Ланка між роттен та фармацевтами: 7 зіркових гравців, що виступали в Баєрі та Баварії

“Баварія” постійно моніторить домашній ринок та кладе око на гравців, які захищають кольори прямих конкурентів. Фанатське комʼюніті називає це крадіжкою, але що поробиш — мюнхенці здатні запропонувати ресурси, з якими досягається реальний та регулярний успіх.

Схожа ситуація із тренерами — варто було Алонсо “вистрелити” на чолі “Баєра”, як пішли розмови про ймовірний переїзд іспанця на “Альянц Арену”. А що? Карло Анчелотті продовжив угоду з “Реалом”, та і для “роттен” Хабі є не чужою людиною. Якби не новина, якою шокував Юрген Клопп, то маршрут керманича леверкузенців можна було б назвати із точністю в 95 відсотків. Чому б не повторити шлях Юппа Гайнкеса?

Поки картина залишається оповитою таємницями, ми поговоримо про тих, хто вже виступав у стані двох клубів — у списку винятково зірки.

---

Пауло Сержіо

Статистика у “Баєрі” (1993-1997 рр.): 150 матчів, 64 голів, 11 результативних передач

Статистика у “Баварії” (1999-2002 рр.): 125 матчів, 35 голів, 15 результативних передач

Пауло Сержіо мав винятковий бомбардирський нюх та досить безболісно адаптовувався до тих чи інших обставин. От приїхав до “Баєра” в 1993-му та одразу вибився у лідери найкращих страйкерів сезону — буквально не вистачило одного пострілу, щоб очолити список. Те ж саме спостерігалося в “Ромі” — бразилець знайшов спільну мову із Франческо Тотті та порадував двома міцними роками.

Показово, що “Баварія” звернулася саме до Сержіо, коли взялася заліковувати рани після трагедії у Барселоні. Журналісти під мікроскопом розбирали те, як же “рекордмайстер” відреагує на катастрофічну поразку “Манчестер Юнайтед”, і вінґер не підкачав, створивши тандем із Елбером.

Оттмар Гітцфельд влучив прямісінько у яблучко — новачок здобув дві срібні салатниці, таку ж кількість кубків та закрив головний гештальт того покоління. Фінал ЛЧ-2000/01 запамʼятався неквапливістю, обміном одинадцятиметровими та серією пенальті; так, Сержіо не забив (мʼяч зрізався із ноги та полетів вище), але який сенс його винуватити, якщо німці таки здолали “Валенсію”?

Зе Роберто

Статистика у “Баєрі” (1998-2002 рр.): 248 матчів, 20 голів, 42 результативні передачі

Статистика у “Баварії” (2002-2006 рр., 2007-2009 рр.): 150 матчів, 19 голів, 45 результативних передач

Зе Роберто не закріпився у “Реалі”, подався на батьківщину, але й там надовго не затримався — рятувальне коло кинули якраз леверкузенці. Перебуваючи не під тиском (часто невиправданим — примхливим іспанським журналістам тільки дай до чогось причепитися), півзахисник довів, що є мегапрофесіоналом.

Хімія, встановлена між Зе Роберто, Емерсоном, Єнсом Новотним та Карстеном Рамеловом, сприяла перетворенню “Баєра” на гнучкий, але дієвий механізм. Володіючи універсальними навичками, відпрацьовуючи на кожному клаптику середньої лінії, південноамериканець став важливою ланкою.

Настільки, що в 2002-му зчинився скандал — гравець не хотів пролонгувати трудовий договір, “Баєр” сподівався зберегти актив та в підсумку спересердя спалив мости; “Баварія” пильно слідкувала за розвитком ситуації та охоче віддала майже 10 мільйонів євро.

“ФК Голлівуд” не пожалкував про покупку — Зе Роберто, звиклий до специфіки Бундесліги, чудово доповнив ростер, сподобався сумлінністю та стабільністю. Доволі красномовно, що клуб спочатку відпустив Зе Роберто до “Насьоналя”, але поспіхом повернув назад — усвідомив, який обʼєм роботи (зокрема, чорнової) був покладений на плечі цього енерджайзера. Ще б пак — дотягти до 43-х (нехай і в командах, менших за статусом) та ще й виграти кілька престижних чашок.

Міхаель Баллак

Статистика у “Баєрі” (1999-2002 рр.): 145 матчів, 42 матчі, 28 результативних передач

Статистика у “Баварії” (2002-2006 рр.): 157 матчів, 62 голи, 40 результативних передач

Стовідсотково найвідоміша жертва “Неверкузена” — у травні 2001-го Міхаель Баллак міг стати уособленням треблу, але за якийсь тиждень “фармацевти” розсипалися, немов картковий будиночок. Плеймейкер, окрилений повною довірою Крістофа Даума, заніс до активу 36 результативних дій, але цього, як виявилося, було замало. Водночас ніхто не сперечався та розділяв смуток із футболістом — настільки крутий персонаж не повинен бути обділений медалями.

Власне, Баллак заради цього й долучився до мюнхенців — його поличка враз поповнилася сімома трофеями. Безумовно це круто, адже знімає певний тиск (он Гаррі Кейн заради регалій взагалі пересік континент), але Міхаель потрапив у часи нестабільності “роттен” — про ЛЧ не йшлося і близько. Хто б що не казав, та коли по німця звернувся “Челсі”, то він зі свого боку пішов на підвищення.

Лусіо

Статистика у “Баєрі” (2001-2004 рр.): 122 матчі, 21 гол, 5 результативних передач

Статистика у “Баварії” (2004-2009 рр.): 218 матчів, 12 голів, 11 результативних передач

Лусіо розпочинав карʼєру форвардом, потім перекваліфікувався у центрального захисника, але зберіг атакувальні скіли. Що тут казати, якщо бразилець забив “Реалу” у фіналі ЛЧ — відреагував на навіс Бернда Шнайдера, перестрибнув усіх опонентів та головою “прошив” Ікера Касільяса.

Добротна робота в обороні (утворив надійний дует зі співвітчизником Хуаном) та ефективна допомога в нападі — Лусіо зарекомендував себе універсалом та справедливо поїхав на ЧС-2002, де став чемпіоном. Доволі кумедно, що один учасник “Неверкузена” забрав останню надію на трофей у іншого — так-так, ми про знову бідолашного Міхаеля Баллака.

У 2004-му Лусіо узгодив шестирічний контракт із мюнхенцями, а радісний Карл-Гайнц Румменігге відрапортував: “Лусіо стане відмінним персонажем у нашій оновленій команді”. Функціонер не схибив із оцінкою: уродженець Планалтіни прекрасно вписався до обойми “роттен” та носив капітанську повʼязку за відсутності Олівера Кана.

Ганс-Йорг Бутт

Статистика у “Баєрі” (2001-2007 рр.): 263 матчі, 363 пропущені, 61 кліншит / 8 голів

Статистика у “Баварії” (2008-2012 рр.): 91 матч, 88 пропущених, 30 кліншитів / 1 гол

Один із небагатьох випадків, коли голкіпера слід оцінювати не тільки за його прямими обовʼязками — Бутт був наділений роллю штатного пенальтиста та відмінно реалізував удари із точки. Як не крути, 26 голів — і всі з одинадцяти метрів — є рекордними в історії Бундесліги.

А ще Ганс відзначався стабільністю — прикметно, що із серпня 1997-го по лютий 2007-го він пропустив лише 4 зустрічі першості. Тому дещо трагікомічно, що ця серія перервалася червоною карткою — після відбуття дискваліфікації німець виявив, що є другим номером після Рене Адлера, на тлі скандалу розірвав контракт та перебрався до “Бенфіки”.

Короткотривалий період, проведений у Португалії, також не склався (Бутт поступився конкуренцією та вирішив не воювати із місцевими порядками), а потім на обрії зʼявилася “Баварія” — Клінсманн шукав досвідченого воротаря та пібрав його вільним агентом.

Бутт каші не зіпсував — був основним за Юргена, підтвердив актуальність з появою Луї ван Гала, зібрав колекцію внутрішніх нагород та дійшов до фіналу ЛЧ 2009/10, де спасував під натиском шикарного Дієго Міліто. Дуже й дуже непогано, як для гравця, якого зі скепсисом зустріли на “Альянц Арені” — коли зʼявився Мануель Ноєр (обʼєктивно кращий візаві), Ганс відправився на лаву запасних із відчуттям виконаної справи.

Тоні Кроос

Статистика у “Баварії” (2007-2014 рр.): 205 матчів, 24 голи, 49 результативних передач

Статистика у “Баєрі” (2009-2010 рр., оренда): 48 матчів, 10 голів, 13 результативних передач

Можливо, “Баварія” у глибині душі шкодує, що відпустила Крооса до мадридського “Реалу” — там півзахисник розквітнув, здобув купу трофеїв та досі у хорошій формі. Після бою кулаками не махають, але і на “Альянц Арені” центрхав продемонстрував, що має неабиякий талант.

• Більше новин зі світу футболу читайте в режимі Live у Telegram UA-Football

Втім, не слід ігнорувати вишкіл, практику, якою Тоні збагатився у “Баєрі” — перейшов у січні 2009-го, за півтора сезони змужнів та вже в подальшому сповна скористався відходом Марка ван Боммела. Тут ще варто виокремити фактор Юппа Гайнкеса — легендарний тренер шліфував футболіста в обох колективах і знав, на що розраховувати.

Артуро Відаль

Статистика у “Баєрі” (2007-2011 рр.): 144 матчів, 21 гол, 21 результативна передача

Статистика у “Баварії” (2015-2018 рр.): 124 матчі, 22 голи, 17 результативних передач

Артуро Відаль став останнім південноамериканцем, що зробив перший крок у Європі завдяки леверкузенцям, а згодом приєднався до “рекордмайстерів”. Є відома байка, що Руді Феллер особисто навідався до Сантьяго, щоб переконати і “Коло-Коло”, і футболіста — мовляв, пора випробувати себе на вищому щаблі.

Центрхав не підвів — видав три міцні сезони і четвертий — потужний. Хто не памʼятає, у 2011-му “Баєр” видерся на другу сходинку Бундесліги, відстав від “Борусії” Дортмунд на сім залікових пунктів, зате на три випередив “Баварію”. Тоді чилієць вистрелив цифрами 13+10 у 44 поєдинках — анітрохи не дивно, чому туринський “Ювентус” виклав 12,5 мільйонів євро.

Хоча — “лише виклав”. У 2015-му Пеп Гвардіола посварився зі Швайнштайгером, витурив Бастіана до “Манчестер Юнайтед”, тож мусив швиденько реагувати. Як підсумок, боси “червоних” заплатили майже 40 мільйонів євро — Відаль показав добротний перформанс та загалом виправдав інвестиції.

Шкода, що попрощалися сторони не на найкращій ноті — чилієць зіпсував репутацію поведінкою за полем (розбив пʼяним “Феррарі” , а в його батька знайшли наркотики та холодну зброю). Але життя таке, мінливе.

---

Також слід віддати належне Жоржинью, який дав про себе знати в 90-х, Ніко та Роберту Ковачам, що котувалися, аде не дотягли до суперзірок; відзначимо і Емре Джана з Лендоном Донованом (сюрприз, так?).

Похвалимо вищезгаданого Гайнкеса — фахівець кілька разів приймав “Баварію”: то оформив требл та став непідʼємним еталоном для Гвардіоли, то витягував колектив із кризи, поки в 2018-му остаточно не завершив карʼєру.