Ера Сімеоне. Чому Чоло – герой для фанів Атлетіко на всі часи

23-го грудня Дієго Пабло підписав контракт головного тренера з мадридським "Атлетіко", наступного дня він зустрівся з командою, аргентинець згадував, що це було дуже важко робити, футболісти йшли на різдвяні канікули і лише наступного року він міг їх побачити на тренуванні. Ніхто й не припускав, що тоді почалася "Чоло-тім", ера нового "Атлетіко".

А ситуація тоді склалася наступна. Сімеоне-тренер вже мав успіхи на батьківщині, проте в Італії він провалився повністю. Тренуючи "Катанью", він мав під своєю орудою 13 співвітчизників, нічого тоді не досягнув. Наступна робота в "Расінгу" з Авежанеди виявилася ще гіршим досвідом, Дієго люто розсварився з президентом і вже ладний був укласти угоду з чилійським "О‘Хіггінс". Зараз такий варіант виглядає геть безглуздим, але тоді Сімеоне шукав роботу і клуб, зовсім не топовий у своїй країні, раптом захотів амбітного тренера. Якщо б не перехід Сімеоне до Мадриду, можливо, ми б ніколи не дізналися про справжнього носія "конспектів Марсело Б‘єлси" Едуардо Беріццо. Саме він тоді очолив клуб, названий на честь головного борця за незалежність Чилі і пішов тоді своє стежиною успіхів.

Зрозуміло, що "Атлетіко" Дієго відмовити не міг. Він очолив клуб, з яким пережив останній в його історії неймовірний сезон, успіхи були й пізніше, але то був момент щастя. Він буде головним у півзахисті команди в сезоні 1995/96, коли команда несподівано візьме чемпіонство. Можливо, головним й в усій команді. За ту темпораду Сімеоне відіграє 45 офіційних матчів і заб’є 12 голів. Дуже круто для опорного півзахисника. Наступного разу він грав так само самовіддано, але клуб вилетів з еліти.

Ось тоді й почала формуватися "Чоло-тім", хоча сам він про це ще не знав.

Історія співпраці Сімеоне з "Профе" Ортегою почалася ще в часи ігрової кар’єри Чоло. Півзахиснику, який мав достатньо проблем з травмами, сподобалися методики роботи фітнес-тренера команди. Той давав йому високі навантаження, але індивідуально розроблені. Тоді Ортега був помічником Грегоріо "Гойо" Мансано і вже вдруге потрапив до "Атлетіко", спочатку працював у штабі Луїса Арагонеса в сезоні 2001/02, згодом пішов до "Сарагоси". Перший же досвід в Іспанії Ортега здобув ще 1999-го року, коли Маркос Алонсо Пенья взяв його до "Севільї". Головний тренер "Атлетіко" зробив вже присутнього раніше в клубі Ортегу одним з ключових персонажів команди.

Якось президент мадридців Енріке Серезо зайшов до роздягальні команди, аби підтримати тренерів та гравців, та нарвався на злючого як сто чортів Ортегу. Той привселюдно кричав на Серезо, звинувачував того у пасивності і невмінні до гри так тиснути на суддів, щоб вони потім й думати не могли про те, аби відбирати голи у команди. Президент лише попросив Оскара приборкати свої нерви і вийшов. Це "Чоло-тім"!

Найголовніший ж помічник "Чоло" – це рокер і колишній вельми успішний воротар Герман "Моно" Бургос. "Моно" – то мавпа, і, якщо забути про расизм, Бургос таки схожий як мінімум на гамадрила. Проте це центр штабу Сімеоне, дехто вважає його фактор найважливішим у "Чоло-тім". Хто слухали його передматчеві інтерв'ю, можуть вважати, що він тугодум-монстр. Справжній ж Бургос – дуже цікавий співрозмовник й футбольний інтелектуал. Він ніколи не займався воротарським питанням, але опікується аналізом суперників, перевіряє скаутську роботу та є одним з двох людей, що визначають гру "Атлетіко". Другий – сам Дієго Пабло.

Проте не помічники зробили з Сімеоне найоплачуванішого (за однією з версій) тренера світу. Сам "Чоло" робить багато, він працеголік за своєю сутністю.

Першою великою перемогою (попри здобуття трофею Ліги Європи 2012) "Чоло" був Кубок Іспанії 2013-го, коли у вирішальному двобої він зробив ставку на бійню. Окрім голкіпера Тібо Куртуа з боку "матрацників" у цьому не брав участі лише Арда Туран, феноменально лінивий турок в цій команді робив головне – паузу. Він вмів віддати дуже хороший пас (за що його взяли до "Барселони"), але в неймовірно агресивному "Атлетіко" він давав перепочинок цій команді агресорів, адже діяти на максимумі постійно не здатен ніхто.

Футбол Сімеоне залюбки вивчає Хаві (барселонський Чаві) і не цурається того. Так Сімеоне будує гру на надзвичайно потужній передсезонці. З тих пір, як Рангнік відійшов від справ, ніхто в Європі на серйозному рівні не влаштовує таких лютих передсезонок. Як й у Лобановського, колись гравці часом блюють від навантажень. Але впродовж сезону робота переходить в інший режим.

Основа гри Сімеоне – це захист і в ньому є головний момент. "Чоло" прагне завше вичавити суперника на фланг, а там вже створити більшість. Тобто, головним фактором є більшість, атака суперника через центр – абсолютне зло.

Зараз це працює через раз. Сімеоне дуже довго творить свій футбол в Мадриді, епізодичні спроби змін в атакувальний бік не були успішними. За умови великих змін у складі – це серйозна проблема. Проте "Чоло" – герой для фанів "Атлетіко" на усі часи. Він здійснив найбільше диво – перервав гегемонію "Реалу" та "Барселони" в чемпіонаті! Так, він завше демонструє свої "уевос"*.