Сане - расист? Це несподівано. В його батька кидали банани, а фото використовували для кампанії проти мігрантів

Минулого тижня ЗМІ розтрубили, що Лерой Сане та Садіо Мане побилися в роздягальні "Баварії".

Трохи згодом джерело з Франції уточнило, що сутичку спровокував Сане, обізвавши сенегальця "чорним гівнюком".

Ця версія негайно зібрала мільйони переглядів і мала неабиякий резонанс, але чи вона правдива? Bild, Kicker та інші великі видання промовчали - і це промовисто.

Усім добре відомий задерикуватий характер Лероя. Пам’ятаєте, що було, коли Йоахім Льов несподівано не взяв його на ЧС-2018? Сане у відповідь махнув у Каліфорнію, звідки викладав у соцмережі фото, як він відривається зі своєю дівчиною.

В цьому він весь, але расизм? Це дещо інше, болюче для родини Сане - особливо його батька Сулеймана, з яким Лерой дуже близький.

Батьки Сане прийшли подивитися на матч сина на Євро-2016. Getty Images/Global Images Ukraine/ автор: Pressefoto Ulmer\ullstein bild

***

Як-не-як, пізня ФРН не була схожою на нинішню Німеччину.

Більше того, вона навіть не змахувала на Францію, де Сулейман Сане виріс у родині працівника сенегальського посольства.

Його батько - дід Лероя - не хотів, щоб син грав у футбол; його планувалося відправити до університету. Все змінив день, коли "Тулуза" подарувала Сулейману мопед.

"У мої часи хороші гравці в молодіжках отримували подарунки. Іноді бутси; якщо ви грали краще - велосипед. Якщо ж клуби дуже хотіли вас утримати, вони дарували мопед. Коли мені його показали, я зрозумів: ого, то я можу стати футболістом", - згадує Сане, якому зараз вже 62.

Він таки послухався батька і закінчив вуз - щоправда, у зрілому віці по завершенні кар’єри футболіста.

Ну, а у 85-му Сулейман після служби в армії приєднався до "Фрайбурга". Друга Бундесліга для хлопця без досвіду - чому ні?

Сулейман Сане. Фото: mopo.de

Сане був менш досконалим гравцем за свого сина, проте кращим бігуном - стометрівку пролітав за 10,6 секунди. В першому сезоні він забив 17 голів, у другому - 18, в третьому - 21. Суперників це бісило. З трибун постійно ухали, ображали, кидалися бананами.

Якось під час кубкового матчу з "Гамбургом" ціла трибуна хором скандувала: "Чорний, зникни!" У відповідь Сулейман забив переможний гол на 87-й хвилині.

"Чорні не зникнуть. Зникне "Гамбург" - сказав він у мікст-зоні і пішов у роздягальню.

***

Звісно, йому це не подобалося. Сане подумував повернутися до Франції, але залишитися його переконав француз-військовий, з яким він потоваришував у Фрайбурзі.

"Залишся тут і борися - це буде правильно. Тікати марно. Своєю грою ти можеш змінити стан речей, допомогти іншим кольоровим заграти".

Ну, і так Сулейман відмовив "Бордо" і перейшов у "Нюрнберг" за 680 тисяч марок.

Місцеві газети назвали перехід "делікатною справою", а фани спеціально приходили на тренування, щоб сказати, типу, негре, не псуй футболку нашого великого клубу. Здавалося, лише президент Шмельцер хотів бачити його в команді.

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений користувачем @bame_football_brilliance

Сане дещо покращив ставлення до себе в Нюрнберзі, провівши видатний матч на "Стадіо Олімпіко" проти "Роми" Руді Феллера. Гол і асист сенегальця Il Messagero назвала "ганьбою для Кальчо".

Втім, Сане не був суперзіркою. В еліті, де однієї швидкості мало, він забивав по 6-10 голів у сезон.

І ще його регулярно ображали. Поляк Анджей Бунцоль з "Байєра" під час кутових повторював: "Негре, лізь назад в джунглі". Серб Звездан Цветкович з "Мангейма" не дозволяв Сане себе торкатися: "А ну геть звідси, чорномазий!" Все це було нормою, і навіть тиради ліберо "Кельна" Пауля Штайнера, який згодом зіграє за ФРН на чемпіонаті світу-1990.

"Гівняний негр, що тобі треба в Німеччині? Вали назад у свої джунглі" - ці слова захисник пояснив тим, що у нього "просто перегоріли запобіжники".

"Втім, вже в нашому наступному матчі Штайнер знову обзивав мене гівняним негром, хоча я навіть м’яча не торкався і був в кількох метрах від нього", - зітхає Сане.

6️⃣4️⃣ Alles Gute zum Geburtstag, Paul #Steiner! ????

???? Weltmeister 1990 pic.twitter.com/PMb03uQ5q5

— DFB-Team (@DFB_Team) January 23, 2021

***

Сулеймана у ті часи рятувала дуже товста шкіра.

У Гамбурзі його якось закидали бананами, а він просто підняв один і з’їв - трюк, який у 2014-му повторив Дані Алвес.

По-справжньому зривався Сане вкрай рідко. Вперше - коли газета Der Landkreisbote використала його фото у статті, де закликала боротися з "шахраями та фіктивними шукачами притулку".

Ну, а вдруге причиною стала жінка - точніше, майбутня дружина Сулеймана Регіна Вебер. 32 золота на національних змаганнях і, головне, бронза Олімпіади-84 роблять її найуспішнішою художньою гімнасткою Німеччини усіх часів. Десь з кінця 80-х вони з Сане жили разом, що не давало спокою таблоїду Abendzeitung.

Вони й раніше діставали Сане після кожної невдачі - то радили виїхати в "рідну пустелю", то "бігти на чотирьох", а тут журналіст Петер Хаала взявся за особисте життя Регіни.

Сулейман Сане та Регіна Вебер. Фото: zinsgold.de

"Я зустрів його на парковці після тренування, він мав піти на прес-конференцію. Він щойно знову написав мою дружину. Побачивши мене, він зупинився. Він постояв, мабуть, хвилин 25, і я сказав: "У мене є час". Коли я нарешті підійшов до нього і попросив його припинити це робити, він відповів: "Це вільна країна, я пишу те, що хочу!" Тоді я вдарив його головою.

Хаала вбіг прямо на прес-конференцію, в нього закривавлена ​​сорочка, розбитий ніс. Він кричав, що я хочу його вбити. Пізніше ми вийшли надвір з моїм тренером Херманом Герландом. Я сказав йому: "Якщо ви вирішите мене вигнати, я це переживу". Він лише відповів: "Насправді я хотів спитати, чому ти його не вбив?"

Це була позиція клубу. "Нюрнберг" заплатив штраф за Сане - і відтоді таблоїд чіплявся вже до Герланда.

***

Аби припинити подібні інциденти темношкірі футболісти Бундесліги об’єдналися.

Зараз у це важко повірити, але у 1990-му їх було лише троє - компанію Сулейману склали ганці Ентоні Баффо з "Фортуни" та Тоні Єбоа з "Айнтрахта". Разом вони написали відкритий лист у Bild, де закликали футбольний світ до змін.

Дивовижно, але воно справило шалений ефект. Почалася широка дискусія в суспільстві - не лише в середовищі фанів; расистів почали засуджувати, карати; ображати через колір шкіри стало немодно.

Após a carta ser publicada no Bild, os efeitos no futebol alemão foram drásticos.

Não à toa, na temporada de 1993/94, a DFP e Bundesliga agiram institucionalmente contra o racismo através da campanha “Mein Freund ist Ausländer” – ‘meu amigo é estrangeiro’. pic.twitter.com/0bkGj8yKtv

— Ponta de Lança (@pontalancapdl) June 3, 2020

У 92-му федерація спільно з Bild дала поштовх руху "Мій друг - іноземець", і впродовж року вони провели масу івентів, де закликали німців бути більш відкритими до світу.

На хвилі нового руху утворилися групи ультрас, що виступили за рівність і проти старих неонацистських формувань - першим цю боротьбу за трибуни виграв "Айнтрахт", бо тут антирасистів щотуру надихав Єбоа. За ним був "Ваттеншайд", де у 1990-94 роках грав Сане.

Ну, а ще далі Сулейман постарів і поїхав догравати у слабші ліги Австрії та Швейцарії, щоб повернутися у 97-му вже з двома маленькими синами-мулатами - Кімом та Лероєм.

***

Розумієте, так? У цій сім’ї расизм не просто не культивувався - він деякий час був ледь не головним ворогом.

Батьки Сане його побороли - не в останню чергу завдяки товстій шкірі Сулеймана, яка й досі на місці:

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений African Strikers (@african.strikers)

"А, Штайнер. Це було майже 30 років тому, і я давно про це забув. Образа в запалі бою. Можливо, це був його спосіб відштовхнути мене тоді. Тягни, плюй або ображай інших. Він мене образив. Він, мабуть, і сам знав, що робить погано. Сьогодні він, звичайно, думає інакше. Ми виросли".

З іншого боку, уявити його реакцію на расистські зауваження зіркового сина досить легко - якщо, звісно, вони справді були. Поки їх не підтвердив навіть Мане.

І, знаєте, що? Напевно, він і не підтвердить. Ну не тягне Лерой Сане на "істинного арійця"; нема в нього ані відповідного виховання, ані бекграунду. Все це пахне однією великою фальсифікацією.

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Leroy Sané (@leroysane)

Єдине, що відомо досконально - всередині "Баварії" є проблеми. Втім, це ми і без інсайдів побачили власними очима на "Етіхаді".