Команда, яка навчилася оборонятися. З ким сьогодні зіграє Олександрія в Лізі Європи

Попередні зустрічі

"Олександрія" з французькими клубами на офіційному рівні раніше не грала. А "Сент-Етьєн" з нашими командами перетинався тричі.

Вперше це сталося в чвертьфіналі Кубка чемпіонів 1975/76, коли "стефануа" зустрічалися з київським "Динамо". Тоді перший матч на полі "динамівців" завершився, здавалося б, комфортною перемогою 2:0 (забивали Коньков і Блохін), однак у повторній грі французи виграли 3:0. Далі була перемога в двоматчевому протистоянні над ПСВ, а у вирішальному матчі "Сент-Етьєн" поступився "Баварії". Той фінал і донині залишається для "зелених" найвищим єврокубковим успіхом в історії.

У поточному десятилітті "Сент-Етьєн" двічі потрапляв у груповому етапі Ліги Європи на "Дніпро". У 2014-му після нульової нічиєї у Франції була мінімальна перемога дніпрян на НСК "Олімпійський" завдяки єдиному голу Федецького.

За рік, коли "Дніпро" поступово вже почав згасати, французька команда двічі взяла гору - 3:0 в Сент-Етьєні та 1:0 в Дніпрі на стадіоні без глядачів.

Валерій Мякотенко, UA-Футбол

Тренер

Тема тренерів для "Сент-Етьєна" останнім часом дуже актуальна. Нехай клуб не йде шляхом "Карпат", тасуючи персон на тренерському містку після кожного дощу, але ротація на цій позиції також серйозна.

З 2017 року, коли посаду залишив Крістоф Галтьє, команду очолювали п'ять тренерів, а нинішній - Клод Пюель - був прийнятий на роботу лише на початку поточного жовтня.

58-річний Пюель - знакова особистість для французького футболу. У структурі "Монако" (на посадах від гравця через тренера з фізпідготовки, старшого тренера дубля і до наставника головної команди) він провів 24 роки. У перший повний сезон біля керма клубу фахівець виграв чемпіонський титул, але навіть близько не зміг підібратися до цього досягнення на наступний рік, тому рідний клуб запропонував йому шукати нову роботу.

Далі були "Лілль", "Ліон", "Ніцца", а також два клуби АПЛ: "Саутгемптон" і "Лестер". Практично в кожному клубі, який він очолював, вдавалося досягати хоча б локальних успіхів. В Англії його кар'єра, правда, зібрала більше негативу, бо обидві команди довелося покинути після звільнень. Виною тому, можливо, його прихильність до гри від оборони, від якої вболівальники зазвичай не в захваті. Та ж історія зараз і в "Сент-Етьєні": під керівництвом Пюеля проведено два матчі, двічі зарилися в своїй штрафній і чекали, коли можна буде перейти центр поля.

Клод Пюель/twimg.com

Зірка

У "стефануа" вистачає гравців, які свого часу непогано пограли не тільки на внутрішньому, але і на міжнародному рівні: Стефан Рюффьє, Матьє Дебюші, Тімоті Колодзейчак, Янн М'Віла, Вахбі Хазрі, Йоан Кабай - ви можете не знати всіх цих шанованих хлопців, але як мінімум їх імена раніше перед вашими очима бували досить регулярно.

Виділити, мабуть, правильно буде голкіпера Стефана Рюффьє, якого зараз можна вважати іконою "Сент-Етьєна".

33-річний воротар починав свою професійну кар'єру в "Монако". Спочатку в силу віку, звичайно. було нелегко, але потім він став першим номером, а перед сезоном-2010/11 навіть капітаном. Однак травма завадила йому дограти той чемпіонат до кінця, а "Монако" без нього не впорався, вилетівши до Ліги 2.

На вибір у Рюфф'є було два варіанти: "Ман Сіті" та "Сент-Етьєн". Голкіпер зробив цілком логічний вибір на користь французів, заявивши, що не впевнений в ігровій практиці в АПЛ. Ну а далі почався етап, який триває досі: Рюфф'є практично десять років перший номер французького клубу.

Стефан Рюффьє у 2015 на "Дніпро-Арені"/Валерій Мякотенко, UA-Футбол

"Сент-Етьєн" сьогодні

Не скажеш, що зараз у команди якась внутрішньоклубна криза, адже на трансфери керівництво не скупиться (за французькими мірками) вже кілька років. Мабуть, позначається тренерська чехарда, яка явно не додає позитивних емоцій жодній зі сторін: ні вболівальникам, ні власникам, ні команді.

Поточний сезон "Сент-Етьєн" почав з перемоги над "Діжоном", проте потім видав семиматчеву смугу без виграшів. Природно, це стало приводом для менеджерів шукати нового головного тренера. І незважаючи на два матчі без поразок уже колишнього наставника Жана-Луї Гассе, пити Боржомі було вже пізно: Пюель прийняв команду, перевів її на гру з трьома центрбеками та у двох проведених під його керівництвом поєдинках не відмовився від ротації. Головне, що це поки працює: "зелені" не програють вже чотири зустрічі, пропустивши за цей час всього гол. Просто для прикладу: за сім перших ігор чемпіонату було пропущено 13, а за три наступних - 0.

Вільям Саліба/twimg.com

Інше питання, що і забиває "Сент-Етьєн" поки небагато: за ті ж чотири останні матчі команда відправляла у ворота суперників по голу, не більше. Причому, не скажеш, що оборона команди настільки стабільна: головним ковалем такого результату потрібно вважати як раз Рюффьє.

Напевно, таким футбол варто очікувати і сьогодні. Різниця лише в тому, якщо проти "Вольфсбурга", "Ліона" і навіть "Бордо" команда була андердогом, то зараз вона фаворит у парі і вже самій, швидше за все, доведеться зламувати олександрійську оборону. Якщо ж "Сент-Етьєн" не наважиться йти вперед, матч ризикує перетворитися на скупу метушню в середині поля. Хоча, може, "Олександрія" ризикне зіграти в атаку?