Три президенти, позитивний Блаттер і Додік за Росію: суперник збірної України складніший, ніж ви можете уявити

Спадок Дейтона

У 2009 році під час візиту до Сараєво віце-президент США Джо Байден задав гірке питання:

“Коли ви втомитеся від цієї розкольницької націоналістичної риторики? Сполучені Штати очікують, що ви почнете працювати поза партійними лініями, щоб Боснія функціонувала як нормальна держава".

Авжеж, він знав, що цього не буде.

Кров не вода, і навіть коли засихає, то лишає плями. У Боснії їх занадто багато — понад 100 тисяч вбитих при сумарному населенні 3,5 млн.

Ви ж чули слово “Сребрениця”? У цьому містечку 13-22 липня 1995-го сербські вояки вбили понад 8 тисяч мусульман-босняків — навіть дітей та старих. За цей злочин їх лідера Ратко Младича потім судила Гаага.

Close to 7,000 genocide victims have been laid to rest at the cemetery at the memorial center, while the search for more than 1,000+ missing residents of #Srebrenica continues. ????⚪️

???? Dron. bapic.twitter.com/HngzYJvFs0

— Bosnian History (@BosnianHistory) July 12, 2022

І це лише один з епізодів чотирирічної бійні, де фронтменами виступили серби, але й босняки з хорватами теж були далеко не янголами.

Кожен хотів урвати собі якнайбільший кусок нещасної держави, і, втомившись, Захід наполіг на підписанні Дейтонських угод 14 грудня 1995-го, що поклали край війні, але й породили дуже дивне утворення без жодного шансу на успіх.

Посудіть самі: держава складається із двох суб'єктів — Республіки Сербської і Федерації Боснії та Герцеговини, яка, у свою чергу, ділиться на десять кантонів, частина з яких — хорватські. Президентів тут одразу три — по одному від кожної нації; над ними — Верховний представник, яким зараз є німець Крістіан Шмідт, а ще є окремий округ Брчко зі своїми правилами та лідерами. І — що найгірше — у кожного з інститутів є право вето на рішення, що стосуються держави загалом.

Чи можуть вони прийняти будь-що важливе? Досить сказати, що у 2019-му парламент Боснії та Герцеговини не засідав жодного разу.

Just for the record and for all of those who ignore it or simply lack of knowledge, this is the original #Dayton agreement map of #Bosnia and Herzegovina with its internal boundaries of Republika #Srpska and Federation of #BiH (informally Federation of Bosniaks and Croats) with… pic.twitter.com/Aj2aEHpa9U

— EAGLE ???????? (@SerbEagleAI) March 20, 2024

При цьому бюрократичний апарат важкий, як обух. 13 урядів і парламентів, 5 лідерів і загалом 149 муніципалітетів спостерігають, як безробіття серед молоді сягнуло 57%, а її відтік лише за 5 років скоротив число абітурієнтів на 20%.

Авжеж, що робити в країні, яка займає 110-те місце за рівнем незалежності судової системи?

Раніше європейці намагалися це змінити. Створені ними трибунали засудили лідерів хорватської та сербської меншин Драгана Човича та Милорада Додика за корупцію в 2005-06 роках, проте місцеві негайно все відмінили, а згодом і згорнули судову реформу.

У Боснії та Герцеговині біля 45% босняків, 35% сербів та 20% хорватів, і лише в цьому вони єдині — жодна з еліт не хоче змін і тримається за свій кусок пирога.

Байден добре розумів це, коли виступав у 2009-му, та й інші теж махнули рукою. Війни нема — і то добре.

This map of Bosnia is particularly stark. With exception of a few urban centres in centre/north east of the country, BiH is dying. Large parts of Herzegovina & the Federation’s eastern border area register <15 people per square km. Some displaced by war; more by economic reality. pic.twitter.com/KAiVVUSJJg

— Daniel Hamilton ???????????? (@danielrhamilton) December 26, 2019

Тим часом Республіку Сербську її корупція та пропаганда зблизили з головним світовим покидьком — Росією. Лідер автономії Милорад Додик у січні 2023-го навіть нагородив орденом Владіміра Путіна, а сам отримав медаль з його рук ще раніше. Українського посла тоді за протести в Республіці Сербській оголосили персоною нон-грата.

Влада в Сараєво на Додика впливу не має, а він сам недостатньо сильний, аби вивести сербів з федерації — в шахах це називають пат.

ФІФА за єдність

Це той розділ, де ми — щиро! - похвалимо Зеппа Блаттера.

Суть у тому, що в 2002 році футбольну федерацію Боснії та Герцеговини утворили за тим же принципом, що й уряд — тобто, президентів було одразу три.

Виконком федерації склали 15 членів — по 5 від сербів, босняків та хорватів. При цьому аби рішення було прийняте, його повинна була підтримати більшість у кожній з груп. Грубо кажучи, троє сербів могли роками робити організацію недієздатною, і якось ФІФА набрид цей цирк.

#Bosnia-#Herzegovina first international victory as a #FIFA member came against #Italy on this day in 1996.

It was a friendly game played in front of a packed stadium in #Sarajevo

???????????????? pic.twitter.com/KjljcKNJCh

— BiHFootball (@BiHFootball) November 6, 2022

Реформу спробували проштовхнути у 2007-му, але “за” проголосували лише босняки — серби були “проти”, а хорвати розділилися 50 на 50.

Втомившись чекати, у квітні 2011-го ФІФА просто відсторонила Боснію та Герцеговину від усіх змагань.

Рішення, як не дивно, підтримали фани, бо місцеву федерацію ненавиділи за корупцію. Яскравий приклад — спаринг з Іраном у 2008-му. Тренера Мехо Кодро та гравців навіть не попередили про нього, заявивши, що азіати платять 120 тисяч євро, тоді як в Тегерані назвали суму 300 тисяч.

Ясно, усі зрозуміли, в чиїх кишенях мали осісти ще 180, тож гравці з тренерами пішли на принцип.

Що робити? Чиновники вигнали Кодро і наказали наставнику молодіжки Деніялу Пиричу готувати команду, от тільки Спахич, Мисимович та ще 16 гравців різко “захворіли”. У пошуках хоч когось Пирич метався по Сараєво і, за місцевою легендою, ледь не взяв до збірної випадкового парубка, чия дівчина спізнювалась на побачення.

Фани від злості себе не контролювали - через це деякі матчі навіть зупиняли.

“Смішно. Це просто фарс, а роблять це люди, що роками вбивають боснійський футбол” - заявив тоді Елвір Болич.

Рішення Блаттера запалило нову надію. Опинившись без матчів, Боснія утворила перехідний комітет на чолі з легендою Івіцою Осимом, а вже у 2012-му федерація отримала першого повноцінного президента — Елведіна Бегича.

Ще через 4 роки в чемпіонаті Боснії та Герцеговини відмінили територіальні квоти для суб'єктів, бо раніше сербських клубів в еліті було строго 5, а боснійських та хорватських — ще 11.

При цьому нижчі дивізіони чемпіонату й далі національні — серби грають з сербами, а босняки з босняками.

Золоте покоління

ФІФА зацікавилась Боснією не просто так — в кінці нульових тут підросли дуже сильні виконавці.

Їх піком став вихід на ЧС-2014, де дебютанти не змогли конкурувати з досвідченішими Аргентиною та Нігерією, проте все одно надихнули не одну красиву заяву.

“Моє сьогоднішнє послання боснійським політикам таке: наслідуйте приклад своїх футболістів і виправдайте сподівання своїх громадян", - казав, приміром, єврокомісар Штефан Фюле.

Ви точно знаєте ці імена — Едін Джеко, Миралем П'янич, Звездан Мисимович, Сеяд Салихович, Ведад Ібішевич, Емір Спахич, Асмір Бегович, Харіс Медуньянин.

Їх могло бути навіть більше, проте Ведран Чорлука вибрав Хорватію, а Невен Суботич — Сербію.

І особливого секрету тут нема. Діти війни, що вчилися футболу під обстрілами, як Джеко, хотіли вирватися — і їх воля така сильна, що Едін і в 38 років досить якісний для турецької Суперліги. Тим часом нащадки біженців, як П'янич або Мисимович, отримали футбольну освіту в Європі, де вона найбільш просунута.

Зараз те покоління вже майже завершило, і “Дракони” програли 7 з 10 останніх поєдинків.

А ось у 2009-му Боснія перемагала вдома Бельгію 2:1, її тренував Мирослав Блажевич і здавалося, що все у них попереду.

Ця віра була особливо міцною у 2014-му. Поки збірна грала на мундіалі, в самій Боснії вперше спалахнули соціальні протести — не бійки однієї меншини з іншою, а спільний виступ проти корупції та кумівства.

"Ви всі повинні піти у відставку! Смерть націоналізму!" - писали на стінах в Тузлі, Зеніці, Сараєво, Мостарі.

Едін Джеко чимало робить для своєї країни і дуже доклався до ліквідації наслідків повені у 2014-му, але його мовчання з приводу тих подій змазало картину.

Ну, а вже далі корумповані еліти взяли ситуацію під контроль завдяки ручним судам та пропаганді шовінізму. Погано живете? Винні хорвати (босняки, серби — виберіть потрібне).

Авжеж, це не пішло на користь і футболу. Аби діти розвивалися, в них треба вкладати гроші, а цього немає. Усі лідери нового покоління — Ахмедходжич, Демирович, Газибегович, Дедич, Хаджикадунич — народилися і виросли в Німеччині, Австрії або Скандинавії.

Bosnia and Herzegovina has the highest percentage of diaspora in Europe! #Bosnia #Immigration pic.twitter.com/ETbNWuIxlQ

— Mirnes Kovac (@MirnesKovac) December 23, 2018

Загалом боснійська діаспора налічує за різними оцінками біля трьох мільйонів чоловік, і якщо є у “Драконів” якась надія на майбутнє, то лише завдяки їм.

Банялуцький Аркан

Тим часом всередині Боснії відбуваються дивні речі.

Так, у 2021-му президентом федерації футболу став 35-річний племінник Додика Віко Желькович.

Розслідувачі в Сараєво неодноразово пов'язували його з криміналом — наркотрафіком, контрабандою, проституцією. Писали навіть, що він вимагав називати себе “банялуцький Аркан” - так хоче бути схожим на Ражнатовича.

Баня-Лука, хто не знає — столиця Республіки Сербської, де збірна Боснії та Герцеговини не виступала жодного разу з моменту створення.

Головна команда сербів - “Борац”, і це її підтримує сім'я Жельковича-Додика.

“Нам не потрібен титул чемпіона, тому що Боснія – не наша країна! Ми — Республіка Сербська! Ми - “Борац” - нещиро кричав Віко незадовго до того, як став головою федерації.

Вже цього сезону клуб з Баня-Луки зміцнів настільки, що має комфортний відрив від гегемона останніх сезонів - “Зринські” з Мостара, у якого на емблемі так і написано “Хорватський клуб”.

Парадокс, але найгірше у футбольній ієрархії Боснії та Герцеговини почуває себе титульна нація, босняки. Їхні “Вележ” та “Сараєво” нездатні кинути виклик.

Нещодавно “Сараєво” програв “Борацу” та вилетів з Кубка, і його президент Ісмір Мирвич наговорив чимало:

“Зараз ми переживаємо кульмінацію суддівського свавілля, яке триває роками. У Боснії та Герцеговині не грають у футбол, вся гра – поза межами поля”.

Він навіть просив Джеко, П'янича та інших заговорити, але ті мовчать, як завжди.

Тим часом у збірній Желькович змінив одразу трьох тренерів лише за останній рік — спочатку прибрав Фарука Хаджибегича, далі багатостраждального Кодро і, нарешті, призначив Саво Милошевича, зірку Євро-2000 без особливих тренерських успіхів, зате з правильною ідеологією.

Для контексту, ще у 2000-му уродженець Боснії Милошевич говорив, що "швидше помре, ніж за неї виступатиме", а останнім часом взявся адвокатувати на Балканах Росію.

“Хотілося б ще більше матчів між сербськими та російськими командами. Нещодавно був відмінний матч між “Зенітом” та “Црвеною Звездою”. Це гарний приклад об'єднання сербського та російського футболу у скрутну хвилину”, - це його заява за грудень 2022-го.

Паралельно розслідувач Петр Слонка пише, що за місце в складі збірної Боснії усі, крім найбільших зірок, платять по 20 тисяч євро.

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Arena Sport TV (@arenasporttv)

І вже точно факт те, що “Сараєво” відмовився приймати збірну Боснії у себе на “Кошево” після скандальної поразки “Борацу” в Кубку.

Ви думали, що у нас все погано? Але Україна принаймі розуміє, де її місце в світі. У Боснії та Герцеговини такого розуміння нема. Її збірна приїде на матч з нашими за пару годин до старту, бо тренуватиметься в іншому місці. Навіть вдома їй раді далеко не всі.

Питання Байдена: “Коли ви втомитеся?” з кожним роком лунає над Сараєво все голосніше, актуальніше і безнадійніше.