Не панікуй і старайся грати простіше. День, коли футбол став єдиною справжньою пристрастю для Зідана

32 роки тому, 20 травня* 1989-го, один з найкращих гравців в історії світового футболу Зінедін Зідан провів свій перший поєдинок на професійному рівні. Сталося це в матчі передостаннього туру чемпіонату Франції-1 988/89 в Нанті, де його "Кан" зіграв внічию (1:1) з місцевою командою.

Майбутній геній, якому тоді не було ще й сімнадцяти, на той момент вже кілька місяців тренувався з основним складом "Червоних драконів", поруч з такими майстрами як віцечемпіон світу-1978 Ян Портвліт, олімпійський чемпіон-1984 Гі Лякомб, лідери збірної Югославії Златко і Зоран Вуйовичі, і швидко вдосконалювався. "Коли я вперше спостерігав за тренуванням гравців першої команди, я сказав собі: "Це те, чим я хочу займатися", - згадував пізніше Зідан. - І з цього моменту я боровся за те, щоб стати найкращим. Я намагався повноцінно відпочивати, ніколи не ходив в бари з випивкою, стежив за собою, пив багато води і робив вправи на розтяжку. Я робив все, що міг, щоб стати найкращим гравцем - це було те, що я повинен був зробити за будь-яку ціну. Тільки так я міг зробити своїх батьків щасливими і гордими мною".

Прогрес і самовіддача юніора не залишилися непоміченими молодим наставником "Кана" Жаном Фернандесом, і він вирішив дати Зінедіну шанс. За кілька турів до фінішу першості-1988/89 його підопічні розташовувалися в середині таблиці, гарантувавши собі збереження прописки в елітному дивізіоні, і за великим рахунком догравали сезон – саме час для того, щоб подивитися в справі "свіжі ноги". Коли оголошували список гравців, які мали їхати на гру в Нант, Зізу з подивом почув в ньому і своє прізвище.

Матч на "Божуар" він прогнозовано почав матч на лавці запасних, звідки спостерігав за безголевим першим таймом і розміном "уколами" на початку другої половини. Рахунок у грі відкрив голландський захисник-ветеран "Кана" Портвліт, а за вісім хвилин м'яч у відповідь забив зірковий аргентинець Хорхе Бурручага (автор переможного гола в ворота ФРН у фінальному поєдинку чемпіонату світу-1986). А незабаром Зізу почув команду тренера "Починай розминатися!". Він схопився на ноги і почав бігати вздовж кромки, намагаючись робити максимально глибокі вдихи – щоб заспокоїти серцебиття. Нарешті, помічник арбітра підняв таблички з номерами, сповіщаючи про заміну: Зідан міняв основного плеймейкера своєї команди Антуана Мартінеса. "Не панікуй і старайся грати простіше, - напучував його перед виходом на поле Фернандес. - І насолоджуйся цим!"

У перші миті Зінедін не міг повірити в реальність того, що відбувається, але за пару хвилин хвилювання пройшло, і він відчув себе впевненіше. До слова, його опонентом в центральній зоні був тоді 20-річний хавбек "канарок" Дідьє Дешам, в майбутньому – партнер по збірній і туринському "Ювентусу", і просто добрий приятель. Сам Зідан описував потім свій дебют досить скупо і стримано: "Я тоді торкнувся м'яча три рази, але ніколи потім не відчував себе більш щасливим – адже я грав зі справжніми зірками і зі своїми кумирами". Насправді за ті неповні чверть години, що Зізу провів в червоно-білій футболці "Кана", він роздав партнерам кілька класних передач і навіть ледь не забив - м'яч після його удару влучив у стійку воріт Давида Марро. "Я не помітив у тебе жодної помилки! - підбадьорив свого молодого підопічного після фінального свистка Жан Фернандес, міцно обняв. - Відмінна робота, хлопче!". Юнак був у повному захваті, але в роздягальні його чекав ще один сюрприз. Там Зідан разом з іншими гравцями основи отримав від президента клубу і мера міста Анни-Марі Дюпюї подвійні преміальні, п'ять тисяч франків – притому, що його стажерська зарплата в той час становила всього 800 франків на місяць. "Ух ти, вони платять мені за те, щоб я грав в футбол!" - повторював про себе щасливий Зізу. На отриманий бонус він купив собі джинси фірми Levis, до яких давно придивлявся, а решту вирішив не витрачати, а віддати батькам, які жили в бідному і кримінальному марсельському передмісті Ла-Кастеллан. "За кілька років я куплю вам красивий будинок в тихому районі, - пообіцяв щасливий і гордий собою Зінедін, передаючи матері гроші. - Тоді ви зможете розслабитися".

PS. Що цікаво, ні в одному газетному звіті про поєдинок в Нанті ніяк не був згаданий юний дебютант "Кана". Тоді ніхто ще не міг і подумати, що в той день народилася найяскравіша зірка французького футболу. І хоча після того доленосного вояжу на "Божуар" Зідану було потрібно ще майже півтора року, щоб закріпити за собою місце в основному складі, але саме з того моменту, за його словами, футбол став його "єдиною справжньою пристрастю". До речі, свій перший гол у вищому дивізіоні Зізу забив 10 лютого 1991-го року все тому ж "Нанта", витончено перекинувши голкіпера, що вийшов з воріт. Втім, як каже класик, це вже зовсім інша історія.

*У багатьох джерелах вказується помилкова дата дебютного матчу Зідана – 18 травня 1989-го року. Але всі поєдинки передостаннього туру чемпіонату Франції сезону-1 988/89 відбулися в один день – в суботу, 20 травня.