Хан та Фараон. Про лідерів суперника Шахтаря у Лізі Чемпіонів

Ще два роки тому вони не були відомі європейському вболівальнику. Ще місяць тому вони тонули разом з "Ромою", що не вигравала в семи матчах поспіль. Один з них в перші дні лютого ще вважався відвертим провалом. Нині ж вони - одні з головних тем для розмов італійських експертів та вболівальників і одні з лідерів команди. Дискутують про них і в Європі. Для перемоги над "Ромою" гравцям "Шахтаря" доведеться перш за все впоратися з ними. Давайте ж познайомимося з поточними лідерами атаки та оборони команди - Дженгізом Ундером та Аліссоном Рамзесом Беккером.

Провінціал зі Стамбула

У попередньому сезоні "вовки" встановили нові рекорди клубу за забитими м'ячами та набраними очками, а найкращий бомбардир ліги Едін Джеко - рекорд клубу за голами, забитими протягом одного сезону. Тандем боснійця з Мохаммедом Салахом працював просто чудово. Не дивно, що продаж єгиптянина у "Ліверпуль" залишив величезну дірку в складі. Спортивний директор Мончі піддавався критиці за надто низьку трансферну ціну (42 мільйони), та й загалом за літній Меркато. Сотня мільйонів євро, витрачена на трансфери, здавалася викинутою на вітер, оскільки з десятка дорогих новачків освоївся лише лівий захисник Александар Коларов. А на місці Салаха гравці змінювалися один за одним.

Новий головний тренер, один з улюбленців вболівальників "Роми" в свій час Еусебіо Ді Франческо завжди був тактичним фундаменталістом. Він завжди грав лише за схемою 4-3-3, не визнавав інші і на правому фланзі атаки бачив номінального форварда. В "Сассуоло" таким був Доменіко Берарді, в "Ромі" ж грали Грегуар Дефрель та Патрік Шик. На ще одного новачка, купленого в "Істанбул Башакшехір" за 13.4 мільйони євро, уваги ніхто не звертав. Оскільки він за стилем не форвард, а типовий сучасний вінгер. До того ж, акліматизація Ундера була вкрай важкою.

Уродженець міста з 36-ти тисячним населенням провів у Стамбулі та у Вищій лізі своєї країни лише рік. Та й до Стамбулу його клуб має непряме відношення. "Башакшехір" - типовий проект влади. Клуб був заснований лише в 1990-му році злиттям кількох стамбульських мікрорайонних, представляє урядовий мікрорайон, де, як і в будь-якому такому, футбольних фанатів небагато, і похвалитися вболівальниками не може. Ще кілька років тому на головний стадіон міста "Ататюрк" на матчі команди приходили кілька сотень уболівальників, у минулому сезоні на новий стадіон "Фатіх Терім", розташований вже в самому мікрорайоні - лише трохи більше трьох тисяч. Хоча команда боролася за титул чемпіона. Та й нині приходять лише близько 5500.

З іншого боку, відсутність вболівальників та підтримка влади (подейкують, що клуб підтримує сам президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган) надає тишу і можливість будувати клуб і розвивати таланти, чого більш статусні турецькі клуби не можуть собі дозволити. Одним з талантів і став Ундер. У попередньому сезоні "Башакшехір" був другим, до цього - четвертим, нині ж йде першим і серйозно претендує на чемпіонський титул. При цьому команда не відсиджується в обороні в матчах проти грандів, а навпаки - грає в яскравий атакувальний вертикальний футбол, з високим пресингом, швидкими перепасуваннями, постійним рухом. І його обличчям у сезоні 2016/17 був саме Дженгіз. Саме він став відкриттям сезону, відзначившись сімома голами і п'ятьма асистами у лізі.

Вже те, що на заміну йому в "Барселоні" був взятий сам Арда Туран, чимало говорить про важливість 20-річного юнака для команди. А ось в Римі він був гравцем, яким можна нехтувати. Атмосфера великого міста, десять радіостанцій, які ведуть трансляції навколо клубу, вболівальники, які не втомлюються стежити і критикувати, незнання італійської, притаманна йому скромність та замкнутість, культурний шок, про який сам говорив, побоювання спілкування - все це впливало. Як і стиль гри. Ундер - те, що ми називаємо "гравцем у вуличний футбол". Він вміє грати на обох флангах атаки і під нападником. Він швидкий, неймовірно динамічний та мобільний, володіє відмінним баченням поля, технікою пасу і найпотужнішим і разом з тим технічним ударом лівою ногою. Добре пробиває і правою на техніку. "Він вміє приховати удар і при цьому завдати його неймовірно швидко. Цим він нагадує мені Вінченцо Монтеллу", - заявляє Ді Франческо.

Інші називають його "Босфорським Пауло Дибалою". Проблема в тому, що і сам Дибала на початку кар'єри в Італії не акліматизувався, грав занадто егоїстично, не бачив партнерів, перетримував м'яч, намагався переграти всіх поодинці і мало не зайти з м'ячем у ворота, погано рухався без м'яча. Тим же страждав і Дибала з Синдирги. Тому він отримав лише чотири шанси в стартовому складі в 2017-му році і здавався черговим трансферним провалом Мончі. Ще оглушливішим, оскільки сам іспанець наполягав на його придбанні і особисто переконав гравця переходити не до "Тоттенхема", що вже домовився з "Башакшехіром", і не до "Манчестер Сіті", який начебто цікавився.

"Він сказав мені, що в клубі відбуваються великі зміни і що тут не бояться довіряти молоді. Він сказав, що я для нього не проект на майбутнє, а самобутній гравець і кандидат на місце в стартовому складі вже нині". Втім, про стартовий склад спочатку й мови не йшло. Дженгіз просто програвав конкуренцію нестабільним, але більш досвідченим Стефану Ель-Шаараві і Дієго Перотті і в січні був на шляху до оренди. Однак тоді ж "Рома" потрапила в кризу. Ще з початку сезону "вовки" демонстрували неяскравий невишуканий футбол, ще наприкінці січня йшли лише восьмими за забитими м'ячами, і нині лідирують у лізі за перемогами з рахунком 1:0 (6), а два чудових матчі проти "Челсі" і вихід з найскладнішої групи Ліги Чемпіонів перед лондонцями та "Атлетіко" виглядали мало не випадковістю. Поступово така гра почала позначатися на результатах. І впертий Ді Франческо під божевільним тиском вирішив змінити тактичну схему і повернутися до 4-2-3-1, успішної у попередньому сезоні.

Це допомогло. І команді, і гравцеві. На 43-ій секунді матчу проти "Верони" Дженгіз завдав класного і зовні невимушеного удару з-за меж штрафного, який став єдиним голом у матчі та найшвидшим від "джаллороссі" з 2013-го року. За тиждень проти "Беневенто" завдав ще одного, забив і з меж штрафного і додав до двох голів асист. А в суботу розбудив абсолютно рівний та нудний матч в Удіне ще однією "гарматою" здалеку, що також принесла перемогу. Причому, ще в першому таймі цього матчу він грав у свій типовий "вуличний" футбол - намагався переграти всіх на правому фланзі, пробивати по воротах з вкрай незручних позицій. Зате в другому пішла зовсім інша гра.

"Йому ще слід додавати в прийнятті рішень та русі, але нині він значно більше грає на команду, а не сам за себе", - заявляє Ді Франческо. "Його вкрай складно прикрити. Якщо він не стане спочивати на лаврах і збереже стабільність - буде зіркою". Від нас додамо, що Дженгізу слід й вивчити італійську, яку він вже розуміє, а також не вплутуватися в скандали. Один виник після матчу проти "Беневенто", перший гол в якому він відсвяткував відданням честі у військовому стилі. Припускають, що це, як і твіт з трьома турецькими прапорами, пов'язане із загибеллю трьох турецьких солдатів в операції проти курдських анклавів в Сирії. Все ж у європейській пресі це розцінили як підтримку режиму Ердогана, обвинуваченого в занадто жорстокому ставленні до курдів. Тим більше, що Міністр спорту Туреччини ретвітнув пост Дженгіза, ще влітку благословляв перехід найдорожчого турецького таланту в історії, а сам Ердоган тоді ж розмовляв з ним по телефону.

"Улюбленець Ердогана" - для європейської преси мова про не найкращий ярлик. Краще бути "наступником Мохаммеда Салаха", і "героєм виходу у чвертьфінал Ліги Чемпіонів". Ундеру бракує досвіду та швидкості єгиптянина, в обороні правий вінгер відверто не дограє (що залишає Ісмаїлі чималий простір для маневру), та й з чотирьох голів три забиті двом найгіршим командам ліги. Та все ж скарги Ді Франческо на те, що його гравці занадто захоплюються "кросами" на Едіна Джеко, доречні. Адже вони мають ще один варіант розвитку атаки - "Дженгізхана".

Новий Нойєр з Нового Гамбурга

На відміну від Ундера, Аліссон - не молодий та ранній, а якраз навпаки. Принаймні, для європейського вболівальника. Для 25-річного голкіпера сезон 2017/18 - перший на континенті в якості першого воротаря. Щоправда, його резюме у Бразилії вражає. Вихованець "Інтернасьоналя" відвоював місце в стартовому складі команди у свого старшого брата Муріеля і у знаменитого Діди, виграв з клубом чотири чемпіонати штату, ще звідти три роки тому був викликаний до збірної Бразилії, а його прощання з "Інтером" під овацію уболівальників вийшло доволі емоційним. І цікаво, що всього цього могло б і не бути. Ще в 15-річному віці уродженець "Ново Амбургу" (міста, заснованого вихідцями з Німеччини) був низеньким хлопчиною, здавалося, не здатним стати футболістом. Його батько навіть розмовляв з тренером воротарів клубу Дані Паваном про припинення кар'єри футболіста і акцентування на навчанні. Однак Павану вдалося відстояти кар'єру підопічного. "У нього завжди була техніка. Він просто повільно зростав, був занадто м'яким та слабким, але поступово виріс".

Могла закінчитися ця кар'єра і ще за три роки. "Найгарнішому воротареві Бразилії" (версія однієї з радіостанцій), завжди популярному у протилежної статі і активному на вечірках і в соціальних мережах, запропонували серйозний контракт у модельному бізнесі. Тоді вже сам він відмовився, бажаючи повністю зосередитися на кар'єрі гравця. І, схоже, не помилився.

Ще в Бразилії Аліссон був відомий як воротар з прекрасними інстинктами, особливо спеціалізувався на відбиванні пенальті. Навчання у Діди та чемпіона світу Клаудіо Таффарела чимало дало йому. Останній ще два роки тому був впевнений в тому, що техніка воротаря в другому поколінні (його батько також грав на цій позиції) дозволить йому заграти в будь-якому клубі світу. До "Роми" він переходив впевненим в тому, що стане першим воротарем. Однак Лучано Спаллетті не помічав майже восьмимільйонне придбання на користь досвідченого Войцеха Щенсни, залишивши бразильцеві лише матчі Кубка та Ліги Європи. Алленаторе аж ніяк не помилився, оскільки поляк став найкращим в лізі за "сухими" матчами і одним з найкращих воротарів, якщо не найкращим. Що і принесло йому перехід до "Ювентуса". Втім, Аліссона це не цікавило. Він назвав таке рішення "меритократичним", а влітку заявив, що залишить клуб, якщо не отримає місця в стартовому складі, оскільки попереду Чемпіонат Світу і сезон, який вважає найважливішим у своїй кар'єрі. Отримав. І став другим в лізі за "сухими" матчами (11 з 25-ти). Більше того, просто рятівником "Роми", головним героєм виходу команди на третє місце в лізі і з групи Ліги Чемпіонів.

Всі ці перемоги з рахунком 1:0 були б неможливі без нього. Федеріко Фасіо та Костас Манолас далеко не такі надійні, як у попередньому сезоні, Александар Коларов проводить більше часу в атаці, ніж в обороні, а Жуан Жезус та Бруно Перес - люди-помилки. Тож роль воротаря неймовірно зростає. Ще в першому турі Ліги Чемпіонів Аліссон просто врятував свою команду від поразки за допомогою серії чудових сейвів, заслуживши компліменти наставника "Атлетіко" Дієго Сімеоне. "Сампдорія" просто знищила "Рому" в перші 25 хвилин матчу на "Олімпіко", але забити так і не спромоглася через серію шедевральних сейвів "фараона Рамзеса" (серед них і подвійного лежачи на газоні). У матчі проти "Інтера" (1:1) він не лише блискуче відбивав удари на інстинкті, але і відзначився асистом довгим пасом на Ель-Шаараві. А в суботу проти "Удінезе" знову продемонстрував чудову гру ногами (в чому додав саме у Європі), сміливо діючи на виходах далеко з воріт. Він і підчищав в підкатах, гідних найкращих захисників світу, і впевнено володів м'ячем під тиском гравців "зебретте". Не випадково саме в останні дні з'явилися повідомлення про бажання "Ліверпуля" придбати його, причому ще до відчинення літнього трансферного вікна. Відлякує лише 70-мільйонний цінник, виставлений "Ромою". Хоча він аж ніяк не висмоктаний з пальця.

Неймовірний спокій, міць, впевненість в собі, реакція на лінії воріт на рівні найкращих воротарів світу і виходи вперед на рівні Мануеля Нойєра, повна концентрація, що вважає своєю найкращою чеснотою, терпіння, якому, як зізнається, навчився перебуваючи за спиною Щенсни - Аліссон готовий до зустрічі з "Шахтарем" і до Чемпіонату Світу. Колишній тренер воротарів "Роми" називає його "Мессі серед голкіперів", "вартим набагато більше 50-ти мільйонів", у збірній Бразилії беззаперечно віддають перевагу йому над Едерсоном з "Манчестер Сіті" (нині найдорожчим воротарем в історії), віддавали перевагу навіть у попередньому сезоні, коли він був лише другим воротарем. Бразилець вже став одним з улюбленців вболівальників "Роми", незадоволених тим, що його футболку неможливо придбати у офіційній клубній крамниці. Саме нині Аліссон перебуває у своїй найкращій формі і здається просто непробивним. Його та Ундера вважають символами виходу з кризи і більше того - символами нової "Роми". Розвінчати ці легенди буде вельми непросто.

Фото - Getty Images, Zimbio.com