Марк ван Боммел та його банда: фактори, що зробили Антверпен настільки крутим

Ще донедавна Марк ван Боммел не радував тренерськими звитягами. На старті менеджерської карʼєри колишній півзахисник асистував у нідерландській U-17 та Берту ван Марвейку, що перебував біля керма Саудівської Аравії (це ж повторилося з Австралією на ЧС-2018).

Після гучного провалу “соккеруз” у Мордорі тандем швидко розбігся, й ван Боммел отримав шанс у ПСВ. Здавалося б, яка мотивація ставити на початківця? Виокремимо дві причини: по-перше, Марк справив гарне враження з U-19 — досить переконливо виграв молодіжну першість 2017/18 та розкрив таких хлопців, як Коді Ґакпо та Джастін Лонвейк (так-так, той самий центрхав “Динамо”).

По-друге, Ередивізі давно переживає глобальну проблему, повʼязану з кадровим голодом. Хороших фахівців мало, найкращі залишають чемпіонат, стара школа, як правило, не дотягує до нових стандартів, але все ще використовується. Що тут казати, якщо Дік Адвокат вдруге може повернутися з пенсії, це ж вимушено зробив Луї ван Гал, коли повіз “помаранчевих” на катарський Мундіаль.

Нідерланди в постійних пошуках свіжих умів, тому ейндговенці погодилися на ризик. Треба сказати, частково виправданий — ван Боммел одразу посів другу сходинку ліги. А от кампанія 2019/20 була програна за всіма статтями — окрім того, що ПСВ у грудні 2019-го прикро поступився “Феєнорду” (1:3), колектив зрештою відстав від амстердамців на десять очок. Довелося прощатися.

Влітку 2021-го Марка неочікувано покликав “Вольфсбург”. Кілька перемог поспіль, зокрема над “Лейпцигом”, мали додати впевненості, однак у жовтні “вовки” розклеїлися — девʼята позиція в турнірній таблиці та безнадійність, простежувана в очах футболістів, підсумували безславний кінець.

Багато хто стверджував, що культовому бруталу притаманна така ж жорсткість, якою він колись відзначався на полі. Наш герой постав абсолютно негнучким, максималістом, але без внутрішніх гальм, які дозволили б правильно маніпулювати гравцями — таке часто трапляється з молодими спеціалістами та ще частіше завершується їхнім крахом.

Тому дещо дивно, що впродовж розіграшу 2022/23 “Антверпен” тріумфував у Жупіле Про-лізі (вперше за 66 років), взяв національний кубок, а потім ще й додав до колекції Суперкубок Бельгії. Невже ван Боммел став топом, вигадав якийсь чудодійний секрет та ось зараз завадить “Шахтарю” в ЛЧ? Що ж, давайте розберемося.

Без підтримки — нікуди

Успіх ван Боммеля не можна розглядати у відриві від постаті Марка Овермарса. В лютому 2022-го технічний директор фігурував у сексуальному скандалі, на його тлі покинув “Аякс”, проте вже за три тижні вигулькнув на аналогічній посаді в “Антверпені”. Ось так — тебе можуть скільки завгодно скасовувати, але якщо ти приносиш величезні гроші, то культура відміни почекає.

Хто б що не говорив, та Марк — один із найкращих функціонерів Європи. Так майстерно зібрати команду, яка в 2019-му зупинилася за крок від фіналу ЛЧ, а потім приніс на ній цілі статки — дорогого коштує. Символічно, що після звільнення легенди “Арсеналу” амстердамці поступово посипалися, втратили провідні ролі та все ніяк не знайдуть кваліфікованого тренера.

А от Овермарс влучив прямісінько у яблучко. Коли ван Боммеля представили у липні 2022-го, то він заявив наступне: “Я знаю Марка давно. Він був на полі, коли я вперше зіграв за збірну Нідерландів. Цей чоловік розумний та думає про те, що робить. Він не нервує, коли справи йдуть не дуже добре. Ми починаємо щось нове. Це відбуватиметься методом спроб та помилок. Без паніки”.

Тут є важливий момент — нідерландці чудово ладнають, буквально з півслова. Їм не потрібно самостверджуватися, встановлювати авторитет чи гнути свою лінію — це люди з багатьма регаліями, які однаково самозакохані, втім налаштовані реабілітуватися перед суспільством.

Тому “Антверпен” не трусило зсередини — один Марк просив гравців, інший діяв точково та намагався реалізувати задуманий план. Хоча невеличка сварка була — ван Боммел заблокував перехід власного сина; Рюбен класно зарекомендував себе в нижчому дивізіоні за “Маастрихт” (15+5 в 34 поєдинках), Овермарс за ним пильно слідкував, але почув категоричне “ні” від колеги. Мовляв, ставимо крапку на потенційних спекуляціях та не змішуємо працю з родиною.

Прикметно, що в сезоні 2022/23 “Антверпен” витратив лише 22,8 млн євро — їх вистачило, щоб стати володарем вищевказаних трофеїв. Тепер же на покупки було виділено 10,5 млн євро (наприклад, це менше, ніж собі дозволив “Вестерло” Сергія Сидорчука) — клуб взяв перспективну молодь та розширив лавку за рахунок непоганих вільних агентів.

Овермарс продав кількох цікавих персонажів, як от Гастон Авіла та Вільям Пачо, заробив на трансферах 21 млн євро, але все одно зберіг кістяк. Адже на меті, насамперед, показники — поки ван Боммел дещо гальмує, але якщо в ньому й сумнівалися, то минулоріч. Сьогодні про скепсис не чутно й близько.

Ба більше, увесь вересень точилися розмови, що дует може опинитися в Саудівській Аравії — обидва Марки припали до душі місцевому “Аль-Шабабу”. Арабам байдуже, що на руках тривалі контракти, та регулярно миготять на шпальтах бельгійської преси — якщо “Антверпен” і не гарантує євровесну, то ван Боммел та Овермарс, ймовірно, не сумуватимуть на вільних хлібах.

Тактичні родзинки, які варто врахувати “Шахтарю”

Коли поряд є вірний соратник — це добре. Проте від тренера завжди вимагають результат — поки він є, то все стабільно. Ван Боммел контролює ситуацію, але як йому це вдається?

Почнемо з того, що Марк володіє достатнім тактичним арсеналом — вміло оперує малюнками 4-3-3, 4-2-3-1 та 4-4-2, знає, як підлаштуватися під суперника, або ж за сприятливого сценарію диктувати свої умови. Наголосимо, що певними елементами нідерландець нагадує раннього Хосепа Ґвардіолу — також застосовує так звані “трикутники”, щоб якомога довше тримати мʼяч ( 61%), й водночас намагається “розтягнути” оборону конкурента.

Тільки от, якщо каталонці сповідували компактність, то “Антверпен” грає максимально широко — ті ж вінгери створюють не лише пряму небезпеку, але й відтягують на себе захисників, щоб потім переадресувати круглого вільному нападнику. Особлива роль відведена центральним півзахисникам, які теж зі свого боку взаємодіють з форвардом — поки флангові гравці виконують обманний маневр, середня лінія підіймається помітно вище, щоб навантажувати карний майданчик.

Все це супроводжується шаленим темпом та дозволяє раз-по-раз загрожувати воротам — як свідчить статистика за сезон 2022/23, xG “Антверпена” в середньому становив 1.44. Так, “червоним” не вдалося зафіксувати рекордну кількість мʼячів у Про-лізі (70; у “Генка” — 88, “Сент-Жилуаз” — 78, “Брюґґе” — 71), однак всі недоліки були нівельовані перформансом у обороні.

Це дійсно так — команда пропустила найменше серед лідерів (34), “Брюґґе” — 46, “Генк” — 47, а “Сент-Жилуаз” — всі 49. Футболісти вдаються до поміркованої агресії, не соромляться провокувати та майже завжди мають чисельну перевагу у власній штрафній зоні. Швидке повернення оборонців — ще одна сила, якою оперує ван Боммел; оскільки “Антверпен” надзвичайно координований, то унеможливлює появу контратаки або офсайдної пастки.

Якщо констатувати, то Марк суттєво виріс в професійному плані. Нідерландець прагне дотримуватися балансу — йому не притаманна сліпа віра в напад, є усвідомлення того, що необхідні стратегія та планомірний розвиток. Це робить бельгійців фаворитом проти “гірників”? Проблема полягає в тому, що зараз будь-хто із учасників ЛЧ сильніший, ніж підопічні Патріка ван Леувена.