UA-Футбол представляє суперника. Юргорден (Стокгольм, Швеція)

Швеція знаходиться далеко позаду України в Таблиці коефіцієнтів УЄФА, а будь-яка шведська команда, все ж, - попри нещодавню перемогу "Мальме" над "Шахтарем", - виглядає менш авторитетно і статусно, ніж українські гранди. Але нині, - опісля зникнення з футбольної мапи "Дніпра" і "Металіста", які почергово били шведів в другому за престижністю євротурнірі, - українські клуби другої хвилі нічим не переважають скандинавів. Підтвердження ми бачили в минулому розіграші Ліги Європи, коли "Естерсунд" двічі здолав "Зорю" і провів вельми гідну єврокубкову кампанію. В Україні, окрім "Динамо" та "Шахтаря", поки що ніхто не доріс до виходу у євровесну.

Але зараз доречніше говорити про більш низькі стадії. Приміром, про другий кваліфікаційний раунд Ліги Європи, в якому відбудеться чергове україно-шведське протистояння. "Маріуполь", котрий ледь-ледь встиг піднятися з нижчого дивізіону, зіграє з іменитою, хоча й не рейтинговою нині шведською командою.

Історія "Юргордена" багата, наче донька циганського барона. Літопис клубу бере початок з 1891-го року, коли на однойменному острові Стокгольму був заснований спортивний клуб. До перших його членів (а таких на зорі становлення було лише двадцять) була лише одна вимога – проживати на острові Юргорден.

На початку ХХ століття футбольна команда "Юргордена" вже грала в основній сітці чемпіонату Швеції, який тоді проводився за олімпійською системою. В 1904-му році був програний фінал, а в 1912-у – перше в історії чемпіонство. Саме цей рік слід вважати початковою точкою в першому золотому етапі розвитку клубу. 1915-й, 1917-й, 1920-й – і вже статус чотириразового чемпіона країни. Далі був доволі тривалий період затишшя, перерваний чемпіонством 1955-го року. Розпочалася друга хвиля домінування "Юргордена", котра вмістила в себе також 1959, 1964 та 1966 роки. То були світлі часи, які прийшли на зміну складному періоду балансування між лігами.

Ось так вся історія найближчого суперника "Маріуполя" просякнута смугами злетів та падінь. З кінця шістдесятих і до кінця тисячоліття "Юргорден" більше не вигравав чемпіонських титулів. Незабаром після другої золотої епохи титулована шведська команда балансувала між лігами, а жагу до титулів задовольнила лише перемогою в Кубку Швеції 1990 (вперше в історії). В той період, до слова, кольори команди захищав орендований у "Міллуолла" Тедді Шерінгем.

Цього разу темна полоса забарвилася в насичений чорний колір. Клуб балансував на грані банкрутства, але був врятований бізнесменом Бо Лундквістом. Погасивши борги і підживлюючи команди фінансовими потоками, президент насолодився процесом відродження "Юргордена" з попелу. Піднявшись до елітного дивізіону Швеції, "сині смуги" за два роки знову виграли чемпіонський титул – вперше за 36 останніх років. Так розпочалася третя золота епоха.

Паралельно з чемпіонськими титулами 2002, 2003 і 2005 були вельми успішні виступи в Кубку Швеції. В складі команди виблискували незаплямованим талантом Кім Чельстрьом, Андреас Ісакссон, Андреас Юханссон. Згодом гравці роз'їдуться по різних куточках, а "Юргорден" знову переживатиме період затухання… Аж до 2017-го року, коли "сині смуги" стали третьою командою чемпіонату Швеції, а найголовніше – виграли Кубок країни (вже у 2018). Впродовж турнірної дистанції були биті імениті конкуренти "Хаккен", АІК і "Мальме" (у фіналі з рахунком 3:0).

"Юргорден" – команда, яка живе за ресурсами. Шведи живляться продажами футболістів, нерідко провертаючи угоди на дохідну частину балансу. Останнім прикладом є Фелікс Беїмо, проданий до "Вердера" за три мільйони євро.

Команда – фізично сильна і психологічно стійка. Під стиль свого експресивного наставника, невідомого за межами Швеції, але поважного в межах Скандинавії Озджана Мелькемікеля. Уродженець Туреччини і син сирійських переселенців в часи ігрової кар'єри був футболістом лише одного клубу. З "Сюріанска" Мелькемікель пройшов крізь терни шведського футболу, подолавши шлях від сьомого до третього за силою дивізіону країни. Опісля завершення кар'єри гравця залишився працювати в клубі, згодом отримав тренерську посаду.

Власне, Мелькемікель був запрошений на роботу тренера в складний для "Сюріанска" час. Команда знаходилася на межі пониження в класі з дивізіону 3 (аналог нашої Другої ліги), відчуваючи перед носом запах безпросвітної трясини. Однак Озджан не лише налагодив справи щодо збереження прописки, а й ледь не вивів команду до дивізіону 1 – другого за рангом прошарку шведського футболу. Перешкодою став лише програний плей-офф.

Мелькемікель вирішив не випробовувати долі вдруге і згодом вивів "Сюріанска" до дивізіону 1 напряму. А там і взагалі відбувся неймовірний як для маленького клубу прорив – підвищення у класі до рівня еліти. Так Озджан зарекомендував себе як спеціаліст, що вміє витискати максимум з вельми скромних ресурсів. І те, що прогрес "Сюріанска" не був випадковістю, Мелькемікель підтвердив роботою з "Весбю Юнайтед", до якої заступив після розставання з "Сюріанска" в результаті вильоту останнього з Аллсвенскан (елітний шведський дивізіон). Для виходу до еліти з новим клубом Мелькемікелю знадобилося два сезони.

А вже потім було запрошення від "Юргордена", бронзові нагороди чемпіонату Швеції 2017, золото національного Кубка 2017/18 (Кубок, на відміну від чемпіонату, проводиться за схемою осінь-весна). І зміцнення авторитету Озджана Мелькемікеля як одного з найсильніших шведських тренерів. Спеціаліст – дуже експресивний, самовідданий і вимогливий. Його стиль нагадує одержимість футболом. Поразки змушують його закриватися в собі і проводити глибинний аналіз причин невдач, а перемоги надихають працювати ще більш віддано, вимагаючи того самого від підопічних.

"Юргорден" грає на прекрасному стадіоні "Теле2 Арена", зданому в експлуатацію влітку 2013-го року. Це одна з багатьох визначних пам'яток прекрасного Стокгольма, де проводяться не лише футбольні матчі, а й інші спортивні заходи: кінний спорт, мотоспорт, зимні види спорту. А ще це майданчик для концертів, банкетів, презентацій, зборів та іншого.

На футболі арена вміщує до 35 тисяч глядачів, а під час концертів в процесі розбудови стадіон збільшується до 45 тисяч. Рекордне число глядачів зібрала тут Мадонна, виступаючи в 2015-му році перед 40 557-а глядачами.

На цьому стадіоні "Юргорден" вперше зіграє у єврокубках, оскільки під час останньої кампанії (та й взагалі, впродовж 77-х років – з 1936-го по 2013-й), - датованої сезоном 2008/09, - "сині смуги" виступали на "Олімпійському". "Юргорден", до слова, був першим шведським клубом у КЕЧ, а загалом провів на міжнародній арені 50 матчів (впродовж 18-ти сезонів). Найвище досягнення – 1/4-а фіналу КЕЧ.

Озджан Мелькемікель сповідує тактику 4-4-2, час від часу застосовуючи 4-2-3-1. Найбільш зірковий футболіст команди розташовується на позиції номер один. Андреас Ісакссон – десятиразовий найкращий воротар Швеції, третій гвардієць в історії збірної і нестримний пілігрим від футболу – пограв за команди з Англії, Франції, Нідерландів і Туреччини. Перед ним в компанії з досвідченим Юнасом Ольссоном, капітаном команди, екс-гравцем "Вест Бромвіча" і збірної Швеції, розташується літній новачок, доволі відомий навіть за межами Швеції Ерік Юханссон. У його послужному списку є виступи за "Мальме" (ставав чемпіоном Швеції), "Гент" і "Копенгаген" (був чемпіоном Данії). Виступав на Євро-2016 у складі скандинавської збірної.

Проблема в команди виникла на правому фланзі оборони після продажу до "Вердера" основного оборонця Фелікса Беїмо. Отож праворуч можна очікувати на появу Нікласса Гуннарссона. 27-річний норвежець проводить в "Юргордені" вже третій сезон. Лівий фланг оборони – вотчина талановитого Юнатана Аугустінссона. Цей гравець обнадіює керівництво клубу в недалекому майбутньому отримати щедру пропозицію від якогось покупця.

Джонатан Рінг і Харіс Радетінаца закриють фланги півзахисту. Тут майже безальтернативно, адже новачок Ніклас Баркрот грати не може (був заграний в кваліфікації Ліги Європи за іншу команду), а молодий Джозеф Кессай не провів за основний склад жодної хвилини.

Стержневий футболіст центру поля – норвежець (ще один) Фредрік Ульвестад. В Англії у нього кар'єра не заладилася (невдалі каденції в "Бернлі" і "Чарльтоні"), а ось Швецію Фредрік підкорив. В 2018-му році зіграв 18 матчів, відзначився однією результативною передачею. Футболіст міцний фізично, з гарним розумінням гри. В парі з ним зіграє Йеспер Карлстрем або Кевін Уокер. Приблизно рівноцінні варіанти для Мелькемікеля – не імениті, але працьовиті і старанні футболісти. Від них зазвичай йде мало загрози чужим воротам, проте своїм захисникам Карлстрем/Уокер допомагають справно.

Зімбабвієць Тіно Кадевере в 2018-му році забив 12 голів у 18-и матчах, при чому, в одному з поєдинків нападник відзначився чотирма точними ударами. Проблема в тому (але для "Маріуполя" – на щастя), що Тіно навряд чи зіграє, бо востаннє виходив на поле наприкінці травня. Травма.

Едуард Чілуфья і Аліу Баджі – молоді, проворні, зухвалі нападники. Хоча й не дуже забивні. Можливо, тренер використає в нападі номінального півзахисника Деніса Козіцу. В будь-якому випадку, захисникам "Маріуполя" буде непросто.

Ба більше… Непросто буде українській команді загалом. Попри сіяний статус під час жеребкування, навряд чи "Маріуполь" можна назвати фаворитом цього протистояння. Шведи точно не поступаються українцям за індивідуальною майстерністю, за зіграністю команди, а в площині тонусу явно мають перевагу. До того ж, "Юргорден" буде озброєний потужною підтримкою вболівальників на рідному стадіоні, на що "Маріуполь" навряд чи зможе відповісти у Одесі. Ось таке випробування для Олександра Бабича.