Міланське дербі як перемога традиціоналістів. Підсумки 32-го туру Серії А

Субота, 15 квітня

Інтер - Мілан 2:2

Рома - Аталанта 1:1

Торіно - Кротонe 1:1

Палермо - Болонья 0:0

Дженоа - Лаціо 2:2

Пескара - Ювентус 0:2

Фіорентина - Емполі 1:2

Кальярі - К'єво 4:0

Сассуоло - Сампдорія 2:1

Наполі - Удінезе 3:0

У боротьбі за телеправа сили ринку вимагають матчі опівдні для підвищення зацікавленості серед азіатської аудиторії, а також не одночасні трансляції. Борці ж за традиційні цінності Серії А відкидають матчі в такий ранній час і підтримують збереження недільного або суботнього божевілля з п'ятьма-шістьма матчами одночасно. Якщо судити з матчів 32-го туру - традиціоналісти ближчі до істини. Оскільки через найраніший старт міланського дербі в історії ми практично втратили перші півгодини. А сім паралельних матчів, що почалися о 16:00 за Києвом, подарували нам бурю емоцій. Так, якість гри була невисокою, атакери надовго зникали, воротарі та арбітри помилялися. Зате інтрига, боротьба, божевільні кінцівки (три вирішальні голи в компенсований час) і несподівані результати - все це перетворює 32-й тур на незабутній.

Камбек Гальярдіні та "Мілана"

Чи було вражаючим перше "китайське" міланське дербі? Так? А якщо прибрати доданий до другого тайму час і все з ним пов'язане? Тоді ми отримуємо 35 вкрай повільних "сієстних" хвилин в першому таймі з мінімумом небезпечних моментів, 25 останніх хвилин матчу лише з одним ударом по воротах на двох (гол Романьолі) і Джанлуїджі Доннарумму, який крім витягувати два м'ячі з сітки власних воріт, не зробив нічого. І навіть під час десяти успішних стартових хвилин "Мілана" підопічні Вінченцо Монтелли діяли не дуже швидко і отримали два блискучих шанси забити лише через індивідуальні проблеми Роберто Гальярдіні, який погано увійшов в гру. А на початку другого тайму, незважаючи на дуже високий темп і небезпечні атаки в обох напрямках, ми побачили лише один небезпечний удар (Деулофеу), та й той здалеку.

Все це відбулося завдяки тактичній нічиї, точніше - перемогам тих, хто захищався. Начебто вразливі фланги оборони "Інтера" загалом зупинили Сусо та Деулофеу, попри їх чудову форму, змусивши другого загрожувати лише з центру, а першого - взагалі зникнути. Тут слід особливо відзначити лівого захисника "нерадзуррі" Нагатомо. Побачивши ім'я японця в стартовому складі, я на мить подумав, що він знаходиться там лише з метою заохочувати японських телеглядачів. Однак Юто відіграв дуже відповідально. Він не біг в атаку, залишаючи дірці у обороні, як зазвичай, а саме навпаки - зосередився на зупинці Сусо, в чому досяг успіху. А ось лівий захисник "Мілана" і його капітан Маттіа Де Шільо відіграв несподівано погано, вщерть програвши гольовий епізод Кандреві.

У свою чергу, вразливий центр поля "Мілана" зміг впоратися з потужним центром поля суперника Гальярдіні-Кондогбія-Жоау Маріу і загалом на цій ділянці поля не програв. Багато в чому цьому сприяв поганий початок матчу італійця і постійні (і в підсумку даремні) зміщення португальця на лівий фланг. Нехай й останні спочатку серйозно заважали "Мілану".

А що ж цікавого для нейтрального глядача було в цьому матчі? В принципі, теж чимало. Мауро Ікарді ("мене нудить від такого результату") забив свій перший гол в дербі. Гальярдіні оговтався після слабкого початку і видав чудове довге закидання на Кандреву з власної половини поля. 3-3-4 "россонері" і вихід п'ятого захисника "нерадзуррі". Ну й, звісно, божевільна кінцівка і видряпана "Міланом" нічия. Гол Запати на сьомій доданій хвилині (при офіційних п'яти) і на останній секунді викликав хвилю критики на адресу арбітра матчу Даніеле Орсато з боку "Інтера". Дружина Мауро Ікарді навіть почала заочно вчити Орсато математиці. На це Вінченцо Монтелла також заочно справедливо відповідав, що "Інтер" відверто тягнув час, а наставник останніх Стефано Піолі також справедливо підкреслював, що грати слід до фінального свистка.

До речі, після такого порятунку "акції" Монтелли пішли вгору, "акції" ж Піолі, команда якого не вигравала в чотирьох останніх матчах - різко вниз. Як результат - повідомлення про зустріч Монтелли з новими китайськими власниками з метою укладання нового контракту і чутки про заміну Піолі на іншого тренера. Але головний результат матчу - неймовірний драматизм, більше 800 мільйонів телеглядачів, чудовий спектакль на трибунах і переконання китайських власників обох клубів в тому, що вони здійснили правильну угоду. Потенціал у обох і у Серії А величезний, є чим привабити глядачів. А якість гри - справа наживна.

Гол з першого погляду

Повертаємося до справ турнірних. З першої десятки команд Серії А лише дві здобули перемоги, причому після невдалого початку. Перший тайм "Наполі" і перші 22 хвилини "Ювентуса" були бездоганними в оборонному плані, але слабкі в атакувальному. І це при тому, що лідер дав відпочити лише захисникам та воротареві, а третя команда ліги грала в найсильнішому складі. Массіміліано Аллегрі в підсумку не сподобалися занадто велика витрата енергії і біганина за суперником. Та все ж "Пескара" надто слабка і вже вилетіла, що визнав й її головний тренер Зденек Земан, разом з тим відзначивши добрий початок матчу "дельфінами".

В підсумку перша ж розумна атака чемпіона призвела до 200-го голу Ігуаїна в Європі, а потім Гонсало забив і свій 23-й в сезоні, рекордний для будь-якого "б'янконеро" з часів Давіда Трезеге в 2006-му.

Тож відпочити вдалося. Якби не травма Пауло Дибали, що, можливо, залишає його поза матчем Ліги Чемпіонів на "Камп Ноу"...

"Наполі" ж в першому таймі спростовував слова свого капітана Марека Гамшіка про найкрасивіший футбол в Європі. Моторошно повільний темп, банальні закидання на Кальєхона, що легко переривалися лівим захисником Аднаном, повне зникнення Марека, Лоренцо Інсіньє та Дріса Мертенса - все це дозволяло "Удінезе", що не програвав з лютого, підтверджувати репутацію жорсткої захисної команди. А його тренеру Луїджі Дель Нері - впевнено говорити про те, що його команда була в грі і нарікати лише на окремі помилки. Та все ж недарма алленаторе господарів Мауріціо Саррі після матчу говорив про характер і ментальне зростання. Вже з перших хвилин другого тайму його хлопці легко забили, потім на стійку після удару головою Запати одразу ж відповіли голом Аллана після перехоплення у Аднана (Алі до того грав бездоганно), першим від бразильця за півтора року. А згодом Кальєхон став четвертим гравцем команди, що вийшов на двозначні гольові показники. У жодній команді ліг Топ-5 такого немає.

Руйнування ілюзій

Шестиочкове відставання "Роми" від лідера і надії "вовків" на Скудетто скоріше були ілюзією. І все ж лише після нічиєї з незручним суперником в особі "Аталанти" (п'ятий матч поспіль без перемоги над "оробічі") Едін Джеко і Войцех Щенсни визнали, що битва за перше місце закінчена і відмовилися надалі говорити про "Ювентус". Правильно, краще говорити про "Наполі", що відстає від них лише на два очки.

У вчорашній невдачі "вовки" винні самі. Щенсни визнав, що очки були втрачені через перший тайм, в якому, на думку головного тренера Лучано Спаллетті, команда грала дуже повільно. Звісно, слід відзначити й відмінну оборону гостей (перейшли на 3-5-1-1), що дозволили в першому таймі лише один непоганий момент Джеко і реалізували одну з кількох швидких контратак. Та все ж і господарі повинні дати відповідь. За інертність і безідейність Салаха і Перотті на флангах, за перетворення чудового тиску в перші 25 хвилин другого тайму (удари Де Россі і Наїнгголана у стійку, погані удари Джеко з відмінних позицій) на вкрай неефективний надалі, за кадрову помилку Спаллетті, який лише на початку другого тайму замінив інертного в атаці правого захисника Рюдігера на Бруно Переса. Та й загалом за лише 25 хвилин класної гри проти суперника, який завдав лише одного удару у площину воріт Щенсни за матч. Так, "оробічі" дуже потужно грають. Але коли ще вигравати у них, якщо не вдома і за відсутності Алехандро Гомеса і Леонардо Спіннаццоли?

Коли ще вигравати у "Дженоа", якщо не після чотирьох поразок "грифонів" поспіль з нулем забитих? Та ще й з 23-ма ударами по воротах Ламанни? Але й іншiй римськiй командi не вдалося перемогти з власної вини. "Лаціо" також провалив цілий тайм, щоправда, не весь перший, а по півтайми в кожному. І гостям двічі доводилося відіграватися після "кросів" і ударів головою форвардів, які не забивали з січня - Джованні Сімеоне і Горана Пандева. Все ж "орли" двічі відповіли відмінними 20-тихвилинками з безліччю моментів і голами в доданий час, серед них і дебютним за команду від Луїса Альберто. Тож їх наставник Сімоне Індзагі говорив про втрачені два очки.

Можна виправдати фаворита і недостатньою готовністю Лукаса Більї і Стефана Де Врея після травм (перший не забив пенальті, нехай і добив, другий не втримав Сімеоне), і проблемами з арбітром, який не призначив три пенальті в трьох неоднозначних епізодах, і класними сейвами Ламанни, і надналаштованістю аутсайдера в першому матчі нового-старого тренера Івана Юріча (дуже задоволеного грою), і "незручністю" генуезців, що не програвали цьому супернику вдома в останніх семи матчах. Однак в будь-якому випадку відступ "лаціале" після гучного виходу до кубкового фіналу занадто великий. Лише б він не став падінням.

Воскресіння померлих

"Емполі" та "Кротоне", на відміну від "Дженоа", "воскресли" вже в попередньому турі. Нині ж просто продовжили. Підопічні Давіде Ніколи після 0:1 спромоглися вигризти нічию в Турині у "Торіно", в свою чергу останнім часом відомого "вигризаннями". 8-24 за ударами, 1-8 за ударами у площину, 27-72 за володінням м'ячем, серія чудових сейвів Кордаса після двох виходів сам-на-сам Белотті і одного - Лопеса, а також двох ударів Льяїча (ногою і з-під поперечини)... Наставнику господарів Сініші Міхайловічу залишалося лише нарікати на реалізацію і захищати свого воротаря Джо Харта, який вже не вперше жахливо вийшов на перехоплення навісу з кутового. До речі, і гол Андреа Белотті з пенальті, що зробив його п'ятим італійцем з 1962-го року, який забив 25 голів і більше за сезон, відбувся після помилки. Помилки арбітра Даніеле Довері, оскільки Андреа в епізоді з пенальті просто симулював поштовх.

На жаль, повним помилок арбітра і одного з воротарів було тосканське дербі. "Емполі" виконав передматчове прохання президента Фабріціо Корсі і видряпав перемогу у "Фіорентини" завдяки голу Мануеля Паскуаля з пенальті в доданий час. Щоправда, і в цьому епізоді рефері (Паоло Маццолені) помилився, десь вгледівши фол Валеро на Пучьяреллі. Помилилася суддівська бригада і в двох інших гольових епізодах, а саме лайнсмени, які ще до ударів Тельо і Ель-Каддурі не бачили офсайдів Валеро і Тіама (тут помилився і Тетерушану, погано перервавши простріл).

Все ж "Емполі" свою перемогу заслужив. Опонент володів м'ячем, але Скорупскі працював набагато рідше, ніж Тетерушану і навіть Федеріко Бернардескі (вибив з лінії) під час контратак. Битву колишнього "треквартісти" гостей з поточним виграв Ель-Каддурі, який забив один гол і мало не асистував ще до двох, в той час як новий флорентієць Ріккардо Сапонара загубився на полі. Та й слова Паулу Соузи про втрати м'яча і відсутність контролю над грою проти слів Джованні Мартушелло про голод і самопожертву вельми красномовні.

Інші матчі

Матчі, що не мали турнірного значення, очікувано поступалися іншим за рівнем й гри, й драми і випередили за кількістю помилок. "Сассуоло" після п'яти домашніх поразок поспіль і після одного удару у площину на двох в першому таймі (гол Шіка після рикошету) влаштував пару класних контратак і реалізував кутовий в другому. "Сампдорія" ж після кількох відмінних результатів відверто розчарувала. "Палермо" з новим головним тренером Дієго Бортолуцці не зміг показати хоч щось навіть залишившись в чисельній більшості на 24-ій хвилині. "Болонья" відповіла двома класними моментами до вилучення Пулгара і поперечиною після, нервуючи лише через пару помилок воротаря Міранте. А "Кальярі" весело розгромив байдужий "К'єво", блискуче перервавши серію з дев'яти матчів без забитих у ворота веронців. Массімо Растеллі навіть вперше в сезоні задіяв 42-річного воротаря Роберто Коломбо, випустивши того в доданий час. Чи виправдаються гості травмами шести важливих гравців і ще двох - під час першого тайму? Можливо, адже недосвідчений воротар Секулін тричі пропускав на добиванні після своїх невпевнених сейвів.


Кращий гравець туру - Омар Ель-Каддурі ("Емполі"). Можливо, остаточно врятував команду від вильоту.

Прорив туру - Роберто Гальярдіні ("Інтер"). Два матчі відсутності через травму, слабкий початок, а потім асист та впевнена гра.

Розчарування туру - Дієго Перотті ("Рома"). Чому Ель-Шаараві почав матч в запасі?

Кращий воротар туру - Алекс Кордас ("Кротоне"). Серія суперсейвів.

Кращий тренер туру - Іван Юріч ("Дженоа"). Перший матч після повернення - і вже здається, що осіння "Дженоа" повернулася.

Фото - Getty Images, Zimbio.com