Проста арифметика. Чому звільнення Брендана Роджерса було неминучим

Брендан Роджерс пішов другим з нашого красивого списку, який ми не так давно десь тут публікували. Подія це давно дозріла, але головне, що перезріти не встигла - керівництво клубу вирішило рубати хвоста відразу, щоб не прос злити ще один сезон. Адже ясно, що краще, ніж у минулому році, не буде точно, а от гірше не хотілося б ні в якому разі. Все просто і очевидно.

Команда грала без душі, без ідеї і без розуміння того, чого ж від неї хотів головний тренер. Сильні сторони славного "Ліверпуля" раптом перетворилися на основні його слабкості. Нечисленні забиті голи стали, скоріше, недоробкою суперників, ніж заслугою нападу "червоних". У матчі з "Астон Віллою" "Ліверпуль" вперше з лютого цього року забив більше двох м'ячів, а більше одного команда не забивала з травня-місяця.

Пригоді Даніеля Старріджа в матчі з "Евертоном"

У цьому сезоні менше 8-ми голів, які є в активі "Ліверпуля", забили лише три команди: "Ньюкасл", "Уотфорд" і "Вест Бромвіч". А з конверсією ударів у мерсисайдців справи йдуть і того гірше: 9,8% - другий найгірший показник у Прем'єр-лізі (лідирує "Уотфорд"). До того ж команда розучилася грати першим номером і навіть у матчах з андердогами танцює під дудку суперника. 10 з 14-ти останніх ударів по воротах "Ліверпуля" були реалізовані.

Показники конверсії ударів серед команд Прем'єр-ліги сезону 2015/16

У свою каденцію Роджерс витратив майже 300 млн фунтів на нових футболістів, але абсолютна більшість з них на "Енфілді" не прижилася. Клуб запрошував все нових і нових людей, які одного за іншим витісняли лідерів, які ледве встигли спалахнути. У 2014-му пішов Суарес, потім трансферною хвилею змило Стерлінга, відмовився від подовження контракту сам Джеррард...

Проблема Роджерса - вірність своїй філософії, яку, судячи з усього, ніхто крім нього не розумів. Він хотів, щоб команда не боялася контролювати м'яч, але немов не помічав, що їй потрібен лідер, або, щоб було зрозуміліше, зірка, навколо якої будується гра будь-якої команди. А хто лідер? Марковіч (20 млн фунтів)? Ловрен (20 млн фунтів)? Боріні (8 млн фунтів)? Або, побий мене грім, Балотеллі (16 млн фунтів)?

Покупки, з якими Роджерс вгадав, можна порахувати на пальцях однієї руки: Коутіньйо, Старрідж і Бентеке (поки так здається, принаймні). Але при цьому тренер гадки не мав, як працювати з командами, які зазвичай називають "грошовими мішками". Він прийшов з менталітетом провінціала до топ-клубу, але за три роки не сам піднявся на щабель вище, а погасив у "Ліверпулі" яскраво виражену індивідуальність, щоб той відповідав його периферійному рівню.

Саме тому вже мільйон разів було сказано, що у Роджерса і "Ліверпуля" просто-напросто різні погляди на футбол. Проте спускати всіх собак на тренера було б неправильно: просто з'ясувалося, що він не здатен працювати з амбітними командами. За останній рік важко згадати хоча б один матч, в якому "Ліверпуль" переконав би у правильності обраного ним стратегічного напрямку.

До речі, який воно - напрямок-то? Куди клуб рухався всі ці роки? У тому ж і справа, що відповіді на це питання не знає і сам Брендан Роджерс.

За матеріалами telegraph.co.uk і dailymail.co.uk