АПЛ. Тоттенхем - Челсі 0:0. Тріумф прагматизму

"Тоттенхем" - "Челсi" 0:0
"Тоттенхем": Уго Льйоріс, Кайл Вокер, Денні Роуз, Тобі Алдервейрелд, Ян Вертонген, Сон Хюнь Мін (Клінтон Н'Джіе 75), Райан Мейсон (Ерік Ламела 56), Гаррі Кейн, Ерік Дайер, Мусса Дембеле, Крістіан Еріксен
"Челсi": Асмір Беговіч, Браніслав Івановiч, Сеск Фабрегас, Курт Зума, Оскар, Еден Азар, Педро Родрігес (Рубен Лофтус-Чiк 90+2), Неманья Матіч, Вілліан (Роберт Кенеді 89), Гарі Кехілл, Сезар Аспілікуета
Попередження: Денні Роуз 32, Гаррі Кейн 40, Кайл Вокер 45+1, Ян Вертонген 53 - Неманья Матіч 59

Атакуючі урагани, гра тільки вперед і 17 забитих голів – все це побачили недільним днем глядачі на заході України. Що стосується лондонського дербі, то воно могло захопити тільки кількістю гравців в обороні кожної з команд. Оборона не просто перемогла атаку, а розгромила її з рахунком, якраз близьким до 9:1.

Стіни «Уайт Харт Лейн», статус претендента на зону ЛЧ (та й форма суперника, чого приховувати) начебто змушували «Тоттенхем» грати сьогодні на перемогу. Між іншим, команда Почеттіно в минулому сезоні зуміла розтрощити набагато сильніший «Челсі» з рахунком 5:3. Цього разу кадровий маневр звужувала відсутність Аллі, Бенталеба й Шадлі – і Почеттіно вирішив виставити перед Льйорісом лінію оборони Роуз – Вертонген – Альдервейрельд – Уокер, а центр поля наситив Дайером, Мейсоном і Дембеле. На флангах при живому Ламелі вийшли Сон і Еріксен, а забивати сьогодні мав громадянин Кейн.

«Челсі» Моуріньо тільки вчора «випав» з першої п'ятірки за кількістю пропущених - і для зміцнення оборони тренер пішов на відмову від центрфорварда. Це, звичайно, рішення з розряду «ну нарешті»: Дієго Коста не грає нормально вже рік, від Ремі чекати виграних топ-матчів ще наївно. У ворота тренер відправив Беговiча, лінію оборони в відсутність Террі склали Аспілікуета, Кехілл, Зума й Івановiч, а пару в центрі утворили Матіч і Фабрегас. В атаці ж вийшло щось багатоскладне: Азару на позиції помилкової дев'ятки підтримку становили Оскар (з центральної зони), Педро й Вілліан (з флангів).

Перший тайм зайвий раз продемонстрував якість гри Дембеле. Мусса перекушував атаки «Челсі», вигравав усi єдиноборства і обведеннями просував атаки «Тоттенхема». Багато в чому його робота і призвела до провалу Оскара: бразилець не зміг нічого показати на полi і став головним винуватцем того, що «Челсі» довелося будувати атакуючу гру через контрвипади й навіси з флангів. Інші хави «синіх» були помітнішi, але занадто вже часто помилялися: ніхто з четвірки Матіч-Сеск-Вілліан-Азар не може похвалитися точністю передач вище 73%.

У «Челсі» був гарний відрізок у першому таймі, коли «Тоттенхем» не зміг впоратися з атаками «синіх» з лівого флангу. Педро міг забивати гол туру після підключення Аспілікети, але трохи не влучив у дальню дев'ятку, а Азар міг перервати неймовірну незабівную серію в чемпіонаті (1555 хвилин вже) ударом головою. По той бік поля Беговіч у відмінному стрибку витягнув удар Сона, а Кехілл з Зумою пласталися й блокували удари. Але все одно, спостерігати за подіями було нудно, навіть у першому таймі.

Ну а після перерви команди просто погодилися на нічию. Моурінью, мабуть, спілкується з Фоменко: першу заміну в матчі він зробив на 89-й хвилині. Але якщо Фоменко принаймні випустив нападника, то Команданте Зе весь матч протримав у запасі Косту (той навіть жбурнув у серцях манішку). Втім, критикувати саме «Челсі» зараз не час: команда дійсно додає, зіграла вже три матчі поспіль на нуль і... без Кости виглядає саме Командою, а не збіговиськом скотів. Могли виграти, могли програти – але за цю команду можна вболівати, не йдучи на компроміси з совістю.

Набагато доречніше зараз говорити про суперника «Челсі». «Лайном ти не був, але й до вершин не добрався. Як «Тоттенхем»» – штамп, який після виходу «Залягти на дно в Брюгге» повторив, напевно, кожен спортивний журналіст світу, «шпори» підтверджується знову і знову. Здавалося б, налагодилася гра, конкуренти запинаються один за іншим, суперник взагалі немов вирішив злити сезон – що ще потрібно, щоб грати і перемагати? Але ні, «Тоттенхем» може тільки пару раз на рік блиснути, а в інший час понуро імітувати боротьбу за зону ЛЧ.

Удача, між тим, посмiхається хоробрим.