Спека, холод та тепло. П'ять думок про гру Андрія Ярмоленка проти мадридського Реала

Дортмундська "Боруссія" вперше у своїй історії поступилася мадридському "Реалу" на власному полі і, також вперше, почала груповий турнір Ліги Чемпіонів з двох поразок. У вчорашньому матчі (1:3) Андрій Ярмоленко пережив більше негативних емоцій, ніж позитивних. І все ж при всіх недоліках вердикт залишає надію - у нього є майбутнє на такому рівні. Потрібно лише працювати та прогресувати.

Хто приймав рішення про пресинг українця?

Німецька преса хвалить дев'ятого номера і за жорсткість та міць у захисних діях. Однак оборона, як активна, так і пасивна - це не лише міць. А й швидкість. Гравці "Боруссії" почали матч божевільним високим пресингом. При цьому в ньому домінував лівий бік Філіппа, Гетце та наближеного до них Обамеянга. Ярмоленко ж до пресингу підключався з запізненням і далеко не завжди діяв щільно.

Завдання українця булo суттєво полегшене боротьбою не з Марсело, а з більш консервативним лівим захисником Начо. До того ж, номінальний лівий вінгер Іско постійно шукав м'яч в центрі, а Бейл або Роналду спочатку тут не з'являлися. Тому боротьба на цьому фланзі в першому таймі завершилася очікуваною нудною нічиєю. На відміну від протилежного, де "Реал" за допомогою довгих закидань провів серію небезпечних атак та відверто переграв суперника. Ще б пак, адже там грали Карвахаль та Роналду.

Господарям слід було авантюрно пресингувати саме по правому боці. Але чи то наставник Петер Бос, чи то сам Ярмоленко вирішили інакше. В будь-якому разі, це рішення виявилося нерозумним і шанс було втрачено. Оскільки в другому таймі ліворуч вже з'явився Бейл, а надалі й Роналду. Поява першого й призвела до другого голу. А КріРо вкрай замучив правого захисника Піщека. Якому, до речі, його партнер по флангу в цей час недостатньо допомагав.

Ярмоленко не лише здатний грати без м'яча, а й зобов'язаний це робити

Отже, в першому таймі лівий фланг атаки "Боруссії" був "спекотним", а правий - "прохолодним", причому в обох напрямках. В другому ж таймі й правий фланг "загорівся". Що сталося? У першому таймі Ярмоленко отримував м'яч на ногу і намагався тримати його або зміщуватися в центр і у своєму стилі пробивати по воротах. Перше вдавалося відмінно, і роздратовані гості навіть кілька разів збили опонента, який класно прикривав м'яч корпусом. Тому чимало м'ячів спрямовувалися саме в напрямку Андрія. А ось ані пройти Начо на фланзі, ані зміститися в центр і завдати удару по воротах не дозволяли. Іспанський захисник виявився готовим до такої гри, йому ще й допомагав Серхіо Рамос, який грав близько до партнера, за спробами опонента перекласти м'яч на улюблену ліву ногу стежив Тоні Кроос. Зінедін Зідан підготувався. Та й самому Ярмоленкові недостатньо допомагав Піщек, не виконуючи забіги флангом і не розкриваючи позицію. Поляк так і не віддав жодного "кросу" в штрафний.

Яке рішення слід прийняти в такій ситуації? Почати забіги з глибини без м'яча і підключення без нього ж в штрафний. У першому таймі вдався лише один такий забіг, і він приніс найнебезпечніший момент, який закінчився рукою Серхіо Рамоса. В другому ж Ярмоленко щоразу починав атаки з власної половини поля на швидкості, щоразу динамічно пасував в центр або на протилежний фланг. Все тому, що починав забіги з глибини і ще до того, як отримував м'яч. Він блискуче вискочив з-за спин захисників і лише спроба асистувати пасом головою замість удару змарнувала чудову нагоду. Він перевів м'яч на лівий фланг з позиції правого захисника, пробіг до штрафного на позицію центрфорварда і трохи не дотягнувся до подальшого прострілу. Він виклав відмінний пас Обамеянгу по правому боці, однак той не влучив по м'ячу. І під час голу П'єра-Емеріка він перебував позаду по центру, готовий допомогти. До речі, в ті ж хвилини нарешті вдалося й зміщення в центр з ударом по воротах.

У першому таймі Андрій здебільшого грав як в "Динамо" - отримував м'ячі, тримав їх і намагався продертися самотужки. У першій частині другого тайму - як у нещодавніх матчах Бундесліги проти "Кельна" та "Гамбурга", тобто брав м'ячі і швидко пасував. Контраст впадав в очі.

Лівий фланг - вже не варіант

Початок кар'єри на позиції лівого вінгера і навіть спроби на позиції лівого захисника залишилися у далекому минулому. З трьох головних вінгерів команди Бос вважає найбільш пристосованим до гри на обох флангах саме Андрія. Доказ - відхід саме його на лівий край після виходу на поле Крістіана Пулішіча. Однак там гравець збірної України загубився і не знаходив рішення, впираючись у захисників і заробляючи кутові або просто пасуючи назад. Можливо, справа у банальній втомі (особистій та командній) в останню чверть матчу. Та все ж складалося враження, що при всіх проблемах в грі правою ногою Ярмоленко нині вважає за краще використовувати саме її, граючи на правому фланзі, а не свою робочу ліву, граючи ліворуч. Так, в епізоді з рукою Рамоса у першому таймі він перетримав м'яч і незграбно подав лише через те, що той лежав на незручній правій. Втім, навіть це виглядало цікавіше, ніж страждання на лівому фланзі.

Неефективний престиж

Виконання всіх стандартних положень з правого флангу - ознака престижу, особливого статусу гравця, а надто, якщо він в команді лише місяць. У матчах Бундесліги кутові та штрафні Андрія принесли користь. У матчі ж проти "Реалу" - ні. Його навіси з кутових зазвичай не проходили ближчу стійку, а коли проходили - легко вибивалися захисниками. Занадто ж м'який навіс зі штрафного не залишав Обамеянгу шансів на потужний удар головою, а слабкий Навас легко взяв. Можливо, високому на зріст вінгеру серед партнерів-"гномів" під час "стандартів" краще перебувати в штрафному і намагатися замикати? Адже навісити є кому.

Ярмоленко на своєму місці

Можна скільки завгодно дискутувати про тактичні недоліки, занадто ранню втому, втрачені можливості та проблеми зі "стандартами". Підсумковий вердикт залишається позитивним - гра Андрія відповідає цьому рівню. На тлі грізного "Реала" та партнерів він не губився, боровся і виглядав вельми гідно, торкаючись м'яча у півтори рази частіше, ніж Роналду, Бейл, Філіпп та Обамеянг і навіть частіше, ніж Модріч. Лідерство на полі за спробами дриблінгу також свідчить про сміливість. Недоліки реально усунути, перспективи ж безсумнівно існують.

Ті, хто вважали, що між "Динамо" та лідером Бундесліги завелика прірва, що лідер віце-чемпіона України не готовий до Великої Гри - помилилися. Він готовий, і психологічно теж. Оплески, якими вболівальники зустрічали майже кожне його торкання м'яча, смілива гра зовнішньою стороною стопи в незручні моменти - Ярмоленко перебуває у належному місці у належний час. Залишається лише продовжувати навчання та прогресувати. Стояти на місці ні в якому разі не можна. У всіх сенсах.

Фото - Getty Images, Zimbio.com, Uefa.com