Неймовірний Хвіча, легендарний француз в тренерському кріслі та особливий стиль гри. Як Сакартвело пише історію

У вівторок визначився остаточний склад учасників Євро-2024 у Німеччині. Головною подією дня була вольова перемога збірної України. Але за кілька годин до тріумфу нашої збірної сталася дуже непересічна подія: Грузія перемогла Грецію в серії пенальті та потрапила до фінальної стадії Євро. Подія по-справжньому непересічна, тому що до цього Грузія ніколи не грала ні на Євро, ні на Чемпіонаті Світу. Також вони стали єдиними дебютантами серед учасників майбутнього чемпіонату Європи. За історію незалежності країни вони 14 разів безуспішно грали у відбіркових турнірах, але з 15-ї спроби таки дісталися омріяного турніру.

Шанс на диво команді з Сакартвело дала Ліга Націй. Розповсюджена історія для цього відбору

Грузія не вразила в групі кваліфікації до Євро. Місцями вони грали дуже добре. Наприклад, можна відзначити нічийні результати з Норвегією (1:1) та Шотландією (2:2). При чому в матчі з шотландцями, Грузія була надзвичайно близька до перемоги, але пропустила другий гол на 93-й хвилині. Проте 8 очок у 8 матчах не дадуть можливості зіграти в плей-офф.

Подібно до Боснії та Ісландії, команді допомогла Ліга Націй. В сезоні 22/23 Грузія грала в дивізіоні С і грала чудово. В групі з Болгарією, Північною Македонією та Гібралтаром вони лише в одному матчі втратили очки, зігравши нульову нічию з Болгарією. Як підсумок: в 6 матчах вони набрали 16 очок з різницею забитих/пропущених 16:3. Перемога в цій група дала Грузії право зіграти в плей-офф кваліфікації.

Півфінал проти Люксембурга починався доволі рівно. Лише гол "в роздягальню" на 40-й хвилині дав Грузії перевагу. На початку другого тайму Херсон Родрігеш міг зрівнювати рахунок, але його гол не був зарахований. А потім сталося видалення захисника Люксембурга Шано, після чого на 63-й хвилині Грузія подвоїла перевагу. В більшості вони спокійно довели матч до перемоги — 2:0. Не завадила навіть відсутність Кварацхелії.

У фіналі плей-офф грузинська команда грала проти Греції. З самого початку Греція захопила ініціативу та значно більше атакувала. Але саме це було й потрібно Грузії. Вони якісно відіграли в захисті та майже повністю обмежили атаку суперника. Попри володіння м'ячем більше 60% в основний час, Греція навіть не спромоглася на удар в площину. В екстратаймах вони двічі влучили по воротах Мамардашвілі, то була доволі легка робота для голкіпера. Але навіть в останні півгодини гри Грузія була трохи гостріше.

Втім, забити нікому з них так і не вдалося. Тому доля команд вирішувалася в серії пенальті, де сильніше виявилася саме Грузія. Цікаво, що штатні пенальтісти команді не допомогли: Хвіча до серії не дограв, а Жорж Мікаутадзе, який виконує пенальті і в своєму клубі також — схибив. Допомогли Георгій Мамардашвілі, який відбив один удар, та кращий пенальтист Греції Георгіос Якумакіс, який теж не влучив по воротах.

Побудував цю збірну легендарний гравець "Баєрна", який до цього 4 роки не тренував нікого

Архітектором успіху цієї команди є французький тренер Віллі Саньйоль. Так-так, вам не почулося. Легендарний захисник французької збірної та мюнхенського "Баєрна" наразі очолює збірну Грузії. Переможець Ліги Чемпіонів в складі "Баєрна" завершив кар'єру в 32 роки через травми. Потім він попрацював в системі збірної Франції.

Першу роботу тренером на дорослому рівні він отримав в 2014-му році — очолив "Бордо". Перший рік був чудовим: 6-е місце в Лізі 1 та перемоги над "Монако" та "ПСЖ". В другому сезоні його команда змогла кваліфікуватися до Ліги Європи, але в березні Віллі був звільнений через погані результати. В 2017-му французький тренер ненадовго приєднався до тренерського штабу Карло Анчелотті в рідному "Баєрні". Втім, вже у вересні Карлетто був звільнений. Саньйоль навіть на один матч став головним тренером клуба, але пішов після приходу Юппа Гайнкеса.

Після 4-річної паузи Віллі очолив збірну Грузії. Цікаво, що призначив його колишній гравець "Шальке" Леван Кобіашвілі, з яким вони були суперниками на полі за часів виступів за "Баєрн". Але працювати в парі у них вийшло не гірше, ніж змагатися один з одним. Саньйоль став головним тренером команди в 2021-му році і з того часу почався прогрес. Перемога в групі Ліги Націй — саме його тренерська заслуга. Те саме можна сказати і про обидві перемоги в плей-офф кваліфікації до Євро.

Для гри Сакартвело не потрібен м'яч. Дуже низький оборонний блок поєднується з цікавими атаками

Команда Віллі Саньйоля має свій яскраво виражений стиль гри. Вони взагалі не прагнуть володіти м'ячем, якщо сказати точніше, то навіть віддають володіння м'ячем супернику. В кваліфікації до Євро їхнє середнє володіння за матч було ледь більше 40%. Це 43-й результат серед усіх 53 учасників відбору. Але цікавіше, що навіть в Лізі Націй дивізіону С, де Грузія грала проти рівних суперників, вони дуже мало володіли м'ячем. 3 перемоги в 4 матчах проти Болгарії та Північної Македонії підопічні Саньйоля здобули з володінням 39%, 41% та 42%. Єдиний матч тієї Ліги Націй, в якому вони багато володіли м'ячем, збірна Грузії виграти не змогла — 59% володіння та нічия 0:0 проти Болгарії. Для порівняння навіть з Кіпром було 54% та 56%.

Також команда Саньйоля майже повністю відмовляється від пресингу та обирає навіть не середній блок, а низький. Вони проводять в середньому 36% матчу на третині поля біля своїх воріт. Серед усіх команд відбору цей показник більше лише в Азербайджану, Сан-Маріно, Ліхтенштейну та Гібралтару.

І доволі нетипово для подібного стилю, що вони нечасто подають з флангу. 9 флангових кросів за гру — це надзвичайно мало. Це ТОП-5 результат з кінця в цьому відборі. Особливо, якщо враховувати, що позиційно ця команда майже не атакує. Також у них доволі малий відсоток довгих передач. Це все підводить до того, що попри відмову від володіння та ультра-низький блок, Сакартвело намагається атакувати швидкими контрактами. Але при цьому переважно завдяки дриблінгу та коротким передачам. А моменти вони створюють через забігання та комбінації.

Звісно, в такій моделі гри ключову роль гратиме швидкість гравців та вміння вчасно прийняти рішення. А кількість моментів напряму залежить від індивідуальних дій гравців. Тому саме про них ми й поговоримо.

Хвіча — не лише обличчя своєї збірної. Він — двигунів команди

Коли ми говоримо про збірну Грузії, то образ Хвічі Кварацхелії виникає сам собою. Звісно ж, гравець, якого часто без іронії називають "Кварадоною", був призначений стати обличчям своєї національної команди. Минулий сезон в "Наполі" був справді ейфоричним. Сам Хвіча демонстрував неймовірні індивідуальні виступи: обігрував всіх, хто траплявся на його шляху, забивав голи, асистував та постійно був в центрі уваги медіа. І це все в дебютному сезоні на рівні топ-чемпіонатів.

Окрім особистих успіхів було дещо важливіше — результати команди. "Наполі" взяв перше Скудетто за 33 роки та вперше після того, як з клуба пішов Дієго Марадона. А ще був чвертьфінал Ліги Чемпіонів. Кварацхелія довів, що може бути не просто ефектним дриблером, а ефективним гравцем амбітної команди, яка бореться за трофеї.

Поточний сезон став болючим ударом, що розбив ейфорію попереднього. Спалетті пішов, результати просіли, гравець втратив кураж та просів в ефективності. На початок січня Хвіча мав лише 5 голів та 2 асисти. Втім, прихід Франческо Кольцони оживив вінгера: під керівництвом італійця він забив 4 голи в 7 матчах.

Весь цей час Кварацхелія також був рушієм своєї національної команди. В складі Грузії він зіграв 29 матчів, в яких забив 15 (!) голів та віддав 5 асистів. Вже в 23 роки Хвіча увірвався до ТОП-3 кращих бомбардів в історії своєї збірної. Щоб стати найкращим залишилося забити лише 12 голів. Питання часу. Він не просто є найбільш статусним в збірній, він — найважливіший гравець цієї команди. Про це говорить і результативність: 5 з усіх 12 голів Грузії у відборі до Євро були забиті за безпосередньої участі Хвічі.

Старі знайомі

Окрім відомого гравця "Наполі" український вболівальник може побачити багато знайомих облич. Тут є і молоді гравці "Шахтаря" Георгій Гочолейшвілі та Іраклі Азарові. І легендарний Джаба Канкава, який все ще у грі та навіть зіграв 10 матчів в єврокубках за "Слован" цього сезону.

Також тут вихованець київського "Динамо" та переможець молодіжного Євро-2019 в складі України — Георгій Цитаїшвілі. З огляду на рівень виконавців в складі нашої збірної, його рішення виступати за Грузію виглядає логічним. Хоча зараз він далекий від статусу основного гравця, та під час Ліги Націй 22/23 (завдяки якій Грузія і отримала право грати в плей-офф) він був справді важливим. Тоді Георгій забив 1 гол та віддав 2 асисти в 5 матчах.

Досвідчений нападник з Другої Бундесліги, лідер "Штурма", пара ветеранів в центрі захисту та потужний голкіпер. Хто робив результати Сакартвело?

В атаці Грузії феєрить не лише Хвіча, партнери також намагаються не відставати. Серед них центральний нападник Буду Зівзівадзе. 30-річний форвард провів всю кар'єру у Грузії та Угорщині, але взимку 2023-го переїхав до "Карлсруе" з Другої Бундесліги. Цьогоріч на його рахунку вже 10 голів в 24 матчах. В кваліфікації до Євро на його рахунку 3 голи у 8 матчах. Саме його дубль допоміг команді пройти збірну Люксембургу за відсутності Кварацхелії.

Також свій атакувальний внесок зробили Жорж Мікаутадзе з "Метца" (оренда з "Аяксу") та Георгій Чакветадзе з "Вотфорда". Мікаутадзе зіграв у всіх матчах кваліфікації, майже завжди виходив у старті та забив 3 голи. У Чакветадзе поки що важко йдуть справи на клубному рівні. Травми дуже заважають. Востаннє він забив більше одного гола в чемпіонаті п'ять років тому. В поточному сезоні Чемпіоншипу в нього 1 гол та 3 асисти в 31 матчі в складі "Вотфорда". Натомість у збірній справи йдуть значно краще. Щоб повторити клубні показники (1+3) в складі збірної йому знадобилося лише в 6 матчах кваліфікації вийти в старті.

Найкращим гравцем в команді після Хвічі статистичні портали називають центрального півзахисника Отара Кітеїшвілі. Останні 6 сезонів він провів у австрійському "Штурмі" та весь цей час є одним з ключових гравців. Клуб регулярно грає в єврокубках, а цьогоріч — навіть бореться за чемпіонство із "Зальцбургом". Якщо Хвіча є двигуном цієї команди, який дає їй поштовх та енергію, то Кітеїшвілі — мозок, який спрямовує атаки та диктує темп гри. В команді Отар віддає найбільшу кількість передач за гру, пасує навіть частіше за центральних захисників. До цього він також додає 2,4 успішних спроби дриблінгу за гру (2-й в команді, вгадайте після кого) та 1,2 ключових передачі (теж 2-й в команді).

Також варто більше сказати про Іраклі Азарові. Лівий вінгбек "Шахтаря" — не просто рядовий гравець команди. Він регулярно підключається до атаки та користується простором на фланзі, який створює дриблінг Хвічі. І робить це успішно: є кращим в команді за ключовими передачами (1,7 за гру), а також робить 1,3 успішних спроби дриблінгу. Непогані показники для захисника.

В центрі захисту команди грає досвідчений дует: Соломон Квірквелія та Гурам Кашія. Так, в цьому відборі якість захисту викликала сумніви: команда пропустила аж 18 голів у 8 матчах. Але 10 з них були пропущені в 2 матчах проти Іспанії, тому на це можна зробити знижку. Хай там як, у найвідповідальніший момент зв'язка зробила те, що було необхідно. В обох матчах плей-офф Грузія зіграла "на нуль" та зберігала свої ворота від пропущених протягом 210 хвилин. До того ж, в Лізі Націй захист Сакартвело не дав забити суперникам в 4 матчах з 6

Окрім цього, Кашія — капітан та рекордсмен збірної за кількістю зіграних матчів. Тому його вплив в роздягальні ще більше, ніж на полі.

Також важливим гравцем є Георгій Мамардашвілі з "Валенсії". Він залізний основний голкіпер збірної, а також один з найперспективніших воротарів Європи. Обраний тренером стиль гри створює Георгію доволі багато роботи. У матчах відбору він робив в середньому 4 сейви за гру. Частіше відбивали удари лише голкіпери Андорри, Ліхтенштейна, Вірменії та Гібралтару. Можна сказати, що Мамардашвілі зі своєю задачею впорався:

• 4 клін-шита в матчах Ліги Націй
• 2 клін-шита в матчах плей-офф кваліфікації
• відбитий пенальті в найважливішій серії в історії збірної

***

Влітку команда з Сакартверло зіграє на Євро. Не факт, що турнір стане для них успішним. Сам факт участь в ньому вже є величезним успіхом для цілої нації. Втім, там вони гратимуть в групі з Португалією, Чехією та Туреччиною. А формат турніру дає можливість вийти до плей-офф навіть з третього місця. Враховуючи те, що грати в оборонному стилі для команди Саньйоля не ново, то, можливо, можна очікувати ще декілька сенсаціних результатів від цих хлопців.

Фото - Getty Images/Global Images Ukraine