Герой футбольного дня. Федеріко Вальверде

"Перемога будь-якою ціною" – за таким принципом Феде Вальверде діяв в епізоді на 115-й хвилині матчу з "Атлетико", коли безпардонним підкатом ззаду збивав Альваро Морату, зупиняючи його стрімкий вихід на "побачення" з Куртуа. Тоді ще жила надія, що "Реал" врятує бельгійський голкіпер, але ризик був занадто високим. Забий Мората – і у "Реала" не залишилося б часу на гол у відповідь. Тому Вальверде прийняв миттєве рішення.

У нього на той час вже була жовта карточка, але це не мало значення. Він розумів, що отримає пряму червону і навряд чи відбудеться лише одним матчем дискваліфікації. Але все одно зробив це.

І став героєм зустрічі. Зазвичай ті, кого вилучають, опиняються в центрі шквалу негативних емоцій, але Вальверде вихваляли не лише партнери ("гравці "Реала" похвалили мене, коли я залишав поле" (с) ) і організатори турніру (Феде визнаний найкращим гравцем фіналу), а й тренер суперника.

"Що я сказав Феде, коли той залишав поле? Що він зробив те, що мусив зробити в тій ситуації. Вальверде виграв фінал", – зазначив Дієго Сімеоне, розуміючи, що на місці уругвайця з "Реалу" так само вчинив би, певно, й будь-який гравець "Атлетико".

Після фіналу Вальверде вибачився і перед Моратою, зазначивши, що не мав наміру зіграти грубо, і перед арбітром. А хвилини після вилучення і до фінального свистка серії пенальті провів в підтрибунному приміщенні, не маючи бажання порушувати регламент своїм перебуванням на стадіоні після червоної картки. Він наодинці святкував влучні удари своїх колег і з'явився на полі перед церемонією нагородження лише після відповідного дозволу і закликів партнерів. З'явився, щоб потонути в обіймах одноклубників.

"Більша частина одинадцятого Суперкубка Іспанії для "Реала" має ім'я Федеріко Вальверде – людини, яка виграла турнір в роздягальні", - написала після матчу Marca. А незалежні експерти наголосили, що не треба вважати нагороду MVP наслідком лише епізоду на 115-й хвилині. Вальверде в цьому матчі видав високу інтенсивність, опираючись і на фізичну готовність, і на вміння читати гру тактично. Спершу він діяв з акцентом на правий фланг, а потім змістився до своєї улюбленої зони в центрі поля.

Він міг стати героєм значно раніше – ще в основний час, якби реалізував забійний момент в другому таймі поєдинку. Але тоді фізично розвиненому Вальверде не вистачило пластики для нормального удару головою. А якби забив – то не був би, найімовірніше, вилучений і допоміг би своїй команді в наступному турі Ла Ліги проти небезпечної "Севільї".

Власне, дискваліфікація – це єдине, що турбує гравця за підсумком цієї не романтичної, але й не прозаїчної футбольної історії.