Шарлеруа - Зоря 0:2. Стрімка Зоря, нестримний Малиновський

Ліга Європи. Третій кваліфікаційний раунд. Перший матч

30 липня. Шарлеруа. "Стад дю П’є". 7 500 глядачів

"Шарлеруа" (Бельгія) - "Зоря" (Луганськ, Україна) 0:2

Голи: Малиновський 70, 89

"Шарлеруа" (Бельгія) – "Зоря" (Луганськ, Україна) – 0:2

Голи: Р. Малиновський 70, Р. Малиновський 89

"Шарлеруа": Пеннето – Марінос, Деваст, Мартос (к), Н’Ґанґа – Кебано, Марк, Саґлик – Ндонґаля (Фербер 79), Пойє, Стеванс (Джессі Ґальвес 74)

Тренер – Феліс Маззу

"Зоря": М. Шевченко – Є. Опанасенко, Сіваков, Пилявський, Каменюка (к) – Артем Гордієнко (Ж. Любеновіч 64), І. Чайковський (Гречишкін 81) – О-др Караваєв (Петряк 78), Р. Малиновський, Хомченовський – Будківський

Тренер – Юрій Вернидуб

Судді: Р. Петреску – Урзіце, Ґріґоріу (всі – Румунія)

Попередження: Н’Ґанґа 62, Марінос 90+1 – Пилявський 30, Сіваков 59, І. Чайковський 75

До Шарлеруа на дебютний у поточному сезоні єврокубковий матч футболісти "Зорі" вже відправилися в статусі рекордсменів. У клубному розрізі. Поєдинок другого туру української Прем’єр-ліги проти "Металіста", який завершився нічиєю 0:0, продовжив безпрограшну серію луганців до восьми зустрічей. Так довго в рамках чемпіонатів України "Зоря" без поразок ще не трималася. Втім, до справжнього еталону нинішній команді ще треба дорости. Чемпіонська "Зоря" зразка 1972 року не програвала в золотому чемпіонаті СССР у стартових семи турах. Доплюсуйте сюди ще два матчі на фініші сезону-1971 і матимете справжній рекорд. Крім того, в цей відрізок увійшли ще два матчі 1/16 фіналу Кубка СССР-1972 проти "Чорноморця", які завершилися нульовими нічиїми і програшем підопічних Германа Зоніна в серії пенальті.

Отже й отримуємо, що абсолютний клубний рекорд налічує 11 поєдинків. Звісно, перед виїздом до Шарлеруа Юрій Вернидуб зі своїми підопічними про цю арифметику не думав. Але програвати в Бельгії не збирався точно. Складом наставник українців, мабуть, не здивував. Звісно, розстановка в порівнянні зі стартовими двома матчами внутрішнього календаря різнилася (поєдинки проти запорізького "Металурга" і "Металіста" "чорно-білі" починали за схемою 1 – 4 – 1 – 4 – 1, без яскраво вираженого центрфорварда, а зараз вийшли в класичному розташуванні 1 – 4 – 2 – 3 – 1), але це теж було очікувано.

Ворота гостей захищав Микита Шевченко. Пару стопперів традиційно складали Михайло Сіваков і Андрій Пилявський. Справа оборонявся Євген Опанасенко, зліва – капітан Микита Каменюка. В опорній зоні поряд із незамінним на старті сезону Ігорем Чайковським грав Артем Гордієнко. Артем – номінальний оборонець, але зважаючи на його універсальні навики, це рішення Вернидуба дивувати не має. Тим паче, що на новій для себе позиції Гордієнко вже грав. На вістрі атаки вперше в цьому сезоні зі стартових хвилин грав Пилип Будківський. Під ним розташувався Руслан Малиновський. Роль правого вінґера виконував Олександр Караваєв, зліва грав Дмитро Хомченовський.

Тренер суперників Феліс Маззу застосував схему, яка радше тяготіла до варіанту 1 – 4 – 3 – 3. У воротах грав досвідчений француз Ніколя Пеннето. В обороні справа наліво розташувалися Стерґос Марінос, Себастьєн Деваст, Франсіско Мартос і Франсіс Н’Ґанґа. Роль чистого опорного хава виконував Дам’єн Марк, а Неескенс Кебано і Енес Саґлик, окрім руйнівних, були наділені також творчими функціями. Центрфорварда Давіда Пойє з флангів підтримували Флоран Стеванс і Дьємерсі Ндонґаля.

Матч гості розпочали дуже впевнено, можна навіть сказати – з позиції сили. Луганці зі стартових хвилин ввімкнули високий пресинг, а при перехопленні м’яча використовували для наступу всю ширину поля. Першу в матчі небезпеку наша команда створила після того, як Пеннето вибив м’яч з рук точно в ноги Хомченовському. Дмитро швидко оцінив ситуацію і, пройшовши з м’ячем метрів десять, віддав передачу вліво на Малиновського. Руслан виконав простріл на протилежну стійку, а Караваєву не вистачило зовсім трохи, щоб цю передачу замкнути.

М’яч у ногах луганців тримався дуже добре й ближче до десятої хвилини гості затисли суперників у власному карному майданчику вже доволі цупко. Господарі змушені були відбиватися числом і дуже показово, що спробу Малиновського завдати прицільний удар з меж карного майданчика в підкаті заблокував номінальний правий нападник Ндонґаля.

Як зазвичай, величезну небезпеку таїли стандартні положення у виконанні гравців "Зорі". У першій третині першого тайму гості подали штрафний і відразу чотири кутових. Пеннето було дуже непросто в боротьбі з височенними Будківським і Сіваковим, однак рятувати команду йому довелося після того, як передачу Хомченовського справа з району ближнього кута воротарської зони головою замикав Караваєв. Пеннето, взявши м’яч у стрибку в самісінькому куті намертво, зіграв бездоганно.

Зрозумівши, з ким вони мають справу, футболісти "Шарлеруа" терпеливо відбивалися, розраховуючи на контратаки. Вперше потурбувати Шевченка "зебрам" вдалося після того, як Кебано виконав навіс зліва, а Пойє у високому стрибку цей пас замкнув – добре, що над поперечиною. Коли ж центрфорвард господарів отримав гарний пас на хід, врятував команду від чистого виходу сам на сам з голкіпером Сіваков. Білорус вибив м’яч в останню мить, ризикуючи порушити правила і нарватися на порушення, яке трактується як фол останньої надії.

В свою чергу луганці теж продемонстрували, що з контратаками у них все гаразд. Вартувало суперникам задіяти в наступі значні сили, як підопічні Вернидуба здійснили перехоплення. Малиновський, отримавши м’яч на чужій половині і не відчуваючи опіки, віддав передачу вліво на Хомченовського. Дмитро, підпрацювавши м’яч на підступах до карної зони під праву ногу, спробував закрутити м’яч в дальній кут, але не влучив у стулку зовсім трохи.

30-та хвилина – мить, коли зробивши накладку, за сукупністю "заслуг" картку отримав Пилявський. Штрафний з понад тридцятиметрової відстані пробив Саґлик. З його могутнім ударом з лівої Шевченко впорався з великими труднощами, перевівши м’яч на кутовий. "Зоря" відповіла на це прицільним, але трохи неточним дальнім пострілом Малиновського, але загалом варто визнати, що в заключній третині першого тайму гра підрівнялася, а заключних хвилин п’ять минули за переваги "Шарлеруа". Зрештою, то й не дивно, адже шалений темп, запропонований луганцями з перших хвилин, підтримувати постійно складно.

В заключних десять хвилин найгострішим у виконанні господарів був момент, який завершився ударом Стеванса метрів з 20-ти. Нападник господарів, гнучко прийнявши м’яч ледь не шиєю, швидко зметикував і другим дотиком вистрелив – м’яч, ковзнувши по поперечині, вилетів за межі поля. Теоретично моментом можна вважати й несильний удар Ндонґаля після передачі того ж Стеванса зліва. Втім, скластися в цій ситуації конґолезцеві було складно, тому й не дивно, що м’яч став легкою здобиччю Шевченка.

Та останнє в таймі слово все ж було за "Зорею". Перед самим свистком на перерву Гордієнко виконав гарну середню передачу на Хомченовського, а той, перебуваючи в районі кута карного майданчика, помітив забігання Малиновського і віддав тому передачу на хід. Простріл від Руслана Будківський замикав у дотик, але маючи на спині опікуна, у ворота влучити не зміг.

Ледь розпочався другий тайм, як "Зоря" створила дві поспіль гольових ситуації. В першому випадку Караваєв після вкидання Опанасенком аута отримав м’яч в межах карного майданчика і відразу спробував пробити зовнішньою стороною стопи в дальній кут – підвело виконання. Менш ніж через хвилину Караваєв вже виконав майже від лицьової лінії справа передачу, а Малиновський буквально видряпав м’яч на підступах до воротарського майданчика з ніг у Мартоса. Ось лишень прицільно пробити Руслан не зміг. З тієї причини, що Пеннето був поряд. Куля відскочила до Будківського, а той, сяк-так розхитавши з допомогою фінтів відразу трьох оборонців, пробив надто недочно.

Другу половину футболісти "Зорі" розпочали так само агресивно, як і першу. Невтомний тиск на володіння суперників знову призвів до великої кількості "стандартів", однак "зебри" помилок не допускали. Господарі діяли за принципом "просто, але надійно". Як наслідок, серйозної роботи Пеннето не мав. Так, гарно пробив метрів з 25-ти низом Караваєв, але м’яч після цього пострілу пролетів поруч зі стійкою.

Вернидуб розумів, що його команда має всі шанси, аби виграти цей матч і на заключну чверть поєдинку випустив замість номінального опорного хава Гордієнка, який, щоправда, активно грав на атаку, класичного атакувального півоборонця Желько Любеновіча. Серб відразу позначив свою присутність на полі. Спершу Желько виконав небезпечний простріл зліва. А трохи згодом разом із Малиновським та Хомченовським розіграв красиву комбінацію в дотик. Ось лишень завершити ударом цей ефектний розиграш оборонці суперників Дмитрові не дозволили.

Зрештою, перевага "Зорі" матеріалізувалася на 70-й хвилині. Каменюка, промчавши лівим краєм, віддав передачу в межі карного майданчика на Хомченовського, а той, розвернувшись, зробив скидку під удар Малиновському. Руслан не став нічого вигадувати і вгатив кулю метрів з 17-ти точно у верхній, правий від себе кут – 0:1!

Поки Маззу почав готувати першу в матчі заміну, отримали змогу проявити себе обидва воротарі. Спершу Шевченко сміливо стрибнув у ноги Марку після того, як француз на підступах до воротарського майданчика красиво обіграв Сівакова і вже заніс ногу для удару. Луганці відповіли на цей випад ще одним дальнім пострілом Малиновського. По центру воріт, але з неприємною для голкіпера підкруткою. Пеннето з ударом впорався, але відбив м’яч перед собою. Зіграти Караваєву на добиванні завадили оборонці.

Обидві заміни тренера "Шарлеруа" стосувалися флангів атаки. Джессі Ґальвес і Роман Фарбер, які замінили втомлених Стевенса і Ндонґалю, мали додати наступу стрімкості. Власне, з флангу найнебезпечніша в другому таймі атака "зебр" й розпочалася. Саґлик, отримавши передачу справа, пробив з лінії карного майданчика зльоту. Куля, зрикошетивши від когось із оборонців, пірнала в кут воріт, однак Шевченко в блискучому стрибку забрав м’яч намертво. Впорався воротар луганців і з ще одним ударом зльоту. Тим, якого завдавав, підключившись під розиграш "стандарту", стоппер Деваст.

Обидві заміни Вернидуба в ендшпілі поєдинку були за позиціями. Та це не означало, що гра Караваєва, якого замінив Іван Петряк, та Чайковського, замість якого вийшов Дмитро Гречишкін, чимось тренера не влаштовувала. Навпаки – Олександр та Ігор були на полі одними з найкращих. Втім, виконавши великий об’єм роботи, обоє втомилися. Особиво – Чайковський, який не дав розвернутися лідерові суперників Кебано.

Так чи інакше, Петряк, ледь вийшовши на поле, міг знімати питання про переможця остаточно. Після передачі з власної половини Іван вивалювався справа на побачення з Пеннето, але вочевидь бити не наважився і віддав на підступах до карної зони передачу в центр на Хомченовського. Дмитро, звісно, мав віддавати лівіше, в ту зону, куди вривався Каменюка. Однак передачу цю суперники перервали.

Та другий гол врешті відбувся. Малиновський, який провів блискучий матч, на вході до карної зони прокинув м’яч між ніг Мартосові, а вже у межах 16-метрової площі з допомогою Будківського продерся крізь ще трьох суперників і опинився перед Пеннето. Шансів воротареві Руслан не залишив – 0:2!