Італія - Іспанія 1:1 (4:2 пен.). Статус-кво 20-го столiття відновленo

Євро-2020. Півфінал

Лондон. "Вемблі"

Італія - Іспанія 1:1 (4:2 пен.)

Голи: К'єза 60 - Мората 80

Серія пенальті: Локателлі 0:0 (воротар), Ольмо 0:0 (неточно), Белотті 1:0, Морено 1:1, Бонуччі 2:1, Алькантара 2:2, Бернардескі 3:2, Мората 3:2 (воротар), Жоржиньо 4:2

Італія: Доннарумма, Ді Лоренцо, Бонуччі, К'єлліні, Емерсон (Толой 74), Жоржиньо, Верратті (Пессіна 74), Барелла (Локателлі 85), К'єза (Бернардескі 107), Іммобіле (Берарді 61), Інсіньє (Белотті 85)

Іспанія: Сімон, Аспілікуета (Льоренте 85), Лапорт, Гарсія (П. Торрес 109), Альба, Бускетс (Алькантара 106), Коке (Родрі 70), Педрі, Ольмо, Оярсабаль (Морено 70), Ф. Торрес (Мората 62)

Попередження: Толой 98, Бонуччі 118 - Бускетс 51

Головний арбітр: Фелікс Брих (Німеччина)

Сьогодні заголовком Marca був "Фантастична Вечірка", рядки з пісні діви італійської музики 70/80-х, дуже популярної і в Іспанії, Раффаелли Карри, яка померла у понеділок. На прохання італійців, на "Вемблі" перед матчем лунали її пісні. І ми справді очікували на щось фантастичне. Люті суперники, між якими чимало навіть ненависті, зустрічалися на Євро всьоме, більше, ніж будь-які інші. На четвертому Євро поспіль. Після взаємних ударів на попередніх - 4:0 Іспанії у фіналі-2012, 2:0 Італії в 1/8 фіналу-2016. Обидві шукали свій реванш.

Італійці вважалися фаворитом, виглядали зібранішими. Вони видали серії з 32-ох матчів поспіль без поразок, 13-ти перемог поспіль, 15-ти поспіль у Єврокампанії (загальний рекорд). Перемогли в основний час лідера рейтингу ФІФА - Бельгію. Роберто Манчіні навіть довелося роздратовано відкидати заяви журналістів про те, що збірна вже у фіналі. Іспанці пройшли Хорватію та Швейцарію важко, за більш, ніж 90 хвилин. А Луїсу Енріке на критику довелося відповідати заявами про те, що його команда не менш зібрана і вміє чинити опір. Вона точно вміє боротися.

Наставник "Фурії Рохи" говорив про битву за володіння м'ячем як про першу, головну. Нинішня "Скуадра Адзурра" також дуже полюбляє володіння м'ячем, домінування. Настільки, що AS навіть говорив про битву "близнюків за філософією". Проте Манчіні визнавав, що до рівня Іспанії Італія ще не дійшла. І в першому таймі це було особливо помітно. Найгіршому таймі в каденції Роберто. Італійці ніяк не могли зачепитися за м'яч, втрачали його дуже рано, в перші 25 хвилин володіли ним 28 відсотків часу. Потім заспокоїлися, дійшли до сорока, та й тоді виглядали слабшими.

Вже у дебюті матчу Педрі блискуче вивів Оярсабаля на воротаря. Мікель, що несподівано замінив Морату в стартовому складі, не обробив м'яч. Італія, що не била по воротах до 45-ої хвилини взагалі і лише невдало грала довгими пасами, також не пробила. Після помилки Сімона на фланзі. Комбінацію Педрі, Оярсабаля та Ольмо відмінним сейвом зупинив Доннарумма, удари двох останніх у фіналі швидких атак на тлі оманливого покращення у італійців були поганими. Лише на 45-ій хвилині Емерсон отримав м'яч від Інсіньє і з гострого кута влучив у поперечину.

Загалом в першому таймі швидкостей та ударів все ж трохи бракувало. А ось з початку другого пішла вже просто шалена гра. І в ній іспанці грали краще і створювали більше. Ді Лоренцо відчайдушно перервав простріл на Ольмо в метрах від воріт, Бускетс пробив трохи вище з 17-ти метрів. Доннарумма взяв удар Оярсабаля здалеку. Хоча вже й італійці контратакували, удар К'єзи довелося брати Сімону. І саме Федеріко забив першим. Доннарумма почав контратаку, Інсіньє віддав в штрафний, Лапорт вибив у підкаті погано, а К'єза, що прийшов лівіше, закрутив в кут.

Забив той самий К'єза, якого показували ще з середини першого тайму разом з Берарді, який готувався вийти на заміну, а також разом з роздратованим Манчіні.

Надалі ясно очікувався тиск одних, контратаки інших. Майже одразу ж Оярсабаль був зобов'язаний замикати навіс головою, в контратаці К'єза вивів Берарді на Сімона. Кіпер відбив ногою. Хоча загалом темп впав, "адзуррі" вдалося перевести гру в зручну собі. Навіть відсунути її ближче до центру поля. Але саме тоді вони пропустили, причому дивовижно легко. Одразу ж після ще одного слабкого удару Берарді Ольмо та Мората, що вийшов на заміну, розіграли "стінку" повз п'яти суперників. А незабаром Бускетс міг влучити головою після помилки Доннарумми на виході.

Останні хвилин шість основного часу і перші хвилин десять додаткового минули значно спокійніше. В овертаймі італійці навіть чимало володіли м'ячем. Повернув напругу лише штрафний біля їхніх воріт з сейвами Доннарумми та захисника, дуже небезпечним рикошетом. А на 102-ій хвилині вихід Доннарумми знову не вдався, і К'єлліні довелося блокувати удар. Джорджо також потім блокував небезпечний простріл. Італія вже виглядала вкрай втомленою і, здається, бажала лише оборонятися. Втім, в другому екстра-таймі вже й Іспанія втомилася і загалом погодилася на пенальті.

Серію почали молоді і не дуже досвідчені Локателлі та Ольмо. Удар першого Сімон легко відбив, удар другого довелося відбивати на трибунах. Потім пенальтисти своїх клубних команд Белотті та Морено чітко забили, досвідчені Бонуччі та Тьяго Алькантара легко обдурили воротарів. Надалі ж настала черга люто критикованих гравців "Ювентуса". Федеріко Бернардескі якраз влучив у "дев'ятку". А ось Мората, то позитивний, то трагічний герой цього Євро, залишився останнім, пробивши слабко. Переможець Ліги Чемпіонів Жоржиньо ж пробив низом під стійку.

****

В 20-му столітті іспанці здебільшого відчували злість та комплекс неповноцінності після матчів з італійцями. Скаржилися на суддів, на катеначчо суперника, заявляли, що грали краще і програли несправедливо. В 2008-му році все це вдалося зламати перемогою у серії пенальті, яку екс-гравець збірної Сеск Фабрегас назвав зміною історії. В 2012-му році настала кульмінація у вигляді 4:0 у Києві. Однак на двох останніх турнірах Італія знову сильніша за Іспанію. Причому сьогодні у грі виглядала слабшою, але в підсумку перемогла. Як у попередньому столітті.

Обидві збірні повинні були вилазити з ями за останні три роки. Манчіні після невиходу його попередника на Чемпіонат Світу-2018 зробив це швидше та якісніше, побудував потужнішу команду з великим запасом міцності. Що спромоглася витримати навіть в такому вкрай важкому матчі. Команді Енріке, напевно, не вистачило саме цієї самої міцності. А також, можливо, фізичної та психологічної готовності. Грати третій овертайм поспіль, виконувати другу серію пенальті поспіль занадто важко.