San 24 de Mayo. Цього дня Реал виграв два фінали Ліги чемпіонів, а гол Серхіо Рамоса став легендарним

24-е травня – особливий день в історії мадридського "Реала". Саме цього дня двадцять і шість років тому мадридці вигравали трофеї Ліги чемпіонів. Обидві перемоги були важливими, знаковими, пам'ятними. І обидві сформували особливу для мадридців ауру цієї дати.

ЇЇ (дату) ще називають днем Восьмого та Десятого – восьмий та десятий за ліком трофеї КЄЧ / Ліги чемпіонів в історії мадридської команди. 24-го травня 2000-го року "Реал" безальтернативно сильнішим був за "Валенсію" 3:0 на "Сен-Дені" в Парижі. То був фінал імені Мічела Сальгадо, Фернандо Морьєнтеса, Рауля Гонсалеса, Фернандо Редондо та 19-річного Ікера Касільяса. У "Валенсії" теж була класна команда, проте їй довелося зазнати болісної невдачі за крок до мети. І то буде не єдина така ситуація. Ще один фінал Ліги чемпіонів "Лос Чес" програли наступного року.

Морьєнтес на 39-й, Макманаман на 67 та Рауль на 75 оформили розгром "Валенсії", а цього ж дня чотирнадцятьма роками пізніше "вершкові" виграли й десятий трофей подібного розливу. І знову в фіналі "Реал "засмутив іспанську команду.

Цього разу – мадридський "Атлетико". Матч відбувся 24-го травня 2014-го року в Лісабоні на стадіоні "Да Луж". Для "Атлетико" це був другий в історії фінал КЄЧ / ЛЧ і перший в епоху Дієго Сімеоне. Фінал, в якому "матрацники" були максимально близькі до перемоги.

На 36-й хвилині Дієго Годін забив гол і в рахунку "Атлетико" вів аж до 90+3-ї хвилини. Здавалося, що ніщо вже не завадить "матрацникам" здійняти кубок над головою, але "Реал" застосував зброю, яка вже стала легендарною для цієї команди. Зброю Серхіо Рамоса. Центральний оборонець, ментальний лідер, один з символів цієї команди забив гол після подачі кутового і перевів гру в овертайми.

Попри те, що "Реал" до фінального свистка забив ще тричі (Бейл, Марсело, Роналду з пенальті), саме влучний удар Рамоса був визначальним. Він запобіг вибуху напруги в офісах, котра утворилася й росла після 2009-го року, коли на посаду президента повернувся Флорентіно Перес, який вів вельми суперечливу політику (це відбивалося й на результатах – три поспіль вильоти у півфіналі Ліги чемпіонів). Він запобіг звільненню Карло Анчелотті, який вкрай вміло керував наявними у нього зірковими ресурсами. Цей гол заведено вважати кроком до відновлення величі клубу у 21-у столітті.

Сам Серхіо Рамос також дуже тепло відзивається саме про цей гол: "Минуло кілька років, але – ніби вчора. Попри те, що футбол дуже динамічний, ніхто не перестає хвилюватися через ті чи інші моменти. Це змінило історію нашого клубу. Ми виграли Лігу чемпіонів, коли уже майже все було втрачено. Опісля я сказав мамі, що тепер можу спокійно померти, що б не трапилося далі. Так, я думаю, що це мій найкращий гол, гол всієї моєї кар'єри, те найцінніше, що може бути не лише для мене, але й для світу футболу і нашого клубу загалом".

Саме після того сезон "Реал" прорвало і впродовж наступних чотирьох років він ще тричі виграв Лігу чемпіонів.