ЄВРО-2024
ЄВРО-2024

ЄВРО-2024 - результати і розклад матчів, турнірна таблиця, новини.

Генії та ганьба Ісландії: династії в збірній, секс-скандали і ангари, де футбол ховається від вітру


Про сьогоднішнього суперника України

Генії та ганьба Ісландії: династії в збірній, секс-скандали і ангари, де футбол ховається від вітру

Getty Images/Global Images Ukraine/ автор: Dan Mullan

Роман Синчук Автор UA-Футбол

Гудйонсени

Ісландія вперше опинилася в футбольному центрі уваги 24 квітня 1996 року.

Це була рядова гра проти Естонії, що стала особливою у момент, коли 34-річного Арнора Гудйонсена замінив його 17-річний син Ейдур. Це був перший такий випадок у збірних, і їх навіть занесли до Книги рекордів Гіннеса.

Вже тоді в Ісландії знали, що Ейдур буде зіркою. Він заграв серед дорослих у 15 років, а в 17 дебютував за ПСВ, де тоді забивав Роналдо.

Старий Арнор теж був не бездарністю, чимало грав і забивав за “Андерлехт”. Втім, його б нізащо не запросив “Челсі” створити пару з Хассельбайнком, і “Барселона” б не покликала, щоб замінити Хенріка Ларссона.

“Пам'ятаю, коли я грав, то першим, кому дзвонив після матчу, був батько. Мені завжди було дуже важливо дізнатися його думку про мою гру. Іноді ці розмови були приємними, іноді дуже важкими, але я ніколи не відчував тиску. Мабуть, тому, що він завжди казав мені, що я граю краще за нього”.

Батько й син дуже хотіли зіграти за Ісландію разом, проте у федерації вирішили, що таке краще влаштувати вдома, на очах усієї країни.

Ну, а далі Ейдур отримав страшну травму, переніс сім операцій, а коли повернувся, то Арнор вже завершив кар'єру.

Авжеж, він переплюнув батька навіть у футбольному довголітті — дограв до 39 років, доклався до виходу на історичний Євро-2016, ставши містком між аматорським минулим та конкурентним сьогоденням ісландської збірної.

І до всього Ейдур подарував своїм одразу трьох наступників — хоч і не таких талановитих. Його старші сини Свейн та Андрі вже зіграли по 20 матчів за Ісландію — у одного два забиті м'ячі, в іншого — шість. Наймолодшому, Даніелю, лише 18, і він пробивається в дорослий футбол у “Мальме”.

Так вийшло, що Ейдур бачить синів рідше, ніж дідусь Арнор, і це його розчаровує більше, ніж їхній посередній рівень гри:

"Мені дуже приємно, що діти продовжують нашу сімейну традицію. Я хочу, щоб вони побили всі мої рекорди; думаю, це природньо для батька. Разом з тим, мені зовсім неважливо футболісти вони, чи хтось ще. Головне — щоб вони були щасливі".

З Україною із Гудйонсенів може зіграти середній, Андрі — у попередньому матчі з Ізраїлем він виходив на заміну.

Реформи

Ейдур Гудйонсен був унікумом, бо в його епоху Ісландія не мала футболу.

Про що говорити, коли в 1990 році на всю країну було аж одне повнорозмірне штучне поле, а ще п'ять місяців футболісти намагалися відточити бодай щось на гравії і в лютий шторм.

“Швидкість вітру тут сягає 90-100 км/год. У Європі це помаранчевий рівень небезпеки, а у нас звичайне явище. За такого вітру з поля здуває вже не м'яч, а гравців”, - каже тренер Хеймір Хадльгрімссон.

Ви, мабуть, ще пам'ятаєте ту стару Ісландію, що безнадійно влітала усім в відборах до Євро та Мундіалів у нульові, правда?

Їхній прогрес почався з того, що вони придумали ховатися від вітру в критих залах, що будували не клуби — вони в Ісландії злиденні — а держава.

Перший “дім футболу” звели в Кефлавіку в 2000 році, а вже до Євро-2016 в країні було шість повнорозмірних критих стадіонів і ще стільки ж полів для міні-футболу.

І це не рахуючи десятки маленьких залів, які з виду більше нагадують силосні сараї або ангари для переробки риби, які тут на кожному кроці. Вони невисокі, продовгувастої форми; до штучного поля незмінно високої якості треба спускатися сходами. Ніяких витребеньок — лише поле, м'ячі і трохи тьмяне світло. Все дуже аскетично.

Наступне ноу-хау — обов'язкова ліцензія В від УЄФА для дитячих тренерів. Ніяких ентузіастів, ніяких самоуків — лише професіонали навіть для груп U-7.

“Це не просто для галочки. УЄФА B — це один крок від рівня, необхідного для тренування професійної команди в Англії. Тато, який щосили кричить від бокової лінії, — це шлях в нікуди.

Ми підвозимо дітей зі школи на тренування автобусами. Малі займаються вдень, за ними старші, а о шостій вечора збирається перша команда. Для них всіх тренери намагаються бути більше друзями та вчителями. Так, є дисципліна, але ми не хочемо, щоб вони росли однакові, ми плекаємо індивідуальність”, - розповідає чиновник федерації футболу Дагур Свейнн Дагб’яртссон.

Його слова підтверджують цифри. У Ісландії з населенням лише 370 тисяч чоловік (трохи більше за Вінницю) аж 600 професійних тренерів, з яких понад 400 мають ліцензію УЄФА В.

Займаються у них аж 33,000 гравців — жінок та чоловіків, а це майже 10% населення. При цьому футбол тут, скоріше, масовий, бо професіоналів лише біля ста, та й ті грають в основному за кордоном. Сумарна вартість усіх гравців чемпіонату Ісландії — 24 млн; це трохи менше, ніж у одного Іллі Забарного.

Разом з тим ми бачимо, що модель “якісна школа — ранній трансфер” працює. Хто не захоплювався Ісландією на Євро-2016? Ну, хіба що Кріштіану Роналду.

І знаєте, що цікаво? Поки Сігурдссон, Сігторссон, Фіннбогасон, Б'ярнасон та інші творці того дива підростали, Ісландію сколихнула неабияка криза. У 2008 році виявилось, що найбільші банки країни Kaupthing, Landsbanki та Glitnir неплатоспроможні. Вони роздали надто багато ризикованих кредитів по всій Європі; до всього, мало місце відмивання грошей.

Купа арештів, девальвація валюти удвічі, падіння торгів на біржі на 90% - по факту, МВФ врятував Ісландію від неминучого банкрутства.

А що футбол? Він навпаки виграв від епохи зловживань, адже саме на дешеві кредити банків-банкрутів будувалася вся ісландська спортивна інфраструктура. Без них не було б ні диво-стадіонів, ні Євро-2016. Життя не чорно-біле.

Вулкани

Куди ж без них? Ісландія — країна з найбільш неземними пейзажами у Європі.

Всього в країні понад сотня вулканів, із яких щонайменше 22 — діючі. І вони — не повірите! - теж іноді впливають на футбол.

Ейяф'ятлайокютль — ви ж пам'ятаєте цю назву? 20 березня 2010 року його виверження паралізувало авіасполучення у Європі. 5-6 тисяч рейсів було відмінено — і мова не лише про Північ, а й, приміром, Барселону.

Між тим це була пора вирішальних матчів єврокубків, тож в хід пішли автобуси та поїзди. “Ліверпуль”, наприклад, їхав до Мадрида на матч з “Атлетіко” з трьома пересадками — спочатку тунелем до Парижа; далі автобусом до Бордо і, нарешті, поїздом до Іспанії.

“Поїздка була затяжною, але найголовніше, що ми дісталися місця призначення. Було нелегко стільки часу перебувати в дорозі, але у всіх чудовий настрій. У нас є трохи більше доби на відпочинок”, - втішав своїх Рафа Бенітес.

Тим не менше, його команда виглядала слабко, програла 0:1, а Лігу Європи виграв “Атлетіко”.

Схожу історію пережила “Барса” Пепа Гвардіоли, яка добиралася на матч з “Інтером” на автобусі. Щоб гравці легше перенесли дорогу, в Каннах їм влаштували ночівлю.

“Це останній крок до фіналу. Тут не може йтися й мови про втому!” - рішуче заявляв Чікі Берігістайн.

Втім, вже на полі Міліто, Снейдер та Майкон завдали несподівано беззубій “Барсі” болючої поразки, і вона вилетіла з ЛЧ.

Ну, і ще одна історія з вулканом — мабуть, найбільш несподівана. Роберт Левандовський, що тоді феєрив у “Леху”, мав приїхати на перегляд до “Блекберна”, де мав усну домовленість з Семом Аллардайсом. Нападник вже прибув до аеропорту Варшави, звідки мав вилетіти до Лондона, де його чекала ціла делегація. Вулкан, однак, вирішив інакше, і викинув чергову хмару попелу й диму.

“Багато хто цікавився ним тоді, але ми мали перевагу. Вже тоді було ясно, що він забиватиме багато. Я хотів зустрітися з ним тут і потиснути руки, але його агент сказав, що через хмару попелу всі рейси відмінені”, - бідкався Біг Сем.

“Блекберн” навіть надрукував футболки з фамілією “Левандовський” та 19-м номером — вони так ніколи й не надійшли у продаж.

Поки вулкан бушував, на Роберта вийшла дортмундська “Борусія”, а туди можна було легко дістатися на авто — так вирішилася його доля.

Тим часом “Блекберн” залишився з Ніколою Калиничем і вже за рік опустився до Чемпіоншипу, звідки не піднявся й досі.

Згвалтування

Найтемніша частина нашої розповіді, але без неї нікуди.

Ви не запитували себе, куди поділося золоте покоління ісландців? Зараз їм по 32-35 років, це некритичний вік для футболу. Проте в старті лишився хіба Траустасон.

Все почалося з заяви Гіди Арнарсдоттір, що її разом із подругою грубо домагався гравець збірної у 2017 році. Імені вона не назвала, але вже за 5 днів Колбейн Сігторссон написав у соцмережах, що відкидає всі звинувачення.

Далі — більше. У Федерацію поскаржилася ще одна жінка, яку нібито в Копенгагені зґвалтували захисники Еггерт Йонссон та Арон Гуннарсон. За її словами, вона перепила в барі, і футболісти цим скористалися, ґвалтуючи її по черзі, хоча вона навіть говорити не могла — лише блювала.

“Я можу підтвердити, що заява про це поступала ще в 2010 році, але тоді справа не зрушила з місця. Зараз з'явилися нові свідчення та нові факти, тож ми її поновлюємо”, - відчитались у поліції Рейк'явіка.

Можете уявити шок ісландців, які це почули? Мова ж не про рядових волоцюг, а про героїв нації. Майже 15% всього населення острова побувало на Євро-2016; на цих чоловіків рівнялися тисячі інших.

Президент Федерації футболу Гудні Бергссон намагався все зам'яти, і коли про це дізналися, подав у відставку.

Тим часом Сігторссон торгувався з двома жертвами. Спершу запропонував їм по три тисячі доларів за договір про нерозголошення, згодом — по 15 тисяч і ще стільки ж перерахував фонду допомоги жертвам сексуального насильства. Свою поведінку він визнав “неналежною”.

Після цього від гравця відмовилися збірна, “Гетеборг” - і він негайно завершив кар'єру. Гуннарсон, в свою чергу, виїхав у далекий Катар.

Ну, але найгучніше було з лідером команди Гільфі Сігурдссоном. Він мав стільки таланту, що визнавався гравцем року в “Редінгу”, “Хоффенхаймі”, “Суонсі”, якісно грав за “Евертон” і 9 разів отримував нагороду найкращому футболісту Ісландії.

І що було далі? 16 липня 2021 року Гільфі, одруженого з Міс Ісландія-2008, арештували за підозрою в сексуальних злочинах над дітьми — простіше кажучи, педофілію. Усе було засекречено — і імена жертв, і суть справи, і це тягнулося аж до квітня 2023-го, коли Сігурдссона... відпустили через “недостатню кількість доказів”.

Ця історія зламала Гільфі кар'єру. Він пробував повернутися в датському “Лунгбю”, але не потягнув і поїхав до Ісландії. Камбек до збірної теж не задався попри дубль Ліхтенштейну.

Що це взагалі було? Ну, є два варіанти — або наклеп зламав хавбеку життя, або адвокати відмазали від кари педофіла. Обидва, прямо скажем, жахливі.

Нащадок

Ну, і оскільки старі лідери розбираються з нефутбольними проблемами, Ісландії знадобився новий.

Вона знайшла його в персоні Альберта Гудмундссона — одноклубника Маліновського, який всерйоз псує перспективи Руслана в “Дженоа”. Навіщо команді одразу дві “десятки”?

При цьому грає Альберт, поклавши руку на серце, краще і стабільніше за українця. Він лідер Серії А за пасами під удар (2,4) і входить до Топ-10 за дриблінгом (1,4).

“Дриблінг – це те, що у мене в крові. Далі йде удар і вміння знайти вільного партнера. Але фінтами я насолоджуюся найбільше. В дитинстві я міг проводити на полі по 6-7 годин”, - нетиповий ісландець, еге ж?

Можливо, це тому, що Гудмундссон дуже рано покинув школу “Рейк'явіка” і вчився в академії ПСВ.

Ну, і гени теж грають роль. Альберт — син коментатора Гудмундура Бенедікссона, що зірвав голос, коли Ісландія пробилась на Євро-2016, і колишньої футболістки збірної Крістбйорг Інгадоттір.

Його дід по матері Інгі Бйорн Альбертссон є другим найкращим бомбардиром в історії ісландського чемпіонату зі 126 голами, а прадід — теж Альберт Гудмундссон — і поготів історична персона. Він був першим професійним футболістом в країні, грав за “Арсенал” у 1944-46 роках, здобув велику славу в паризькому “Расингу” 50-х, а по завершенні кар'єри став видним політиком — міністром фінансів і промисловості; навіть балотувався в президенти, але посів третє місце.

Навряд чи правнук повторить його славу за кафедрою, але на полі він вже зараз рекордсмен збірної, бо має аж два хет-трики в її футболці.

Також Гудмундссон забив аж 21 гол за півтора року в Серії А і, за чутками, влітку буде обирати між грандами - “Інтером”, “Ювентусом” та “Ромою”.

Ну, і в збірній Альберт достойно несе тягар, який раніше падав на Гільфі Сігурдссона — він придумує голи, моменти і вирішує там, де в інших не вистачає таланту. Ізраїль відчув це своїй шкурі — ви лише погляньте на цей штрафний удар.

Тим часом поруч з Гудмундссоном такі ж молоді, амбітні хлопці — 19-річний Оскарссон із “Копенгагена”, 20-річний Харальдссон із “Лілля”, 20-річний Глінссон із “Аякса”.

Попри секс-скандали та фінансові кризи, футбольна система Ісландії, захована в ангарах, що схожі на силосні сараї, й далі працює продуктивніше за інших.

Оцініть цей матеріал:
Коментарі
Увійдіть, щоб залишати коментарі. Увійти
demiurg (Одесса)
"ви, мабуть, ще пам'ятаєте ту стару Ісландію, що безнадійно влітала усім в відборах до Євро та Мундіалів у нульові?" - дехто навіть пам'ятає їхній старт на Євро-88 у вересні 86-го. Перші два (домашні) матчі з Францією і СРСР - дві нічиї.
Відповісти
0
0
Повернутись до новин
Коментарі 2
demiurg (Одесса)
"ви, мабуть, ще пам'ятаєте ту стару Ісландію, що безнадійно влітала усім в відборах до Євро та Мундіалів у нульові?" - дехто навіть пам'ятає їхній старт на Євро-88 у вересні 86-го. Перші два (домашні) матчі з Францією і СРСР - дві нічиї.
Відповісти
0
0
Харьковчанин (Харків)
Цікава стаття!
Відповісти
0
0

Новини Футболу

Найкращі букмекери

Букмекер
Бонус