Диктатор та трєнєрішка біля керма Жовтої Субмарини. Про Емері у Вільярреалі

У понеділок 27-го липня “Вільярреал” презентує нового головного тренера команди Унаї Емері. Подейкують, президент і власник Фернандо Ройг почав перемовини з баском ще на початку року. Дехто стверджує, що відразу після звільнення Унаї з “Арсеналу”. Очевидне одне, мільярдер дон Фернандо давно бачив, що Хаві Кажеха не витягне проект на рівень його амбіцій.

До речі, Ройг таки був правий що умовляв Унаї заздалегідь. Нещодавно на тренера виходив бразильський гранд “Фламенго”, аби замінити Жорже Жезуша, який повертається до “Бенфіки”.

Запрошення Емері – це визнання проблем. Зі своїм бюджетом (понад 100 мільйонів євро) “Жовта Субмарина” вочевидь поступається тільки “Реалу”, “Барселоні” та “Атлетіко”. Раніше ще “Валенсії”, проте остання увійшла в зону тотальної турбулентності — в клубі хаос, а власник Пітер Лім ще й прагне рішуче скоротити витрати. Отже, є трійка грандів, а приблизно на одному рівні з “Вільярреалом” є тільки парочка з Андалусії (“Севілья” та “Бетіс”). Отож команда має постійно вести боротьбу за зону Ліги чемпіонів, тим паче, постійно виступати в єврокубках і виступати там гідно.

Востаннє керівництво клубу та вболівальники були вдоволені командними результатами та грою ще за часів Марселіно Гарсії Торала, тобто після кампанії 2015/2016. Четверте місце в чемпіонаті і півфінал Ліги Європи, в якому іспанці билися щосили з набираючим ходи червоним болідом Юргена Клоппа і поступилися тільки в екстра-таймах на “Енфілді”.

Проте хороше швидко закінчується. Історія розриву Марселіно з Ройгом, а відповідно й клубом, досить дивна. Перед самісіньким стартом сезону тренера звільнили.

Минулого сезону “Вільярреал” фінішував у чемпіонаті 14-м, в Лізі Європи дійшов до 1/4-ї фіналу, але поступився без шансів у більш ніж принциповому протистоянні з “Валенсією”. Тоді Хаві Кажеха двічі очолював команду — починав кампанію, був звільнений, а коли справи пішли геть кепсько, його повернули. В сезоні ж 2019/2020 цьому тренеру нарешті дали відпрацювати від початку до кінця. Визнаємо, Кажеха досягнув хорошого результату в чемпіонаті — 5 місце. Однак, команда була посередньою на основній дистанції сезону, тобто до березневого пандемічного паралічу. З самоізоляції до футболу вона повернулася свіжою, рішучою і ефективною. Останній матч перед паузою вона програла вдома вже невиліковно хворому “Леганесу” 1:2.

Влітку ж вона сім разів перемогла, нічия і три поразки, дві з яких у матчах проти “Барселони” і “Реалу”. Наявність хорошої ротації в півзахисті та атаці дуже допомогла після карантину.

Тому залишати Кажеху не вважали за потрібне. Вдруге не буде екстримної паузи посеред сезону і не факт, що Хав'єр зможе повторити такий успішний фінішний ривок. В першу чергу він не був достатньо переконливим у доведені правильності своїх ідей до керівництва, подекуди й до гравців.

Що ж, цікавий наставник Кажеха тепер матиме новий виклик, свій момент істини як тренер.

Прихід ж Емері трапився в момент, коли дві епічні легенди клубу здали свої зміни і закінчили великий рейд з “Жовтою Субмариною”.

Найбільш культовим з цієї пари є Бруно Соріано, моно-клубний персонаж. Видатний майстер, опорник з розумними головою та ногами. У футболі він йшов до високого визнання повільно та невідворотно. В 33 роки, капітан і легенда “Вільярреала”, гравець резерву збірної, один з символів сьогочасної Прімери.

У завершальному матчі сезону 2016/2017 він на уколах відіграв матч проти "Валенсії" на "Местальї", допоміг здобути почесну перемогу і пішов на операцію. Йому обіцяли три місяці без футболу. Вийшло три роки, місяць та два дні. За цей період за межами клубу вже ніхто не вірив у повернення капітана.

Проте диво трапилося. Навіть більше, можливо, Бруно б ніколи вже не повернувся, бо зіграти в нормальному сезоні він не встигав, а заявляли б його чи ні на новий – велике питання. Коронавірус ж допоміг хабеку вписати останні сторінки в свій ігровий курікулум вітае – сім матчів і навіть один в основі. Попрощався з публікою він в останньому турі, беручи участь у погромі "Ейбара" 4:0. Фани дуже бажали продовження неймовірно романтичної історії, але ні. У 36 років здоров’я має велику ціну, особливо, коли ти міг стати калікою.

Так само залишив "Вільярреал" й легендарний Санті Касорла, який теж роками лікувався й був близьким до інвалідності. Останні два сезони він працював мотором "Жовтої Субмарини". Час трохи розважитися в Катарі під керівництвом Хаві. Цікаво, що саме Хаві колись в інтерв’ю дивувався, що Бруно та Касорла чомусь оминули тенета "Барселони".

Тож Емері приходить серйозно міняти команду. Це йому до вподоби. Унаї любить баланс та динаміку. За характером він близький до диктаторства. А ще дуже експресивний і йому важливо мати постійний контакт з гравцями. Саме через це його закордонна кар’єра незмінно провалювалася. В Іспанії ж він – знак якості, такий собі Real MacCoy. "Лорку Депортіву" він підняв з Сегунди б до Сегунди, "Алмерію – з Сегунди до Прімери. Роки в "Валенсії" засвідчили його входження до національної еліти тренерів, а "Севілья" ж поки – пік могутності: три поспіль перемоги у Лізі Європи.

Порівняйте це з невдачами у московському "Спартаку", де "видатний форвард" Дзюба, прости Господи, називав баска "трєнєрішка". В Парижі та Лондоні такого собі ніхто не дозволяв, але й сам Емері не зміг взяти такі висоти. Лідери ПСЖ просто з подивом спостерігали за спробами тренера працювати з ними немов з рядовими. З "Арсеналом" ж спочатку пішло непогано та все ж достатньо аргументів для проведення своїх ідей і підтримки керівництва наставник не мав. Саме час повернутися і взятися за серйозні справи.

Емері є з ким працювати. У нього буде найкращий іспанський голкіпер Прімери досвідчений Асенхо. В півзахисті – Онтіверос, Трігерос, Морланес. Це хороший матеріал. Також є старий знайомий Іборра. Клуб прагне забрати з Англії Замбо-Ангіссу, котрий став проривом сезону в Іспанії. Ще можна спробувати попрацювати з Геррою та Педрасою, у Емері може вийти реанімація цих хлопців.

В атаці ж лишаються такі серйозні козирі як Жерар Морено, Карлос Бакка та Пако Алькасер. Якщо не тузи, то три королі – точно.

Тож тепер ми точно спостерігатимемо за ще однією різкою та агресивною командою. Схема 4-2-3-1, що є прапором Унаї, у його інтерпретації передбачає максимальну активність флангів. Це має дати шанс добре себе проявити Пеньї та Кінтаніжі, а от капітан Гаспар може й втратити місце в основі.

Великі сподівання клуб покладає на нігерійського вінгера Самуеля Чуквуезе, і якраз прихід баска до керма команди поки виглядає як хороша можливість докачати скіли цього хлопця до топового рівня.

"Привіт, родина "грогетта"*. Починаємо новий проект з "Вільяреалом", на який усі з нетерпінням чекали. Скоро побачимося! Вперед!", - звернувся до фанів клубу Емері.

Наразі це призначення виглядає цікавим і для "Вільярреалу", і для усієї Прімери.

*прізвисько "Вільярреалу"