Швидкі атаки, інтенсивність, досвідчений тренер. Представлення суперника - Ісландія

Гра нашої збірної проти Ісландії є не просто важливою: вона — вирішальна. Це покоління нашої національної команди справді можна назвати золотим, тому пропуск другого великого турніру поспіль буде великим ударом. Тим паче, нашим гравцям, як і вболівальникам, дуже хотілося б продовжити добру традицію — не пропускати Євро. В разі проходу Ісландії турнір в Німеччині стане для нас четвертим поспіль.

Історія з Боснією показала, що Сергій Станіславович був правий — не можна недооцінювати суперника. Суперник зміг здивувати збірну України схемою та тактичними побудовами. Фактично до 85-ї хвилини гра проходила за сценарієм команди Саво Мілошевича. Але тренер та гравці встигли змінити малюнок гри, адаптуватися та здобути необхідний результат. Герой матчу проти боснійців — Роман Яремчук — каже:

"Після Шотландії у нас був досвід, коли в нас була велика ейфорія, що ми за крок до Чемпіонату Світу. І в матчі проти Вельсу ми розчарували всю країну і потім ходили плакалися та витирали соплі один одному. Була така розмова, щоб цього не повторилося і всі дуже серйозно віднеслися. Ми відправилися у готель з настроєм на наступний матч. Тому що ситуація в країні не дозволяє зараз святкувати, потрібно втішити наших вболівальників і хлопців, які тримають фронт".

Немає сумнівів, що тренерський штаб вивчив Ісландію та підготує гравців. Але нам теж було б непогано познайомитися з нашими сьогоднішніми суперниками.

Перше, що важливо розуміти: сьогоднішня збірна Ісландії — зовсім інша команда, ніж та, що створила сенсацію на Євро-2016. Тоді ісландці вийшли з групи, в 1/8 пройшли Англію і в чвертьфіналі поступилися французам із рахунком 5:2. Наскільки це різні команди ілюструє один факт: в 2016-му матчі проти Франції на заміну вийшов Ейдур Гудьйонсен, а в 2024-му в матчі проти Ізраїлю на поле вийшов Андрі Гудьйонсен, син Ейдура. Жоден з гравців поточного складу не був частиною команди на тому самому Євро.

Більше того, сучасна збірна Ісландії сильно відрізняється навіть від команди, яка програла Угорщині в плей-офф кваліфікації до Євро-2020. З поточного складу тоді вийшли на поле лише Альберт Гудмундсон та Сверрір Інгасон — обидва з лави запасних.

Ісландія, як і Боснія, також змінювала тренера під час кваліфікації до Євро-2024. Після перших двох матчів відбору був звільнений Арнар Відарссон. При чому цікаво, що з ним попрощалися після перемоги. Так, то був матч проти Ліхтенштейна, але й перемога відповідна — 7:0. Втім, цьому матчу передувала поразка тій таки збірній Боснії та Герцоґовини — 3:0. І керівництво збірної не вірило, що Відарссон — правильна людина для команди, і що цей проєкт може стати успішним.

Титулований норвежець намагається перебудовувати Ісландську команду. У нього шалений досвід роботи у скандинавських країнах

Замість нього був призначений легендарний норвежець Аге Гарейде. Це призначення було доволі примітним. Аге став першим норвезьким тренером в історії збірної Ісландії. Також він став першим за 34 (!) роки представником не Ісландії та не Швеції на цій посаді. Але очікування були доволі високими через попередні досягнення Аге. Як тренер Гарейде вигравав чемпіонські титули в усіх скандинавських країнах:

у Швеції з "Гельсінгборгом" у 1999-му році та з "Мальме" у 2014-му;

у Данії з "Брондбю" у 2001-му та 2002-му;

в рідній Норвегії з "Русенборгом" у 2003-му.

До речі, в 2012-му році 59-річний Гарейде вирішив завершити кар'єру та вийти на пенсію. Але відпочити вийшло лише трохи більше року, бо на початку 2014-го його запросили до "Мальме". Повернення було тріумфальним. Окрім перемоги в чемпіонаті та суперкубку він також вивів команду до групового етапу Ліги Чемпіонів вперше в історії клубу.

Після "Мальме" Аге призначили головним тренером збірної Данії. Він прийняв команду, яка не змогла кваліфікуватися на Євро-2016. Але він зміг доволі швидко перебудувати команду. В 2017-му році Гарейде вивів данців на Чемпіонат Світу 2018 завдяки перемозі над Ірландією в плей-офф (5:1 за сумою двох матчів). На груповому етапі його команда жодного разу не програла: перемога над Перу 1:0, нічиї з Австралією та Францією — 1:1 та 0:0 відповідно. В 1/8 плей-офф Данія також не програла — основний час та екстратайми з Хорватією завершилися з рахунком 1:1. Підопічні Аге вилетіли лише після серії пенальті від майбутніх фіналістів турніру.

Після того Данія без особливих проблем кваліфікувалася до Євро-2020, посівши друге місце у групі та провівши весь відбір без жодної поразки. Взагалі Гарейде провів на чолі Данії 42 матчі, з яких програв лише 3 — на момент, коли він залишив команду, їхня серія без поразок в основний час становила 34 матчі. Гарейде мав бути тренером збірної й на самому Євро-2020, але сам турнір був перенесений через пандемію, а контракт тренера закінчився. Втім, очевидно, що він чудово підготував команду — під керівництвом Каспера Гьюлмана Данія дійшла аж до півфіналу Євро.

Ісландія не була найгіршою командою у кваліфікації, але їм все ще дуже далеко до команди зразка Євро-2016

Старт під керівництвом нового тренера не дав багато приводів для оптимізму. Команда програла три перших матчі: Словаччині — 1:2, Португалії — 0:1, та Люксембургу — 1:3. Але ті результати оманливі. Проти Словаччини Ісландія створила шквал моментів в першому таймі, але не змогла забити — тоді як словаки забили з першого удара в площину, ще й здалеку. Наприкінці тайму ісландці таки дотиснули та забили з пенальті, але в другому таймі пропустили — Йоган Гудмундсон намагався вибити м'яч, влучив в голову Суслову і від неї м'яч залетів у ворота. З Португалією команді Гарейде вдалося майже повністю стримати атаку суперника. Кріштіану Роналду забив вирішальний гол на 89-й хвилині, коли його команда грала в більшості. Поразка від Люксембургу була єдиним матчем, де Ісландія справді награла на поразку.

В тих матчах, та й майже у всіх матчах кваліфікації, тренер використовував схему 4-3-3. Хоча скоріше її можна назвати 4-5-1, бо саме нападник в ній один. Після трьох поразок поспіль був матч проти Боснії, де Аге Гарейде вирішив спробувати нову схему. Його команда грала 4-4-2, при чому лідер та один з найважливіших гравців — Альфред Фінбогассон — залишився на лаві запасних. Але це була скоріше відповідь на схему суперника із трьома центральними захисниками. І ту ідею не назвеш успішною: Боснія грала краще, створила більше моментів, але не змогла нічого реалізувати. А перемогу Ісландії на 91-й хвилині приніс саме Фінбогассон, який вийшов на заміну.

З точки зору якості гри кращим матчем можна назвати матч-відповідь проти Люксембургу. Саме тоді Гарейде випустив наймолодший склад за весь відбір (середній вік гравців — 25 років). Ісландія більше володіла м'ячем, частіше атакувала, створила більше небезпечних моментів, награла на 2 очікуваних голи, але забила лише 1. Люксембург не створив фактично нічого, але Жерсону Родрігешу знадобилося лише 40 секунд, щоб забити диво-гол з дальньої відстані. Матч так і завершився 1:1.

Закінчили відбірковий цикл вони двома поразками проти фаворитів: 2:4 від Словаччини та 0:2 від Португалії. І якщо проти португальців ніхто нічого не очікував, то матч проти словаків розчарував. Там була повна домінація команди Владіміра Вайсса, а Ісландія забила 2 голи з 2 ударів в площину. Як підсумок, цей відбір був доволі неоднозначним для команди Аге Гарейде. З одного боку, були певні позитивні моменти: інтеграція молодих гравців, спроби грати динамічно та з прицілом на атаку. Але важко занести цей цикл до їхнього активу. Команда посіла 4 місце в групі з 10 очками після 10 матчів.

Попри невиразну гру Ісландія все ж отримала шанс зіграти в плей-офф кваліфікації. Причина цьому: "цікаві" новостворені правила відбору. При чому, на відміну від боснійців у ісландців навіть не було успішної Ліги Націй. За новими правилами кожен переможець групи в Лізі Націй отримує шанс зіграти в кваліфікації (окрім дивізіону Д). Якщо переможець групи вже кваліфікувався на Євро іншим шляхом, то його місце отримує команда з найбільшою кількістю очок. В дивізіоні Б такою командою була Норвегія з 10 очками.

Але нюанс полягає в тому, що в групі з Ісландією мала грати росія. Оскільки команду з країни-агресорки відсторонили, інші команди зіграли не по 6 матчів в групі, а по 4. УЄФА мало прийняти рішення, яким чином враховувати ці результати. І замість кількості очок набраних за матч, вони вирішили просто не враховувати в інших групах результати проти останньох команди. Тобто Ісландія заробила 4 очки в 4 матчах і не враховується остання команда групи — росія. Норвегія заробила 10 очок в 6 матчах, але 6 з них було набрано проти Швеції, яка посіла останнє місце в групі. А різниця забитих та пропущених була краще не у шведів. Таким чином, Норвегія, яка перемогла в трьох матчах Ліги Націй, не отримала місце в плей-офф. А Ісландія, яка взагалі в Лізі Націй не перемагала (4 нічиї в 4 матчах) — отримала.

Організованість Ісландії переоцінена. Зараз це далеко не найкраща їхня риса.

Основні чесноти Ісландії — швидкі атаки та інтенсивність. В позиційних атаках їм доволі важко створювати багато моментів і це не найзручніший сценарій гри для них. При цьому також пресинг та надійність в захисті — взагалі не вражають. В цьому відборі Ісландія проводить в атакувальний третині в середньому 30% матчу. Це непоганий показник. Для порівняння у України він — 23%, а у Боснії — 26%. Але це лише середній показник серед усіх команд відбору. Фактично основна зброя команди — це швидкий перехід з оборони в атаку. Якщо швидко атакувати не вийшло, то — довгі передачі, навіси та креативність Гаральдссона.

Від деяких наших гравців можна було почути, щоб Ісландія — це дуже організована команда. Але, здається, це скоріше згадка про ту саму команду з 2016-го. Бо команді Гарейде часто не вистачає саме концентрації та організованості. 16 пропущених в 10 матчах — це не те, чим може похизуватися організована команда. Якщо не брати до розрахунку матчі проти Ліхтенштейну, то Ісландія пропускає в середньому двічі за гру.

Нові лідери витісняють старих. За ким варто дивитися уважніше?

Як можна зрозуміти, Ісландія переживає перебудову. Покоління гравців змінилося, змінився тренер, відповідно і малюнок гри. Але серед тих, хто зіграв більше 2 матчів у відборі, головним гравцем команди був 35-річний Альфред Фінбогассон. Він показав, що все ще важливий для побудови атак та все ще один з кращих нападників цієї команди. Альфред вийшов на поле у всіх матчах групи, забив 3 голи та віддав 1 асист. Але весь матч проти Ізраїля він просидів на лавіх запасних, та й на клубному рівні забив лише 1 гол в цьому сезоні в чемпіонаті Бельгії.

Найяскравішим гравцем цієї команди, безумовно, є Альберт Гудмундссон з "Дженоа". Обов'язково почитайте окремий текст про нього. Хет-трик проти Ізраїля та гра в клубі змушують говорити лише про нього. Але протягом відбору він провів лише два матчі на полі і не відзначився результативними діями. Тоді ключовими були інші гравців.

Якщо обирати не найяскравішого та не головного гравця, а найкращого за обсягом корисних дій — то я би назвав Гакона Гаральдссона. Півзахисник "Лілля" також забив 3 голи, але не це його головний внесок. Весь цикл кваліфікації Гакон відіграв на позиції центрального півзахисника, але мав значно ширші повноваження: постійно зміщувався на фланги, піднімався вище та інколи навіть робив забігання до штрафного майданчика. Саме Гаральдссон є тим, хто зв'язує атаки команди. Саме він диктує темп атак та віддає паси у фінальну третину.

Також дуже важливим є досвідчений центральний оборонець — Віктор Пальссон. Так, оборона Ісландії не була взірцем протягом останнього часу, але Віктор в ній був острівцем стабільності. Він єдиний з усіх гравців команди провів на полі кожну хвилину кожного матчу в кваліфікації, матч проти Ізраїлю не став виключенням. Також окрім своєї рідної позиції йому доводилося закривати правий фланг захисту та навіть грати в опорній зоні.

Кращий асистент цієї команди — крайній півзахисник Йон Торстейнссон. На його рахунку 5 гольових передач в 10 матчах кваліфікації. Це при тому, що на клубному рівні він ніколи не віддавав більше 5 асистів за весь сезон.

Також варто звернути увагу на нападника Оррі Оскарссона. Поки він не є безумовно основним гравцем збірної. Він провів 6 матчів, з яких лише 3 в основі. Але йому лише 19 років і навіть за такий короткий час на полі він встиг відзначитися двома голами. Один з найперспективніших хлопців в складі "Копенгагена" та ісландської збірної.

***

З високою долею ймовірності Ісландія вийде на матч проти України за схемою 4-4-2, за якою вони майже не грали у відборі, але яка непогано спрацювала проти Ізраїлю. Варто очікувати інтенсивного пресингу та більшої активності в перші 20-30 хвилин матчу, але весь матч в такому темпі ісландці провести зараз можуть. Проти їхніх швидких атак гарно працює контрпресинг одразу після втрати. А персонально з Гаральдссоном міг би зіграти Володимир Бражко, щоб збивати темп гри та не давати йому керувати командою.

Більшість вболівальників, журналістів і навіть гравців вважають Ісландію сильнішим суперником, ніж була Боснія. В цьому є раціональне зерно, але сумніваюсь, що зараз Ісландія може видати такий оборонний майстер-клас, як це зробила команда Мілошевича. Команді Аге Гарейде є що запропонувати в атаці, але вони в процесі пошуку своєї гри та пошуку нових лідерів.

Матч проти Ізраїля не був таким розгромним, як про це каже рахунок. Це була дуже рівна та дуже близька гра. За рахунку 1:2 на користь Ісландії Ізраїль пробивав пенальті, і якби Захаві забив, то результат гри міг би бути зовсім іншим. Але після його промаху ісландці забили ще двічі, граючи вже у більшості.

Ісландія — не легкий суперник, який має свої сильні сторони. Величезний досвід та тренерські успіхи Гарейде мають стати їм у нагоді. Але якщо Україна впоралася з незручним сценарієм і здобула перемогу проти Боснії та Герцоґовини, то їй під силу і обігрувати таку Ісландію.

Фото: Михайло Лозовий, footballiceland, Getty Images/Global Images Ukraine