В Дортмунд з пересадкою в Запоріжжі. З ким Зорі належить зіграти в Лізі Європи

Лейпциг – не ФК Львів, тому підніматися до вершин німецького футболу йому довелося своїми силами, дотримуючись спортивного принципу. Навряд чи у 2009 році хтось дивися на турнірну таблицю Обреліги і думав, що за кілька років проект Ред Булл змагатиметься за призові місця першої Бундесліги. Але це сталося. Нехай поки що команді важко конкурувати з класичними лідерами Німеччини, але, враховуючи динаміку підйому та амбітність керівництва клубу, найближчим часом ми цілком можемо побачити інтригу у верхній частині турнірної таблиці.

У 2010-му Лейпциг підвищився до Регіональної ліги. У 2013-му – до третьої Бундесліги, яку одразу ж виграв і отримав квиток у другий дивізіон. Для його взяття клубу знадобилося два роки, поки в сезоні 2015/16 він не фінішував на другому місці (позаду Фрайбурга) і не отримав історичну путівку в першу Бундеслігу.

Попри статус новачка, Лейпциг не знітився і сходу почав окреслювати свої претензії на найвищі місця. Уявіть, якби ФК Львів одразу ж після комбінації з Вересом фінішував не де-небудь, а на другому місці. Лейпциг так і зробив, залишивши позаду дортмундську Боруссію і фактично ставши другою силою в німецькому футболі. Далі була Ліга чемпіонів і невелика корекція стрімкого зростання, яка спостерігається нині.

За іграми Биків було цікаво спостерігати. Хто не пам’ятає перемогу над дортмундською Боруссією з рахунком 3:2 чи поразку, але красиву і достойну у матчі з Баварією з рахунком 4:5? Взагалі, мюнхенці лише в одному-єдиному матчі з Лейпцигом показали, що крутіші за суперника – коли перемогли 3:0 у грудні 2016 року. Решта зустрічей з Биками були дуже непростими.

В поточному сезоні Лейпциг виступає в Лізі Європи, але певною мірою він - сезон - має перехідний характер. До тренерського містка повернувся Ральф Рангнік, який, схоже, трохи відпочив на кервній посаді і позбавився від якихось комплексів, які заважали продовжувати тренерську кар’єру.

На чемпіонаті світу

На ЧС-2018 Лейпциг був представлений трьома гравцями. Тімо Вернер виступив у складі вже колишніх чемпіонів світу і показав, що здатен ефективно грати на лівому фланзі атаки. Юссуф Поульсен провів три матчі за збірну Данії і забив один гол, який виявився переможним у матчі з Перу. Еміль Форсберг провів всі п’ять матчів за шведів і теж забив гол, який вивів команду у чвертьфінал – у ворота збірної Швейцарії.

Тренер і перспектива

Рангнік у цьому сезоні не лише спортивний директор, а й тренер, такий собі буфер між двома етапами у розвитку клубу: між Лейпцигом Хайзенхюттля і Лейпцигом Нагельсмана. Угоду з першим було розірвано одразу ж після завершення минулого сезону, фінальну частину якого команда відверто провалила. А Нагельсман прийде лише влітку 2019-го і майбутній сезон проведе з Хоффенхаймом у Лізі чемпіонів.

Сумісництво Рангніка викликає певні занепокоєння щодо спроможності Лейпцига втриматися в групі претендентів на медалі. Втім, сам Рангнік і генеральний директор клубу Мінцлафф кажуть, що не переймаються з цього приводу. На питання про мету на прийдешній сезон вони відповідають просто: «На даному етапі ми хочемо фінішувати в шістці найкращих. А краще – в четвірці».

Враховуючи клубні ресурси, фініш на четвертому рядку має бути для Биків мінімальною планкою. Але для цього команді треба перевершити свою ж версію минулого сезону. «Півтора очки за матч виявилося досить, щоб посісти шосте місце. Але цього замало, якщо ставити перед собою більш амбітну мету», - зазначає Рангнік. Він має намір врахувати тактичний досвід чемпіонату світу і підвищити організацію гри як в обороні, так і в атаці.

«Сподіваюся, ми продовжимо розвиватися і до першої гри сезоні в Дортмунді будемо готові на сто відсотків. Можливо, навіть добре, що до того моменту ми проведемо сім офіційних матчів».

Влітку Бики підписали угоди з Матеусом (Сьон), Сарачі (Рівер Плейт) та Мукіеле (Монпельє), витративши на них майже 50 млн євро. Клуб дещо відійшов від політики підписання лише дешевих і перспективних.

Проте втрата Кейта, який перейшов до Ліверпуля, поки що нагадує про себе дірою у півзахисті. Команда пройшла в Лізі Європи шведський Геккен і румунську Крайову, але витратила на це більше сил, ніж повинна була. Лейпциг ще вкочується в сезон, і Зоря – на даний момент найсерйозніший їх суперник. Як і Лейпциг – для Зорі.

«Ми хочемо виступити якомога краще і довше на всіх фронтах: в чемпіонаті, Кубку і Лізі Європи. Непогано б було дійти до фіналу Кубка Німеччини, але для цього треба як мінімум не вилетіти в першому чи другому раунді», - говорить Рангнік.

В німецькому Кубку Лейпциг вже пройшов кельнську Вікторію, здобувши вольову перемогу з рахунком 3:1. В тому матчі команді довелося грати без Тімо Вернера, який напередодні щось не те з’їв. Але в понеділок форвард вже тренувався і очікується, що прибуде до України і візьме участь у матчі з Зорею.