Не малюнок стилю, а ляпанина. Шахтар був розгромлений Реалом, бо не проявив тактичну гнучкість

Мабуть, фундаментальна фраза Роберто Де Дзербі з його вчорашнього післяматчевого спічу: "Скажу одне: в останній сезон, коли я буду тренером "Шахтаря", ми будемо грати в Лізі чемпіонів зовсім інакше. І в цьому сезоні, який буде моїм останнім, я впевнений, ми будемо грати в Лізі чемпіонів більше як лідери". Це наче п'ятикласник, якому стусанів надавали старші хлопці, пообіцяв собі підрости та помститися.

Або підліток, який записався до спортивної зали й вечорами мріє про прес, як у ван Дама на плакаті. Однак для того, аби пузо перетворилося на гарні кубики м'язів, потрібно не тільки тягати залізо. Потрібно не їсти хліба та інших мучних виробів, добре спати й так далі. Починати потрібно з малого, а свої теперішні сили оцінювати реально. Де Дзербі ж учора трохи перемудрив. "Я так вирішив", "намагалися показати свій футбол", - ось і отримали п'ять м'ячів. А з ними практично безнадійне останнє місце групи та історичний антирекорд першого кола Ліги чемпіонів щодо забитих.

Італієць спокусився тією картиною матчу, яка була у другому турі з "Інтером". Точніше, вірив, що так його команда може грати завжди, а суперники будуть всі на один зразок. Якщо візуально порівнювати розташування гравців на полі, то все виглядало однаково. Однак проти "Інтера" в опорній зоні грали Степаненко та Майкон, а за їхніми спинами був надійний Микола Матвієнко. Учора ж на поталу суперникові залишався сам Майкон.

Але і його постійно тягнуло вперед. Де Дзербі сказав після матчу, що при конструюванні атак Патрік повинен був висуватися вперед, а Майкон – залишатися у глибині. Однак теплова карта показує, що обоє давали однакову інтенсивність в одній і тій же зоні – трохи вище лінії центра поля та центрального кола. Опорна ж зона явно просідала.

Теплова карта дій Майкона і Патріка (ліворуч) і Реала в цілому (праворуч) / скріншот - whoscored

Зверніть також увагу на теплову карту "Реала". Там дві "гарячі" зони. Одна – між центральним колом та своїм радіусом штрафного майданчика, інша – між центральним колом та радіусом штрафного майданчика суперника. Якраз там, де повинні були б господарювати опорні півзахисники суперника. Незрозуміло, чому Де Дзербі пішов на таку авантюру з відкритим футболом. А, можливо, футболісти просто не дослухалися до його вказівок і самі йшли вперед, начхавши на структуру.

Останнє стосується передусім Майкона. У руйнуванні він показав гру на рівні Фернандо, котрий номінально діяв на позиції центр форварда. Навіть гірше, бо у Фернандо, крім двох успішних відборів, ще три невдалі спроби відібрати м'яч. Тоді як у Майкона всього дві спроби за матч. Жодного виносу, одне перехоплення.

Недарма Майкон порівнюється з Фернандо. Де Дзербі чітко сказав, як повинен був діяти номінальний форвард – "більше атакувати в глибину, ніж приходити ближче до півзахисників, щоб отримати м'яч". У підсумку ж все збилося в одну купу, що не давало "Шахтарю" переваги, а для "Реала" залишало чимало простору та можливостей для своїх атак.

Показова статистика – це тринадцять ударів "Реала" за перший тайм, але тільки один гол, та й той залетів від ноги Кривцова. Нещасний випадок, однак в цілому можна погодитися з Де Дзербі, що його команда до перерви захищалася добре. З малесеньким нюансом. Захищалася добре у своєму штрафному майданчику, тобто, у низькому блоці. Сумарний показник "очікуваних голів" (xG), породжених цими ударами мадридців, склав близько 0,5. Це мало, але ж сам факт постійного виходу суперника на ударну позицію повинен був насторожити. Але після перерви нічого не змінилося. Навпаки, стало ще гірше.

Карта ударів по воротах у виконанні "Реала" (синім) та "Шахтаря" (помаранчевим) / скріншот - whoscored

Зверніть увагу, звідки "Реал" бив – це і радіус штрафного майданчика, і штрафна зона, і площа воріт і навіть центральне коло. На лінію оборони було спрямоване максимальне навантаження, оскільки центральна вісь "Шахтаря" практично не працювала у відборі. Цим можна пояснити й найбільший у команді показник втрат м'яча від Кривцова – йому доводилося працювати за двох.

Інтенсивність дій Марлона (пляма з жовтим кружечком) і Кривцова (пляма з червоним кружечком) у матчі з "Реалом" / скріншот - whoscored

Марлон займався тим, чим і завжди й чого, вочевидь, від нього вимагає головний тренер. Адже він постійно грає у такій манері, постійно отримує критику від журналістів та експертів, але постійно опиняється у складі й далі гне свою лінію. Значить, саме такими є вимоги Де Дзербі. Вимоги контролю м'яча й просування з ним далеко до центру поля, навіть за центральну лінію. Дуже цікава теплова карта Марлона (вище) – порівняйте з Кривцовим, який менше зустрічався з м'ячем, але перекривав більшу зону на своїй половині поля.

Так і не зрозуміло, що Де Дзербі хоче витиснути з контролю м'яча. "Реал" пропускав у чотирьох з останніх п'яти матчів перед візитом до Києва, де повинен був протистояти теоретично гостроатакувальній команді. Захист мадридців – точно не моноліт, але стерильна "тіки-таки" "Шахтаря" не впоралася навіть з таким завдання. Тільки чотири удари у ствір, два з яких – від гравців, що вийшли на заміну, коли матч уже програний – це занадто мало для рішення потягатися з "Реалом" у відкритому футболі. П'ять ключових передач проти вісімнадцяти у суперника – теж показова статистика, чи не так? Вийшов класичний зразок стилю "шашки наголо" – коли ти відкриваєш суперникові зони, але чужі для своєї користі не використовуєш.

Навряд чи це (спроможність "Шахтаря" грати на зустрічних курсах з грандами) суттєво зміниться, якщо не зміниться кадровий склад команди, або якщо ті гравці, що є зараз, не почнуть грати інакше. Насамперед треба вчитися захищатися командно, а якщо вже не виходить – то не залишати поза складом Степаненка (питання в тому, чи довго ще Тарас зможе перебувати на топ-рівні). Де Дзербі слушно говорив про втрати м'яча ("втрачали занадто багато м'ячів, особливо півзахисники – Тете, Соломон, Алан. У цих зонах ми втрачали надто багато м'ячів, і в такі моменти "Реал" міг проводити контратаки" (с)), але, пардон, хіба це вперше? Згадайте матч з "Олександрією" в УПЛ, де "гірників" якраз і погубив високий відсоток браку (близько 60-ти втрат м'яча і лише 22 відбори). Хіба команда навчилася на помилках? Учора за різними даними донеччани допустили від 70-ти до 85-ти втрат. За таке карають навіть "Шериф" з "Олександрією", а проти "Реала" – це апріорі вирок.

Треба рости, мріяти, старатися грати у свій футбол. Але треба також думати про сьогодення – про рейтинг клубу й асоціації, про репутацію місця, де працюєш. Свій стиль можна демонструвати, коли він відшліфований та налагоджений до автоматизму. А коли це тільки обриси штрихпунктирною лінією, виходить не стиль, а ляпанина. Де Дзербі повинен був проявити тренерську гнучкість, але не зробив цього.

Більше матеріалів автора - в телеграм-каналі >>>