Герой футбольного дня. Роман Санжар

Це той випадок, коли суперник грізний лише за статусом і за ім'ям, але ніяк – не за грою. ПАОК проявив себе в Києві, здається, з найгіршого боку. Набір футболістів, які самовільно рухаються по полю і яким проблеми приносить чи не кожна контратака суперника. Дуже шкода, що "Олімпік" пропустив той гол, проґавивши спалах індивідуальної активності індивідуально сильного футболіста. Без того пропущеного шанси на прохід були б значно вищими.

Але нехай так, бо могло бути і гірше. Ні, це не суперечить словам про те, що ПАОК ніякий. Адже скільки разів українські команди поступалися таким "ніяким" суперникам через мандраж, боязнь, неправильну тактику тощо? Роман Санжар, на щастя, вчинив усе правильно. Щільна, компактна гра в обороні, стрімкий перехід через центр поля, відбір на чужій половині поля і в центральному колі. Власне, здобутком стала перевага саме на центральному плацдармі. Цимбалюк, Богданов і Хомутов переважали своїх візаві.

Ще одним правильним рішенням від Санжара була установка щодо дальніх та середніх ударів. Так "Олімпік" убезпечував себе від контратак суперника. А заодно підвищував шанси на "випадковість" – рикошет чи помилку воротаря. Але не варто применшувати і власні сили. Бо ж удари ці були не навмання – удари були прицільними. Чого вартий тільки дальній постріл Богданова з прицілом під поперечину на початку другого тайму.

Звісно, проявилися і проблеми. Зокрема, відсутність гравців, здатних сміливо і ефективно йти в обіграш. Моха – так; але він один. До того ж, він використав усе пальне вже на початку другого тайму. Інші теж працювали, але більш прямолінійно. У правого захисника Лук'янчука було багато браку. Хоча реалізуй він свій момент… І виконував непогано, але удар прийшовся точнісінько по центру воріт.

Двояке відчуття. Можна було не пропустити і до Греції їхати з реальними шансами на прохід далі. З іншого боку, гра ж у "Олімпіка" є. Гра осмислена і доволі агресивна як для середняка чемпіонату України. І пропущений гол, можливо, навіть піде на користь. Без нього була б спокуса "запаркувати автобус". А таке до доброго рідко коли приводить.