Матір усіх битв у колисці цивілізації: олігархи, договірняки та повне місто ненависті

Взагалі у матчів "Олімпіакоса" та "Панатінаїкоса" не одна, а дві назви.

"Матір усіх битв" - то для внутрішнього споживання, тоді як експортний варіант - "Дербі вічних ворогів". Здебільшого так його і знають на Заході, де інтерес до цих ігор живий навіть попри велику втрату в якості.

Ще у 2004-му одразу три грецькі клуби вийшли у плей-офф Ліги чемпіонів - результат на рівні Англії та Іспанії. А що зараз?

Ентузіастів, однак, це не зупиняє. Вони їдуть в Афіни подивитися на шоу, і дуже рідко покидають стадіон розчарованими.

Так було і 25 лютого цього року на "Георгіос Караїскакіс", де "Олі" атакував 89 хвилин, аж поки Маріос Врусаї не забив гол, який… через кілька хвилин відмінив ВАР. Ох, що робилося далі! В арбітра Жозе Пінейру полетіли петарди, а прямо біля монітора з ним завзято сварився власник "Олімпіакоса" Евангелос Марінакіс, за що отримав жовту картку.

Штовханина, крики, фани от-от хлинуть на поле; навіть досвідченому Сократісу Папастатопулосу знесло дах і він заробив вилучення на рівному місці.

"А що ви хочете? Це дуже давнє і сильне суперництво. Люди на ньому стають дуже емоційними. Та й загалом ми, греки, емоційні. Це в нашій крові", - зізнається New York Times один із фанатів "Олі".

***

В книжках пишуть, що це дербі зароджувалося як класове.

"Панатінаїкос" заснували в самому серці Афін майбутній контр-адмірал флоту і герой Балканської війни Гіоргос Калафатіс та його друзі - іншими словами, багатії. У той же час "Олімпіакос" зародився пізніше в портовому Піреї не без підтримки суднобудівника Андреаса Андріанопулоса.

"Це повна хрінь. Застаріла нісенітниця, якої ніхто не пам’ятає", - бурчить фан "Пао" на ім’я Маріос. "Зараз різниця між нами й ними в тому, що ми вболіваємо за команду попри негаразди, а "Олімпіакос" - це команда уряду, держави. Вони контролюють усе, навіть медіа".

Чи це так? Фани "Олі" розкажуть вам точно те саме, тільки борцями з режимом виставлять себе, а всіх собак повісять на "Пао".

Власне, через це тут давно не призначають на дербі місцевих суддів - замість них везуть спеців із Європи, як Фелікс Брих чи Майкл Олівер.

The #topography of Ancient Athens.
The Long Walls, connecting Athens to its port at Piraeus and Phaleron were constructed in the 5th century BCE. They were a key element, since they provided the city with a constant link to the sea during long sieges. #Archaeology pic.twitter.com/nXXBJowBOu

— Arys???????? (@ArysPan) August 2, 2022

Також від гріха подалі тут ще з 2004 року суворо заборонено відвідувати дербі на гостьових аренах.

Зі сторони може скластися враження, що клуби хочуть зробити правила гри більш справедливими, але на ділі це більше про деградацію. Акцент змістився на трибуни, бо на полі все сумно.

Колись було цікавіше. "Панатінаїкос" грав у півфіналі КЄЧ-85 та ЛЧ-96, а у 1971-му під керівництвом Ференца Пушкаша навіть дійшов до фіналу, де програв "Аяксу" Йохана Кройфа.

Краще йшли справи і у "Олімпіакоса", який у 88-му зробив Лайоша Детарі другим найдорожчим гравцем світу, а через 11 років дійшов до чвертьфіналу ЛЧ.

То були золоті часи грецького футболу. Боргова криза кінця нульових відкинула його дуже далеко.

***

Ну, і щодо насильства - воно неодмінно загострювалося саме в "худі" роки.

Так, перший і доволі комічний випадок трапився у "депресивному" 1930 році, коли фани "Олі" прибули до стадіону "Пао" із зеленою труною та обіцянкою "поховати ворогів". Справа тоді закінчилась перемогою господарів 8:2 - і осоромлені "могильники" так драпали з трибун, що навіть труну забули.

Вже не смішно було у 1962-му та 1964-му - анархія, що передувала перевороту Чорних полковників, вилилася й на поле. В результаті один трофей скасували, інший - віддали АЕКу.

Цей клуб, до речі, теж з Афін, але вимушено. "К" в його назві означає "Константинополь"; саме звідти нещасні втекли в 1921-му, коли в Туреччині розгорілись етнічні чистки. Зрештою, АЕК знайшовся на новому місці і здобув 13 чемпіонств - солідно, але менше за "Пао" (20) та "Олі" (47), які ненавидять гостей трошки слабше, ніж одні одних.

Ну, і далі вже нульові - на фоні обвалу економіки знову греки билися між собою, як навіжені. У березні 2007-го різанина між ультрас "Панатінаїкоса" та "Олімпіакоса" завершилася смертю 22-річного Міхаліса Філопулоса.

Через 10 місяців вже 24-річний фанат Теофілос Ставракіс помер від ножового поранення.

У лютому 2011-го фанати "Олімпіакоса" зірвали матч, вибігши на поле, щоб обізвати Джибріля Сіссе мавпою - так сильно вони ненавиділи його за 23 м’ячі у попередній, чемпіонській кампанії "Пао".

У 2012-му вже ультрас "Панатінаїкоса" відповіли тим самим - в поліцію полетіли димові шашки і навіть коктейлі молотова, що змусило владу негайно зупинити матч.

Та й у 2019-му лише кордони поліції зупинили розгніваних фанатів "Пао", що проривалися прямо через газон до лавки запасних "Олімпіакоса".

***

Образи на несправедливе суддівство - чи не головна причина всіх заворушень.

Тим часом британець Люк Стіл, який впродовж трьох років захищав ворота "Пао", у теорію змови не вірить.

"Я відчував, що грецькі гравці думають, що все проти них, і що всюди замішане шахрайство", — каже кіпер. "Але я не вірю, що це було так. Я відчував, що судді були набагато кращими, ніж їх вважали. Це проблема, коли всі вірять, що навколо одна корупція. Через це у кожній грі хтось відчував себе обдуреним. Це не здорово".

Важко сказати, хто з них правий. Факт у тому, що в 2015 році Грецію струсонув абсолютно реальний скандал з договірними матчами, де звинувачення отримали купа арбітрів, функціонерів і навіть сам Марінакіс. Та далі процес затягнули на 6 років і по-тихому злили.

Грецька Суперліга подібна до довоєнної УПЛ в багатьох речах. Так, президенти "Олі" та "Пао" - Марінакіс та Алафузос - не лише найбільші суднобудівники країни, але й власники найпотужніших медіа-імперій Alter Ego Media та Skai Group відповідно.

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Media Naija Sports (@medianaijasports)

Є тут свій сировинний король - Дімітріс Меліссанідіс, нафтовий магнат і власник АЕКа. Присутній також російський вплив у лиці Івана Саввіді - президента ПАОК.

Фактично, ці люди тримають усю Грецію, і після кризи нульових футбол для них не бізнес, а інструмент, щоб люди випускали пару на стадіонах, а не, скажімо, на політичних демонстраціях. Топ-рівень гри для цього не потрібен. Важливіше, щоб планка дозволеного була піднята якнайвище - так пара гарантовано вийде вся без остатку.

***

"Я намагаюся знайти правильні слова, щоб описати це", — каже Феміс Кесаріс, головний редактор веб-сайту Sport24. "Стільки ненависті, стільки насильства. Особливо це стосується матчів "Олі" - "Пао".

Рядові уболівальники з ним кардинально незгідні. Вони кайфують від незмінно войовничої атмосфери, як-от Манос Анагнос, який прилетів на матч із самого Крита:

"Мені сюди летіти годину, але я тут, тому що сьогоднішній матч дуже важливий, і я маю підтримувати свою команду", — каже він. "Атмосферу цього матчу я не можу описати. Ви побачите, коли зайдете всередину. Фанати тут просто божевільні".

Ще 15-20 років тому "Матір усіх битв" бачила, як Жилберто Сілва грав за одних, а Рівалдо - за інших. Зараз по одну сторону барикад збиті льотчики УПЛ Вербич та Бернард; по іншу - 36-річний Ель-Арабі та 35-річний Іборра. Але публіці то байдуже. Вона свистить, співає і щосекунди готова вибігти на поле, аби побороти таки вселенську несправедливість.

Люк Стіл не приховує, що саме на афінському дербі, а не в елітній АПЛ, відчув найсильніші емоції в кар’єрі.

"Коли ви сидите в роздягальні, то думаєте, що все йде нормально. Але потім… Боже! Як воротар, я першим вийшов на розминку — це було за 45 хвилин до початку матчу — і шум був просто неймовірний. Спів, фаєри та феєрверки, всюди дим. Так інтенсивно, так лякаюче. Волосся на моїй голові стає дибки прямо зараз, коли я про це розповідаю".

Ви хотіли знати, що таке Матір усіх битв? Так-от, це вона і є. Коли нерв заміняє клас, і про нього забувають; коли суддя штовхається з корумпованим президентом, а гості реально переживають, як їм покинути це місце.

7. Panathinaikos vs Olympiacos -Greece
( Derby of the Eternal Enemies or Mother of all battles) pic.twitter.com/1a54eBMcUU

— Mejja wa Gitugi ⭐️⭐️ (@mejja_mwangi) February 4, 2022

Ну, і ще ненависть… багато ненависті. Так багато, що на безпечній відстані це навіть по-своєму красиво.