Як поїзд повз жебрака. Акценти глядача на грі Боруссії з Шахтарем

Чорна смуга для українського футболу не минула. Нас продовжують ретельно вмочати і возити носом по газону, немов би для того щоб ми зрозуміли, чого насправді варті на землі цій грішній. І не тільки по газону: вчора було оголошене відоме кабінетне рішення, наскільки очікуване, настільки ж і несправедливе. Принаймні якщо говорити про футбол.

На жаль, "Шахтар" анітрохи не сприяв поліпшенню нашого настрою - він лише посилив і поглибив депресію. Повторивши результат "Динамо", показаний напередодні, і довівши загальний рахунок дуелі з "Боруссією" до 0:10. Це якась ганьба. Особливо з огляду на рахунок гольових моментів цих двох матчів - 3:18.

Ось тепер, мабуть, "шахтарофоби" мають всі законні підстави для того щоб знущатись над командою Каштру. Такого подвійного фіаско поспіль якось і не пригадаєш. А укупі з півфінальним погромом від "Інтера" виходить ціла система. Можливо, Ахметов вже дійсно задумався про зміну тренера. Тільки невже нам від цього легше?

Адже ми всі сидимо в цій теплій компанії під плінтусом, куди загнали наш футбол. А "Зорі" сьогодні навіть і програвати необов'язково: вона вже своє в Європі відіграла.

Гра в Менхенгладбаху в цілому була веселішою, ніж у "Динамо" з "Барсою", але, звичайно, не для всіх це було свято. Дехто виглядав на ньому зайвим. Точніше, мішенню. Начебто ви вставили своє обличчя в трафарет і підставили для обстрілу чим доведеться. На відміну від Києва, тут все вирішив перший тайм, а другий вже догравався. Як і в домашньому поєдинку з "Боруссією".

Весла можна було сушити вже на 17-й хвилині, коли був відкритий рахунок з пенальті. Через чотири хвилини нас відверто пробачив Емболо. В сумі це був уже четвертий забійний момент у господарів поля. Тому я вухам своїм не повірив, почувши через кілька хвилин від коментатора: "В цілому гра рівна, без особливих моментів біля воріт обох команд" (!)

Зате в час, що залишився до перерви, "Боруссія" реалізувала два своїх шанси з трьох. А що "Шахтар"? Вірніше, де був "Шахтар" до 89-ї хвилини, після чого таки-мав два своїх моменти? "Зберігши обличчя" коментатор уточнив, що вони це роблять, "знаючи про те, що "Боруссія" втрачає концентрацію на останніх хвилинах". При 0:4 - геніально!

Якщо до перерви господарі поля на тлі суперника виглядали справжніми бетменами, промчавши перед ним, як поїзд повз жебрака, то після - цей поїзд вже тихо їхав на Бердичів. Що не завадило їм забити ще раз, зі штрафного. І цей останній гол виглядав воістину знущально: фактично він трапився без удару по воротах.

Як і "Динамо", "Шахтар" реально "награв" (якщо можна так висловитися) на якісь 0:2. Але цей тиждень був до нас нещадним. Цього разу, у "Боруссії" виділялися Емболо, Штіндль і Нойхаус (в Києві у неї були інші герої). Про першого було відомо, що він незабивний. А тут - отримаєте "бісіклету"!

Знаєте, якось ніяково зараз міркувати про шанси "Шахтаря" на що-небудь в цій групі. Якщо передбачуваний конкурент "Динамо" - "Ференцварош" - їде третім класом, відповідно до придбаних квитків, то тут здавалося, що наш суперник №1 - саме "Боруссія". Нині вона, по наших трупах, видерлася на перше місце. І вечір стає важким.

Спочатку нам приймати "Реал". Який ще не забезпечив собі плей-офф, і навряд чи забув про домашнє приниження. А потім їхати до "Інтера" - команди, яку вважали фаворитом, а сьогодні вона замикає групу (!!!). Від якої ми, поклавши руку на серце, ледь "відскочили" вдома.

Бачите шанси? І я не бачу. А вони є - так вчать нас класики українського футболу. Хоча ще пара-трійка подібних результатів, і це останнє словосполучення буде сприйматися в Європі з посмішкою. Боюся, що наш номер - шістнадцять, і наша доля - стежити за клієнтом.

Хоча, чим коронавірус не жартує, коли суперник спить. Ми таке вже бачили - в Мадриді. Однак вчора на полі спав як раз "Шахтар", і залишається лише сподіватися, що це було не початком глибокої і тривалої зимової сплячки.