Не минулорічний сніг та інші опади. Акценти глядача на чвертьфіналах Ліги чемпіонів

Спостерігаючи недоречні снігові опади під кінець першого тижня квітня в Мюнхені, мимоволі згадалася назва старовинного і навіженого мультика: "Падав торішній сніг". Тим паче, тут зустрічалися фіналісти минулої Ліги чемпіонів. Однак ні за сюжетом, ні по результату матчу я б не назвав цей сніг торішнім.

Всі чотири чвертьфінальні гри склалися по-різному, а номінальні господарі з гостями, за сумою всіх цих поєдинків, підписали мирову. По дві перемоги і по сім голів в активі тих і інших. Щоправда, кажучи про пару "Порту" - "Челсі", варто підкреслити, що вони грали на нейтральному полі в іспанській Севільї.

• Ман Сіті - Боруссія 2:1
• Реал - Ліверпуль 3:1
• Баварія - ПСЖ 2:3
• Порту - Челсі 0:2

Видовищність. Центральний матч в Мюнхені сповна виправдав найсміливіші очікування. Гольових моментів в ньому було, як мінімум, удвічі більше, ніж в будь-якому з трьох інших. З одного боку, гра пролетіла на одному диханні. З іншого - вже до перерви склалося відчуття, що ти передивився повний матч: настільки змістовною і цікавою вона була.

По-дорослому, жоден з інших поєдинків не назвав би таким, що відповідає рівню видовища стадії ¼ фіналу ЛЧ. У Мадриді було чотири голи, і ще три моменти з розряду менш небезпечних для воріт. Але все це вмістилося у часовий відрізок в середині гри, рівний одному тайму. Весь інший час - а це майже перші півгодини і останні півтайма - пройшло "всуху".

Трохи більше реальних загроз воротам було в Манчестері. До того ж, тут мав місце дуже глядабельний другий тайм, який і змусив нас забути про досить прісний перший, з його півтора моментами. Можна сперечатися про якість гольових шансів в Севільї, але їх загальна кількість була такою ж, а розподілилися вони по матчу навіть більш рівномірно.

Словом, для вимогливого глядача, розбещеного цікавим футболом у виконанні найсильніших команд, тут було три туди-сюди залікових поєдинку на яскравому тлі одного Свята футболу.

Інтрига. Перемога "Реала" була зумовлена ​​голом Асенсіо на 36-й хвилині. Тобто, після цих 2:0 мова фактично йшла лише про те, з яким рахунком програє "Ліверпуль".

"Порту" мав свій останній шанс відігратися на 57-й хвилині, коли дальній удар Діаса прийшовся поруч зі стійкою воріт Менді. Далі був лише невдалий ва-банк в кінцівці, коли "Челсі" добив суперника.

"Баварію" врятувати від поразки останнім міг Алаба на 90-й хвилині. Це була четверта поспіль і, мабуть, найменш небезпечна з усіх, але все-таки можливість зрівняти рахунок у грі з ПСЖ.

Тоді як "Ман Сіті" на тій же останній хвилині основного часу матчу зумів вирвати перемогу над "Боруссією" завдяки голу Фодена.

В цілому інтриги було вдосталь, але могло б бути і більше.

Логіка. Бабка сказала надвоє. Половина поєдинків завершилася з закономірним підсумком, а друга - всупереч формальній логіці, заснованій на співвідношенні гольових моментів.

Найбільш логічно виглядає рахунок в Мадриді. Хоча ідеальними тут були б цифри 2:0 - "Ліверпуль" використовував свій воістину унікальний шанс. Намагаючись аналізувати пропорцію моментів в Манчестері, прийшов до висновку, що господарі поля таки- "награли" на перемогу в один м'яч.

З одного боку, "Порту" не заслужив поразки, бо частіше загрожував воротам суперника. З іншого - всі три спроби "Челсі" були вражаючими: два голи і перекладина! І моментів такого рівня у команди Консейсао хоча б стільки само не нашкребеться. Ну а "Баварія", по-хорошому, повинна була громити ПСЖ. Десь 4:1.

Так що тут ми маємо загальну нічию, з незначною візуальною перевагою на користь логіки.

Суддівство. Найбільше запитань у мого консультанта Юстас накопичилося до свого співгромадянина Бриху. Перш за все, це не призначений пенальті за фол Кабака на Бензема на 32-й хвилині матчу "Реал" - "Ліверпуль", за 1:0. Втім, через чотири хвилини мадридці все одно свого доб'ються.

А також мій приятель-профі готовий оскаржити вилучення Васкеса, що не відбулось, в складі "Реала" на 39-й хвилині, за 2:0. Мане міг отримати м'яч і вивалювався один в один. М'яч летів точно до нього. Він тому ним і не опанував, оскільки його звалили. Це вже було б цікавіше, а де був ВАР в цих епізодах - науці невідомо.

Крім того, він підтверджує очевидне для всіх в Манчестері, де лише ВАР завадив румунові Хацегану призначити "лівий" пенальті в ворота "Боруссії" на 32-й хвилині, за рахунку 1:0. А також те, що Беллінгем п'ятьма хвилинами пізніше забив "чистий" гол у ворота "Ман Сіті", замість якого отримав попередження від арбітра за неіснуючий фол. А це ще цікавіше.

Ну а після епізоду у штрафному ПСЖ на 89-й хвилині в Мюнхені Юстас розродився цілою тирадою. М'яч потрапив у руку - так. Від коліна. Рука в природному положенні? Так хрін його знає, що таке природне положення при падінні. Поставив? Ні. Але якби поставив, то ніхто б не пискнув. Отака фігня, малята. І не такі ставили. Той же самий Лаос - після Вара в чемпіонаті Іспанії.

На жаль, поєдинок "Порту" з "Челсі" мій співрозмовник на момент написання цих рядків подивитися не встигав: не штатний експерт на контракті, як не крути - у людини є ще і своє життя в додачу до наших розмов. Без нього ж особисто у мене виникли питання з приводу можливого фолу і пенальті після контакту Аспілікуети з Марегою в штрафному "Челсі", за 0: 1. Словенець Вінчич, укупі з ВАРом його проігнорували.

Також особисто у мене склалося враження, що обидва арбітри зі Східної Європи відчували якийсь пієтет щодо фаворитів з АПЛ, куди суворіше оцінюючи дії їхніх суперників. Привиділося? У будь-якому випадку, після настільки мізерного ВАРива на дні першої чвертьфінальної страви залишився густий осад.

Везіння. Більше за інших Фортуна була прихильна до "Реалу": без "пасу" Александера-Арнолда не було б другого голу команди Зідана. На секундочку, переможного і, цілком можливо, доленосного.

Варто згадати поперечину воріт ПСЖ, в яку влучив м'яч на 2-й хвилині після удару Шупо-Мотінга - вже наступної хвилини "Баварія" програвала після голу Мбаппе. А ось удар Пулішіча в поперечину воріт "Порту" в ендшпілі тьмяніє після другого гола "Челсі", забитого Чілуеллом негайно після цього.

"Ман Сіті" з "Боруссією" обійшлися без допомоги фарту.

Особистості. На мене найбільш сильне враження справив де Брюйне - учасник всіх п'яти "залікових" атак "Ман Сіті" і обох його голів. Другим назву Кімміха з "Баварії" - зачинателя гольових моментів, що виріс до рівня диригента мюнхенського оркестру. І в трійку включив би ще одного "городянина" - Фодена, який супроводжував де Брюйне майже у всіх вищезазначених епізодах.

Перерахую ще ряд пам'ятних яскравих фігур: Мюллер і Ерік Максім Шупо-Мотінг ("Баварія"), Вінісіус ("Реал"), Неймар і Мбаппе (ПСЖ).

Серед воротарів не було рівних кіперу парижан Кейлору Навасу, з його п'ятьма-шістьма топ-сейвами.

Симпатії. Очевидно, що більше всіх (і набагато більше) в футбол для глядача грала "Баварія". Тому можу щиро поспівчувати її вболівальникам. Гарний був "Реал". Переконав мене в кінці кінців і "Ман Сіті". І так, таки викликала симпатії гра "Порту", ​​якого залишається тільки пошкодувати.

Однозначним розчаруванням став "Ліверпуль". Для глядача, що не обтяженого переглядом АПЛ (яким я, власне, і є), це стало одкровенням: а що тут взагалі робить ця команда? Принаймні, так воно виглядало у вівторок.

Прогнози. У минулі часи після цього слова завжди ставилося тире, після якого слід було незмінне: "справа невдячна". А вже тим більше, прогнози Юріча. Але я спробую, суто для підтримки бесіди наостанок.

"Порту", ​​мабуть, приїхав. Незважаючи на те, що грати все в тій же Севільї, де він не виглядав приреченим. В 2:0 або 3:1 від такого "Ліверпуля" теж важко повірити, адже занадто мало часу пройде до "відповіді".

А ось обидві німецькі команди, на мій погляд, цілком здатні змінити ситуацію на свою користь. Особливо "Баварія". Але і "Боруссія" в змозі підтримати історичний челлендж під назвою: "чвертьфінальне прокляття Гвардіоли".

Як показала феєрія в Мюнхені, ні сніг, ні порожні трибуни - не перешкода футболу, коли в нього грають справжні майстри. Аби йому не заважали інші опади - на зразок того, що залишився від суддівства перших чвертьфіналів.