Обмін ролями. Як Англія стала Німеччиною і навпаки

Поширене уявлення про збірну Німеччини – це машина. Механізм працює безвідмовно, план ідеальний, колективне вище індивідуального, досконалість в деталях.

Але це порівняння не працює для Німеччини зразка 2021 року. "Das ist keine Mannschaft" (це не команда) – так назвав свій матеріал оглядач видання Die Zeit Олівер Фріш після групового раунду Євро-2020. "Deutschland ist kein Trainerteam" (Німеччина – не тренерська команда), – вторить йому Міхаель Хорені в Frankfurter Allgemeinen Zeitung. "Ця фартова Німеччина не має плану. Це просто збіговисько індивідуалістів", – категорично заявив автор The Athletic Рафаель Хонігштайн після матчу з Угорщиною. Ще перед стартом турніру з усіх статусних збірних на Євро-2020 Німеччина справляла найменш зрозуміле враження. У груповому раунді в матчах за участю німецької збірної було забито 11 голів (різниця 6-5), більше тільки в іграх з Португалією (13, 7-6). Антипод Німеччини – це збірна Англії, яка забила лише два голи і не пропустила жодного разу. 270 хвилин на Вемблі – і всього два забиті м'ячі.

"Створюється враження, що збірна складається з трьох частин, які не узгоджені між собою. Немає якоїсь цілісності і взаєморозуміння", – міркує екс-гравець збірної Німеччини Дітмар Хаманн.

Історію збірної Німеччини після провального виступу на ЧС-2018 можна переказати одним абзацом. Невтомні тактичні пошуки (3-4-3, 4-1-4-1, 4-2-3-1, 4-3-3 і знову 3-4-3), кадрова ротація (перегляд десятків футболістів, відмова від Хуммельса і Мюллера в 2019 році і їх повернення перед стартом Євро), кабінетні війни між чиновниками DFB, які дозволили залишитися Йоахіму Льову на посаді головного тренера, всього дві перемоги над топ-збірними за три роки (Німеччина – Нідерланди 3:2 в березні 2019 і 4:2 в грі з Португалією на Євро), 0:6 від Іспанії і 1:2 від Північної Македонії і як підсумок – загальне падіння інтересу до збірної в Німеччині (від напівпорожніх трибун в предковідній епосі до зниження телерейтингів матчів Nationalmannschaft).

Після провалу на Мундіалі-2018 Йоахим Лев намагався побудувати нову команду, говорив про своє мислення циклами в два роки, але повернення Хуммельса і Мюллера – це свідчення капітуляції. Центрбек "Борусії" Дортмунд помітно здав в останні два сезони, але він все ще залишається найкращим німецьким центральним захисником, повернення Мюллера було викликано необхідністю налагодити пресинг, додати імпульс в атаці, важливі і його лідерські якості, здатність керувати командою на полі постійними підказками і вказівками.

Але не можна не помітити, що і Хуммельс, і Мюллер не завжди розуміють своїх партнерів по команді, інакше і не може бути після двох втрачених років.

У більшості випадків рецепт перемоги на великих турнірах складається з наступних інгредієнтів: непоганий воротар, надійна гра біля своїх воріт, стандарти (забивати після своїх, не пропускати від суперника) і бомбардир в хорошій формі. Що є у Німеччині? Тільки Нойєр, але і він може привезти, як у другому голі Угорщини. У кожному матчі групового раунду Євро Німеччини доводилося відіграватися, причому кожен раз Nationalmannschaft пропускала перший гол в перші двадцять хвилин.

В індивідуальному плані Німеччина мало в чому поступається іншим збірним, в її складі 11 переможців Ліги чемпіонів, більше ніж у будь-кого, але її індивідуальне перевищує колективне. Німеччина – це не команда.

Що не можна сказати про збірну Англії. Можна скільки завгодно критикувати Саутґейта за те, що він сковує атакувальний потенціал своєї команди, сушить матчі після 1:0, але план Англії працює. Так, він може здаватися занадто нудним, раціональним, неживим, але на думку тренера збірної Англії саме так виграються великі турніри: суперник не має шансів, Англія за рахунок величезного таланту в атаці вичавлює як мінімум один гол. Залишилися в минулому часи Ерікссона і Капелло, коли Лемпард і Джеррард не могли поділити одну позицію на полі. У цій Англії кожен футболіст на своєму місці, а якщо хтось зіграти не може – його замінить гравець рівнем не нижче. У Англії-2021 є все: клас, талант, варіативність і тактична дисципліна.

Англія не виграє великі турніри з 1966 року, і після прольоту Франції, головного фаворита турніру, є спокуса подумати, що ось він, шанс. Після 1966 року Англія чотири рази вилетіла від Німеччини на великих турнірах. Якщо команда Саутґейта не зможе обіграти і нинішню, проблемну Nationalmannschaft, вона приречена.