Чесна бідність або Back in the USSR. Про новий клуб Артема Федецького

Хай бідні ми, хай злидні ми,

Не маємо нічого,

А будьмо чесними людьми

Й не біймося нікого.

Нічого, нічого,

Що ми звання простого!

Звання — лиш карб, людина — скарб,

Цінніший від усього.

Хоч ми їмо черстві шматки,

Вдягаємось убого,

А в багача булки й шовки —

Ми людяніш од нього.

Нічого, нічого,

Що ми живем убого,

А чесним бути в бідності —

Найвище од усього.

Роберт Бернс. "Чесна бідність"

Останніми роками Бундеслігу відвідують чимало цікавих новачків, які раніше не грали (або майже не грали) в цьому турнірі. Втім, "Інгольштадт" і "Разен Баллспорт Лейпціг" з потужними "Ауді" і "Ред Булл" за спиною не можуть вважатися справжніми "попелюшками". А симпатичні "Айнтрахт" з Брауншвейга, "Гройтер Фюрт" і "Падерборн" в підсумку вилетіли. А ось історія "Дармштадта" заслуговує на ​розповідь. "Лілії" спочатку залишилися в Бундеслізі 3 лише завдяки фінансовим проблемам найлютішого ворога - "Кіккерз" з Оффенбаха, за рік пробилися в Бундеслігу 2 завдяки голу на 122-ій хвилині, ще за рік з найменшим бюджетом посіли друге місце, а наступного року з таким ж бюджетом впевнено втрималися в Першій Бундеслізі. Команді передрікали безсумнівний виліт і рік тому, а надто зараз, коли вона втратила тренера і майже всіх лідерів, а посилилася лише Артемом Федецьким (який дебютував в суботу у переможному контрольному матчі проти "Бурсаспора"). Але, як казав опорник команди Петер Німайер, "Характер важливіший за якість. Ми живемо за цим законом. І всі можуть бачити, що у нас виходить".

Наука заважає футболу

150-тисячний Дармштадт вже давно отримав офіційний статус "Міста Науки". З трьома університетами, головними європейськими центрами вивчення Космосу і метеорології, з третім місцем в країні в галузі високих технологій, з хімічним елементом Періодичної Таблиці (відомої як Таблиця Менделєєва) Дармштадтієм, відкритим тут. А спорт в місті - це перш за все Андреа Петковіч, екс-дев'ята ракетка світу і екс-півфіналістка Відкритого Чемпіонату Франції. Так, "СВ Дармштадт 98" відіграв два сезони в Бундеслізі на межі 70-80-х років. Але в тому-то й справа, що його унікальне досягнення - чергова ознака аматорського відношення до спорту в місті. "Дармштадт" тих років був майже повністю складений з вчителів, інженерів, робітників, що тренувалися вечорами чотири рази на тиждень і ледве-ледве відпрошувалися на збори. А вже у 2013-му році капітан команди Айтач Зулу після вильоту з Бундесліги 3 вже знайшов собі місце агента з продажу автівок. Та "Кіккерз" були зняті, і "Лілії" (які за п'ять років до цього самі були вкотре врятовані від банкрутства відчайдушним збором коштів і товариським матчем проти "Баварії") залишилися в Третьому дивізіоні. А вже за три роки Зулу став кращим бомбардиром ліг Топ-5 серед захисників і четвертим центрдефом ліги згідно її офіційного сайту.

Аматорщиною, або, якщо хочете, 70-ми, віє і від стадіону команди.

Звиклий до модернових прилизаних німецьких арен глядач відчує культурний шок, потрапивши на "Болленфаллтор". Стадіон був побудований в 20-х роках минулого століття, і з того часу не проходив повну модернізацію. Через легкоатлетичні доріжки трибуни за воротами неймовірно далекі від поля. Лише 4000 місць зайняті пластиковими сидіннями і знаходяться під дахом, інші ж являють собою довгу дугу з лавками, а то і лише зі стоячими місцями. Палити дозволено всюди і пиво ллється рікою. Незрозуміло, як такому стадіону дозволили приймати матчі Бундесліги, але факт в тому, що придбати квиток на матч просто нереально. Так, до сезону 2017/18 планується суттєва реконструкція. Але сума в 24 мільйони євро, з яких 14 дає муніципалітет, не вражає. Як і лише 300 тисяч євро на рік, що виплачуються місцевою фармацевтичною компанією Мерк за право дати стадіону своє ім'я. Або рекордний трансфер клубу всіх часів за лише в півмільйона євро.

Дірк Сiмеоне

Як такий клуб втримався в Бундеслізі? Відповідь одна - Дірк Шустер. Багаторічний захисник "Карлсруе" вважається учнем тренера команди тих років Вінфріда Шефера, апологета швидкого атакувального футболу. Але як і краще, що в результаті "Карлсруе" дав Німеччині - це Сергій Кір'яков Олівер Кан, воротар, так і Шустер поки що дав Німеччині лише зразок захисного футболу. Він побудував неймовірно жорстку, бойовиту, навіть брутальну (слова Джонатана Та, захисника леверкузенського "Байєра") команду. Яка перш за все обороняється і сподівається на "стандарти", за ударами по воротах і голам з яких підопічні Шустера були кращими у Другій Бундеслізі і одними з двох-трьох кращих в Першій (18 голів). Минулого сезону "Лілії" були останніми і за володінням м'ячем (37%), і за загальною кількістю передач, і за відсотком точних, і за ударами по воротах, разом з тим другими за фолами і жовтими картками. Але вбивчий календар на початку сезону не знітив команду, і підопічні Шустера в семи перших турах відібрали очки у "Шальке", "Байєра" та дортмундської "Боруссії" (граючи з шістьма захисниками), причому у всіх - у гостях. "Дармштадт - просто божевільна історія успіху" - казав тренер дортмундців Томас Тухель. "Це результат надзвичайного командного духу. У них є чітка готовність віддати все для команди. Там немає его".

Тухель має рацію. Саме завдяки всьому цьому "Дармштадт" жодного дня не перебував у зоні вильоту і вже за тур до кінця офіційно залишився в Бундеслізі. "Я був би ідіотом, якби намагався щось радити цьому богу серед людей. Він домігся виходу в Бундеслігу з "Дармштадтом" швидше, ніж я зробив це в ФІФА-2015, а я дуже добре граю в цю гру" - не приховував захоплення американський журналіст і вболівальник клубу Скотт Шродер. І "Персона року" в німецькому футболі за версією "Кіккера" врахував помилки "Гройтер Фюрта" і "Падерборна" і зміцнював команду насамперед досвідченими гравцями. Реанімуючи захисників-"клоунів". Лука Кальдірола з "Вердера" і Слободан Райковіч (екс-"Гамбург") у нього раптом стали стіною в обороні. А Сандро Вагнер - бомбардиром. Вагнер, який брав молодіжний Євро сім років тому і забив двічі у фіналі (4-0 над Англією), на відміну від партнерів по тій команді Мануеля Нойєра, Месута Озіла, Джерома Боатенга, Матса Хуммельса, Самі Хедіри і Бенедикта Хеведеса, не зміг пробитися нагору. Але у Шустера він забив за сезон вдвічі більше (14), ніж раніше протягом усієї бундеслігівської кар'єри. Оборона, характер, "стандарти", реанімація "клоунів" - Дірк нагадує Дієго Сімеоне!

Після бога

Літо 2016-го поки проходить жахливо. Шустер пішов в "Аугсбург", пішли Кальдірола, Райковіч, Вагнер, перший воротар Матенія, один з кращих півзахисників Рауш. Пішов навіть Марко Зайлер, один із символів клубу, колоритний форвард-веган з ісландською бородою. Новий головний тренер Норберт Майєр (перший і останній тренер Андрія Вороніна в Німеччині) останніми роками хіба що вилітав з "Фортуною" з Дюссельдорфа з Бундесліги і програвав тому ж "Дармштадту" з "Армінією" в плей-офф за вихід в Бундеслігу 2, пропустивши на 122-ій хвилині. Новий спортивний директор Хольгер Фах - ще один тренер-невдаха. Збори команда почала лише з 16-ма футболістами і з одним з асистентів головного тренера в якості гравця. Замість Вагнера з "Хоффенхайма" підписаний 22-річний Антоніо Чолак, який поки не забивав в Бундеслізі. Замість Матенії - Даніель Фернандес, який вилітав з "Падерборном" рік тому. Той же Німейєр кілька днів тому заявив, що "якщо ми почнемо з таким складом, ми вже можемо піднімати білий прапор".

Якщо минулого літа у "Дармштадта" начебто не було шансів залишитися в Бундеслізі, то про що говорити тепер? Залишається сподіватися на чудових вболівальників.

На тих самих, які самі зібрали і сплатили штраф за кинутий туалетний папір на поле. На тих, які організували поїздку для юних вболівальників клубу до Манчестера, причому не до "Сіті" або "Юнайтед", а до таких же "чесних бідних" - "Юнайтед оф Манчестер". На таких, як Джонні Хаймес, який своєю боротьбою з тяжкою хворобою надихав гравців. На таких, як Петковіч, яка люто підтримує команду і навіть готова попрацювати в буфеті стадіону, програвши Шустеру парі. На дітей, людей похилого віку, біженців і безробітних, які регулярно отримують безкоштовні квитки на матчі за угодою з муніципалітетом. Залишається сподіватися на те, що Майер зуміє розбудити в гравцях ті ж характер і самовіддачу. В будь-якому разі, на Федецького в цьому сенсі він може розраховувати. Проблема в тому, що за жахливого кадрового дефіциту саме на правому фланзі оборони грає непоганий гравець з великим досвідом в Серії А, який їздив зі збірною Австрії на Євро-2016 (нехай і не зіграв жодного матчу) - Дьордь Гаріч. Але для такого бійця, як Артем, місце завжди знайдеться.

Фото - офіційний сайт Бундесліги