоборонця Самсона Ґодвіна, який після невдалих спроб закріпитися у «Волині» подався догравати у Білорусь. Дарма, що форму нігерієць розгубив ще за півтора року до того, коли йшов зі Львова, здавалося б, назавжди. Але в клубного менеджменту була своя залізна логіка: гравців підшукували під зарплатну стелю. Вочевидь в Україні потрібних виконавців бракувало, тому й повернулися до старого перевіреного варіанту. Ось лишень на ділі Ґодвін підійшов «Карпатам» виключно з огляду на невисокі зарплатні апетити. Тренерові команди Олександрові Севидову знадобилося два матчі, щоб усвідомити, що цей Ґодвін немає нічого спільного з собою ж кононівської епохи.

Втім, якщо Самсон свого часу розлучився з «Карпатами» полюбовно, а нині навіть отримав роботу в структурі клубу, то про білоруса Леоніда Ковеля цього не скажеш. У 2008-му цей нападник виривався з львівських обійм до російського «Сатурна» з усіх сил. Карпатівське керівництво суперечило, мовляв, гравець має чинний контракт. Врешті, суди і пересуди підтвердили, що підпис під орендною угодою Ковеля з ФК була справжньою. Після всього, що відбулося, почесний президент львів’ян Петро Димінський в коментарі клубному інформаційному центрові сказав: «Я у власному кабінеті запропонував Леоніду укласти з «Карпатами» контракт і навіть поліпшити умови в порівнянні з тими, які він мав, адже бачив, що футболіст має потенціал. Тепер же, щоб мені не казали і хто б мене не просив, але Ковель у «Карпатах» ніколи грати не буде».

фото - uefa.com

І ось, наче грім серед ясного неба, інформація про те, що Ковель повертається до Львова. То після трьох років перебування у таких клубах, як мінське «Динамо», казахстанський «Іртиш», ФК «Мінськ». Показово, що в «Сатурні» білоруський нападник у 37-ми проведених матчах не відзначився жодного разу, за «Динамо» забив два м’ячі у 28-ми поєдинках, за «Мінськ» - два голи у дев’яти зустрічах. Так, хлопцеві 27 і йому ще далеко до футбольної старості. Втім, чи здатен реінкарнуватися гравець після п’яти років фактичної деградації?

Додамо, що львівські вболівальники інформацію про повернення Ковеля сприйняли негативно. У соцмережах вони пишуть, що зрадникові в їхньому клубі не місце. Ті ж, хто ставиться до ситуації з гумором, очікують, що невдовзі «Карпати» повернуть інших вигнанців – Євгена Шмакова, Олексія Сучкова, Андрія Распопова. За нашою ж інформацією, сам Ковель збирається після повернення з другого тренувального збору «Карпат» у Туреччині зустрітися з фанатами і поговорити з ними по-чоловічому, віч-на-віч, щоб зняти всілякі непорозуміння.

Піонерський горн

Діяльність відповідальних осіб з топ-менеджменту «Севастополя», починаючи з періоду, коли команда повернулася до елітного дивізіону, нагадує трудовий шлях хлопців-тимурівців. В "городе русских моряков" не бояться різати по-живому. Виникли проблеми з фанатами? На те й відомий лозунг: «Нема людини – нема проблеми». Фанати зникли зі стадіону, а коли пригадали про себе, об’єднавшись в світлі останніх подій з ультрас всієї України, отримали чергове зречення від керівників середньої ланки.

Тренер Олег Кононов змушений був піти з «Севастополя», бо бажав, щоб життєдіяльність клубних структур підкорювалася інтересам команди. Олег Георгійович не врахував, що «політбюро» вирішує стратегічні питання самостійно. Через те Кононов опинився в Краснодарі, а його місце в Севастополі зайняв Геннадій Орбу. Молодий тренер швидко зметикував і, провівши серію гарних матчів, опинився в фаворі у клубних менеджерів. Ті швидко усунули від посади пана Орбу приставку «виконувача обов’язки». Та щойно в команди почалися ігрові проблеми, як ті ж люди, не дочекавшись зимового антракту, так само беспардонно звільнили нового тренера з роботи. І на цьому не зупинилися, відрахувавши з команди двох її лідерів – центрального оборонця Сергія Симоненка та капітана команди, центрального хавбека Маріуша Левандовскі. Обидва футболісти не встигли навіть втямити, чим саме вони завинили і до чого цей поспіх.

Здавалося, на цьому можна й вгомонитися й зосередитися вже під керівництвом нового наставника Ангела Червенкова на крапкових підсиленнях, адже зібрана ще Кононовим команда вкомплектована справді непогано. Куди там! Спершу «Севастополь» відпускає орендованого з «Шахтаря» Віталія Віценця, котрий попередньо мав замінити в основному складі Левандовскі. Згодом до луганської «Зорі» перебрався 21-річний потужний нападник Пилип Будківський.

Чи можна назвати рівноцінними придбання? Хавбек Олександр Максимов мало грав у складі запорізького «Металурга». Албанського універсала Дебатіка Цуррі рідко випускав у основі «Говерли» В’ячеслав Грозний. Нападник Володимир Лисенко в тому ж Ужгороді хоча й грав, але виглядав доволі сіро. Кіт у мішку – півоборонець збірної Латвії Олександр Фертов з ризького «Сконто». Чи заграє він у чемпіонаті України? Мабуть, Червенков знає, що робить. Чи знають свою справу ті, хто перед Фертовим запросив Червенкова?

Зваженість

Кого в гарячковості прийняття рішень не звинуватиш, так це наставника «Чорноморця» Романа Григорчука. Кожна його дія на трансферному ринку виглядає зваженою до дрібниць. За останніх три роки з Одеси, за винятком Сергія Політила, якого перекупили дніпряни, йшли лише ті футболісти, які свій потенціал у складі «моряків» вичерпали. Щоправда, одне з прийнятих Романом Йосиповичем влітку рішеннь виглядало суперечливо. Тренерську правоту довів час. Влітку ж відмова від послуг провідного нападника Лучана Бурдужана виглядала невиправдано. Втім, запрошені на його місце Олексій Антонов і Сергій Самодін виявилися не те що повноцінною заміною – вони підсилили атакувальну ланку.

Одним з лідерів команди став півоборонець Олексій Гай, добре вписувався у гру одеситів Володимир Прийомов. Втім, грав Володимир мало і з настанням зимового контракту вирішив розірвати контрактну угоду. Григорчук вочевидь не суперечив. Так само вирішив вчинити й Самодін, котрий з’являвся в основі рідше, ніж Антонов. Його тренер теж не тримав. А ось відмова від послуг Ринара Валеєва і Крістіана Ванґелі виглядає цілком логічною з усіх боків, адже ні той, ні інший гравцями основи не були і перспектив на втрапляння до стартового складу не мали.

Натомість серед зимових придбань Григорчука виключно гравці, прогрес яких останнім часом є дуже помітний. Зі зниклого «Арсеналу» до Одеси перебрався здатний зіграти на усіх позиціях в середині поля Володимир Аржанов. Євген Опанасенко з запорізького «Металурга» добре тримає фланг як в обороні, так і в середині поля. Він – швидкий, мобільний гравець з добре поставленим ударом. Павло Ребенок, права на якого належать «Металісту», повернувся до Одеси після трирічної перерви. Цей гравець повинен загострити конкуренцію на лівому краї в середній лінії.

На будь-якій з позицій з глибини атаки може корисно зіграти ще один новачок «моряків» - Торніке Окріашвілі з «Іллічівця». Щоправда, не бажаючи залишатися в Маріуполі, грузин останнім часом більше сидів на лаві, ніж виходив на поле. Та часу, щоб повернути футболістів у тонус, в Григорчука достатньо. Своєю зваженістю і скрупульозністю в комплектуванні команди Роман Йосипович може слугувати прикладом чи не для усіх наставників елітних клубів України з керівниками включно. І тих, про яких ми поговорили тут, і тих, про яких піде мова надалі.

Далі буде...