Потрібен команді, не потрібен тренеру. Про перспективи Руслана Малиновського у Ромі

Останнім часом поширюються чутки про перехід Руслана Малиновського з "Генка" до "Роми". Трансферний гуру Італії Джанлука Ді Марціо навіть повідомляє про домовленість між клубами навколо суми в 12 мільйонів євро. Бельгійська команда насправді бажає втримати гравця до червня, оскільки бачить чудову можливість виграти чемпіонат і просунутися щонайменше до 1/8 фіналу Ліги Європи. Тому найвірогіднішим варіантом нині виглядає придбання з подальшою зворотньою орендою до кінця сезону. Проте, й повноцінний перехід реальний. Тож не зайве буде розглянути причини переходу та перспективи півзахисника збірної України у таборі чинного півфіналіста Ліги Чемпіонів.

Боєць та "технар"

Перш за все, Малиновський повністю заслужив такий перехід. Завдяки успішній боротьбі з катаклізмами кар'єри, скептичному ставленню до самого себе (його слова), яке допомагає працювати над собою, і поточній формі. Відхід з "Шахтаря" і повернення лише після заснування третьої команди клубу. Відхід з "Севастополя" через відомі події в Криму. Вісім місяців поза грою в "Генку" через розрив хрестоподібних зв'язок коліна. Розмови всіх головних тренерів цієї команди про нервовість гравця, невміння володіти собою, зайве "накручування" себе. І про слабку фізичну готовність на початку сезону. Сезон 2017/18 почався вісьмома неповними матчами поспіль. Через травми партнерів по команді і тактичні пошуки тренерів йому іноді доводилося грати на позиції і останнього опорника, і лівого вінгера, і "десятки". Зазвичай це закінчувалося вилученнями, фатальними втратами м'яча та фолами, випадінням з гри.

Проте Руслан витримав все.

І постійно додавав і в спокої, і в "фізиці", і в грі у відборі. Ну а красою гри, "стандартами" і просто ударами здалеку він завжди відрізнявся. До третього вересня сезону 2018/19 він вже вийшов на сезонний рекорд кар'єри за забитими (сім), а до кінця грудня - на 11+10 за схемою "гол+пас". Технічні перепасування "Генка" бельгійські журналісти та експерти часто порівнюють з барселонськими. Daily Mail називав матч за участі команди "хайлайтом вечора" Ліги Європи. А головний натхненник такої гри називався "презентором гарного футболу", "магом", "генералом", "Гала-Малиновським", "топ-гравцем", "володарем, можливо, найкращого удару у світі", "зіркою центру поля". І, що навіть ще важливіше - "справжнім профі, який фанатично працював над поверненням після важкої травми". Боєць та талановитий гравець безсумнівно заслуговує на увагу такого клубу як "Рома".

Заміна П'яніча

Чим він здатний допомогти "вовкам"? Багатьом. В цьому клубі завжди поважали технічних, спокійних та винахідливих в праці з м'ячем гравців центру поля. Даніеле Де Россі, Альберто Аквілані, Даміано Томмазі, поточний головний тренер Еусебіо Ді Франческо, Давід Пісарро, Міралем П'яніч попри брак швидкості та голів були улюбленцями вболівальників і затримувалися у "Ромі" надовго. Щоправда, після відходу боснійця влітку 2016-го року центр поля став потужнішим, "вертикальнішим", націленим на відбори та швидкий пас вперед або загрозу воротам здалеку. Працювало це прекрасно. З Кевіном Строотманом, Раджею Наїнгголаном та новим "пітбулем" Де Россі відбулися рекорд клубу за набраними очками у лізі за сезон і вихід у півфінал Ліги Чемпіонів. Однак після відходу перших двох та травми третього центр поля розвалився, що призвело до постійних провалів оборони і загальної незбалансованості команди.

Новий "пітбуль" Чемпіон Світу Стівен Нзонзі вкрай незграбний, Брайан Крістанте - один з найкращих у лізі за підключеннями у штрафний без м'яча, але значно слабший у диригуванні у центрі поля. Хав'єр Пасторе часто випадає з командної гри і схильний до травм. Лоренцо Пеллегріні та юна сенсація Ніколо Дзаньоло, як і він, торкаються м'яча рідко, більше намагаючись рухатися до лінії штрафного, отримати м'яч там і відразу ж шукати останній пас або удар по воротах. І перехоплення, і спокійне циркулювання у центрі поля забезпечити немає кому. Тому за відсотками володіння м'ячем у порівнянні з попереднім сезоном "Рома" відступила на 2.3 і скотилася з другого на шосте місце у лізі. Тому за ударами здалеку йде лише сьомою, за перехопленнями м'яча та спробами дриблінгу - восьмою, а за відборами - взагалі останньою. Тому лише вісім команд ліги дозволяють бити по власних воротах частіше.

Ця команда не вміє ані зупиняти атаки суперника, ані терпляче будувати власні. Рідко вдається прорватися вперед за допомогою коротких перепасувань у центрі поля. У всьому цьому Малиновський здатний допомогти. За середньою кількістю передач за матч, пасами під удари, довгими передачами, успішним дриблінгом та загальною кількістю спроб індивідуального проходу суперників він поступається одному-двом гравцям "Роми", або взагалі нікому. Гравця з таким різноманітним тактичним арсеналом, пов'язаним з володінням м'ячем, у таборі "джаллороссі" просто немає. Та й забиває Руслан частіше, аніж гравці центральної вісі римлян. Причому його штрафні та просто удари здалеку, ювелірні подачі зі стандартних положень і геніальні паси врозріз здатні нагадати римським вболівальникам П'яніча.

Хто кого змінить?

Ді Франческо намагається відійти від своєї улюбленої тактичної схеми 4-3-3 до 4-2-3-1. І в цій схемі Руслан здатний поборотися і за місце опорника з Крістанте, і за місце центрального атакувального півзахисника з Пеллегріні та Дзаньоло. На останній позиції в "Генку" в грудні він вже виглядав трохи краще. Турбуватися про фізичну готовність, гру у відборі та стабільність також особливо не слід. Адже практично всі гравці півзахисту та атаки "Роми" не міцні фізично, не працюють у відборі як слід, нестабільні та схильні до травм. Абсолютно у всіх були білі та чорні смуги з початку сезону, чимало побували у лазареті. На цьому тлі українець цілком може здатися монстром "фізики", здоров'я, стабільності та відбору.

Проблема полягає в іншому. Нині здається, що Ді Франческо гравець такого плану просто не потрібен. В цьому плані перехід до ультратехнічних "Сельти" або менхенгладбахської "Боруссії" (про які свого часу йшла мова) був би доцільнішим. Наставник ж римлян може віддати перевагу руху Крістанте без м'яча в штрафний, в чому Малиновський слабший. А вихованець "Роми" Пеллегріні та надія італійського футболу Дзаньоло вважаються своїми і отримують відмінну пресу.

Вони ще й швидші за українського конкурента. Для того, щоб посунути їх лише за допомогою футболу - доведеться бути на рівень вище. Та й фахівець з чудових ударів здалеку в команді присутній - Дженгізу Ундеру вдаються не менш смачні, аніж Руслану. А за голами зі стандартних положень "вовки" взагалі лідирують у лізі. Цим їх не здивуєш.

Для того, щоб краще зрозуміти перспективи Малиновського у "Ромі", слід поставити головне питання - для чого він потрібен Ді Франческо? Для перебудови гри? Для награвання різних схем та стилів? Для відходу у відрив за голами зі "стандартів" і виходу на перше місце у лізі за ударами здалеку? Або тренер збирається "перебудувати" самого гравця, навчити його чомусь іншому? В останньому випадку новачкові буде значно складніше. А, можливо, спортивний директор Мончі як завжди просто бере те, що погано лежить недорого коштує?