Гетафе: найбільше диво сучасного клубного футболу

"Хосе Бордалас випередив свій час. Він номер один у фізичній та психологічній підготовці" - Хав'єр Відал, тренер "Гетафе".

"Моя команда захисна, смілива, нахабна і любить пресингувати суперника по усьому полю. "Гетафе" в жодному матчі не втрачає свого обличчя і я цим пишаюся. Так, я обожнював футбол Кройфа, але ми не можемо так грати. Тренер залежить від матеріалу, який у нього є" - Хосе "Пепе" Бордалас, головний тренер "Гетафе".

"Нічого особливого про гру "Гетафе" не скажеш. Він грає, як хоче його тренер. У нього дуже проста та напрочуд ефективна ідея футболу" - Мігел Кардозу, екс-головний тренер "Сельти".

Спочатку Бордаласа хвалили, нове обличчя в Прімері, хороші результати у маленькому клубі. Згодом багато тренерів і ще більше журналістів почали критикувати. Антифутбол!

Ні, хоча назвіть це як завгодно. Наприклад, успішний футбол. Бордалас третій зі своїм проектом в Іспанії, маючи зарплатний бюджет в 11 разів менший за "Реал", відповідно, й ще менший за "Барселону". За фінансовою спроможністю команда 12-та в Прімері та й то це показник, який виріс за останні сезони завдяки прогресу. Якщо ж говорити про відсоток заповнюваності трибун, то він найгірший у лізі. Нагадаю, мова йде лише про 17-титисячний "Колісеум Альфонсо Перес". Так вже склалося, що "Гетафе" не сформулював ідею своєї унікальності. Важко це зробити й нині, коли президентом є палкий вболівальник мадридського "Реалу" Анхель Торрес Санчес, котрий мріє про владу на "Сантьяго Бернабеу".

Статистика не обманює у тому, що цей "Гетафе" – захисна і дуже прагматична команда. Але, якщо дивитися самі ігри "азулонес", то відразу стане зрозуміло, що то не стереотипний автобус. "Гетафе" не є командою тотальних контратак. Цього сезону команда тримає найвищу захисну лінію в іспанському головному дивізіоні – 40,4 метри. Навіть такі домінатори як "Барселона" і "Реал" не можуть собі такого дозволити. Водночас команда третя з кінця списку Прімери за володінням м'ячем, робить найменше передач за матч. Вона надзвичайно успішна у боротьбі в повітрі.

Ідея в атаці – це доставити м’яч у будь-яку точку поля максимально коротким шляхом, саме робити це успішно і навчив Пепе Бордалас своїх футболістів. В усьому ж іншому його філософія така — кожен гравець за підтримки тренера й індивідуальної роботи з ним здатен покращити свою гру. Те, як Бордалас розкрутив Дамьєна Суареса та Леандро Кабреру вже у солідному футбольному віці викликає щирий подив.

До рівня такої ефективності як мотиватора та вчителя Бордалас йшов довго, тож назбирав багато досвіду. Грав він у різних дрібних клубах нижчих дивізіонів і згодом довго та нудно тренував такі самі. Аж допоки у 2015-му не прийшов до керма "Алавесу". Його методи визріли і Хосе пішов на штурм вершини Сегунди. Команда зі столиці країни басків (а це зовсім не Більбао, принаймні офіційно) впевнено виграла дивізіон, тож отримала перепустку до головної ліги. Бордаласа оголосили тренером сезону в Сегунді, а от "Алавес" з ним не став далі співпрацювати, вирішив, що тренер недостатньо серйозний для еліти.

Тож після першого успіху в тренерській кар’єрі він лишився на узбіччі. Чекав. Новий шанс він отримав від "Гетафе", котрий після невдалого старту звільнив аргентинця Хуана Еснайдера.

Шанс свого життя він не проґавив, та й чи міг проґавити? Хосе виріс в родині, де було десятеро дітей, усі хлопчики. "Без тяжкої роботи не отримаєш нічого, повторювали постійно мені батьки. Я працював змалечку, збирав кавуни, дині, продавав газети. Тому життєві принципи мої карбовані вогнем різних випробувань. Я пишаюся цим", - каже Бордалас.

"Пепе" повернув "Гетафе" до Прімери з першої спроби. Проте усі чекали провалу, адже бюджет у клубу був один з найменших. Також проти "азулонес" говорив той факт, що увійшли вони до еліти через плей-офф, що скорочує час відпочинку влітку майже на місяць. Та минулого сезону команда стала восьмою, боролася за Лігу Європи. Минулого ж зазіхала на Лігу чемпіонів, проте трохи не вистачило сил.

Головну ставку тренер робить на перевірені в низинах кадри. Такі, як форварди Моліна та Анхель, яких він тренував ще в "Ельче". Хорхе Моліна – то взагалі диво Прімери. Вже списаний усіма він став термінатором у 35 років, забиваючи постійно і формуючи обличчя атаки "Гетафе". Тепер йому майже 38 і він прагне оновити усі особисті бомбардирські рекорди.

В захисті ж вирізняється неймовірно суворий й ефективний Джене Даконам. Тоголезець пізно приїхав до Європи, довго звикав. Нині це скеля, доводиться лише дивуватися тому, що він лишається в "Гетафе".

Хайме Мата ніколи не виступав в еліті до минулого сезону, в якому він забив 14 голів за клуб і отримав виклик до збірної Іспанії. В поточному у нього вже 10 голів, а форварду 31 рік.

Команда грає лише в класичній розстановці 4-4-2. Стабільність потрібна для ідеального розуміння гравцями своїх функцій. Ніколи тренер не вимагає від футболістів робити те, чого вони не вміють, або вміють погано.

Вболівальники клубу небезпідставно мріють про Лігу чемпіонів, мріють знов побачити "Баварію", яку їхні улюбленці ледь не викинули з чвертьфіналу Кубку УЄФА навесні 2008-го (1:1 у Мюнхені і 3:3 на "Колісеум Алонсо Перес"). Тренер ж більш налаштований говорити про своє бачення футболу та гру підопічних.

"Я ніколи не замислююся про майбутнє, тільки про сьогодні та завтра, і це те, що я намагаюся прищепити своїм гравцям. Ви повинні насолоджуватися гарними часами, тому що ви не знаєте, як довго вони можуть тривати. Я вважаю себе привілейованим, я працюю в Прімері! Моя мета продовжувати вдосконалюватися і рости. Інше не цікавить".

Також не цікавлять його й розмови про захисний та атакувальний футбол. Він обережний, однак, коли потрібно, завдає удару крутим суперникам. Ось в цьому турі "азулонес" легко рознесли "Валенсію": 3-0, перевага у володінні м’ячем і абсолютно неспівставні цифри ударів по воротах (22 проти 5, 10 у площину проти нуля у "кажанів"). Немов лисиця-перевертень Кіцуне з японської мітології, "Гетафе" має багато обличь і вчасно міняє образи, аби обдурити суперника.