Циган, що боїться подорожей: про Хесуса Наваса та його парадокси

Після перемоги "Севільї" над "Інтером" у фіналі Ліги Європи камера вихопила обійми двох ветеранів.

Здобувши черговий трофей, Хесус Навас і Евер Банега розридалися, як діти. Обидва знали, що це останній матч аргентинця за "Нервіон". Довгі роки він був її ватажком - наріжним каменем, на якому будувався центр поля. І ось він постарів і їде на Схід.

Навас пережив чимало таких сцен. Він бачив, як ішов у "Реал" Серхіо Рамос; як "Барса" переманювала Дані Алвеса та Адріано; як запалювали, а потім покидали клуб Ренато, Фредерік Кануте та Луїс Фабіано. Він грав разом з Хосе Антоніо Рейєсом і Антоніо Пуертою, а згодом плакав на їх похоронах.

Іноді здається, що Хесус - це і є "Севілья". І мало хто знає, що справа тут не у виборі - він просто не може інакше. У прямому сенсі слова.

Jesús Navas: Aged 20, assisted the goal of Antonio Puerta which sent Sevilla to their 1st ever UEL final. Today, at 34, he assisted the goal to send Sevilla to their 6th UEL final.

Éver Banega: Playing his final games with Sevilla before joining Al-Shabab after the season.

pic.twitter.com/NPT9WtR09e

— Kevoni (@Kevoni_) August 16, 2020

***

Навасу було 15 років, коли його помітили скаути "Нервіона". Він народився і виріс в містечку Лос-Паласіос, в 30 км від столиці Андалусії, і там же домігся перших успіхів.

Завдяки фантастичній швидкості і працьовитості Хесус став зіркою і в молодіжці "Севільї", але невдовзі проявилися його проблеми - хлопець панічно боявся подорожей. Це було більше, ніж просто депресія - далеко від дому у Наваса з'являвся нервовий тик, він не міг заснути, порушувався серцевий ритм.

Доля зло над ним пожартувала: Хесус народився в сім'ї хітанос, іспанських циган, але не те що кочувати - навіть переночувати в сусідньому місті наважувався не завжди.

У 2010 році в інтерв'ю EL Mundo вінгер "Севільї" погодився, що погіршення його психологічного стану в 18-19 років було викликане зростанням популярності. Відбиватися від натовпів фанатів і фанаток Хесус не вмів, це створювало йому дискомфорт.

"Я дуже нервовий в усіх відношеннях, дуже неспокійний. Завжди дуже наелектризований, у всьому", - зізнався тоді гравець.

Уже по тому інтерв'ю було видно, як легко збентежити Наваса. Журналістка хотіла зав'язати невимушену розмову, але він відповідав однією-двома репліками, а місцями взагалі односкладово. Рідкісний екземпляр серед футболістів, робота яких пов'язана в тому числі і з частим спілкуванням з пресою.

***

Зате на полі Навас ніколи нікого не боявся. Хесус моментально влився в основу "Севільї" - вже 19-річним в сезоні-2004/05 він набігав в Прімері майже півтори тисячі хвилин.

У тому складі "Нервіона" було два круті тінейджери - він та Серхіо Рамос, який пішов у "Реал", як тільки звідти прислали факс з пропозицією. А ось Навас і не йшов і не просив трансфер, часом змушуючи пресу дивуватися. Справжні мотиви його вірності знали тільки близькі.

Давненько це було - в ті далекі роки, коли правоногі вінгери ще грали на правому фланзі. Навас тоді утворив ударну зв'язку з Дані Алвесом, і не в останню чергу завдяки їх кросам "Севілья" двічі поспіль виграла Кубок УЄФА в 2006-07 роках. Особливо запам'ятався фінал-2006, що перетворився в підсумку в побиття нещасного "Міддлсбро".

Незабаром після того матчу на Наваса вийшов Жозе Моуріньо. "Челсі" без проблем домовився з "Севільєю", але Хесус підпис під уже готовим контрактом так і не поставив.

В молоді роки навіть виїзди на матчі Прімери не завжди йому давалися. Був випадок, коли Хесуса довелося зсаджувати з автобуса в Уельву на матч проти "Рекреатіво" - його трясло так, що партнери подумали, ніби він помирає. Не зміг Навас відгукнутися і на дебютний виклик до збірної Іспанії.

Весь цей час він працював з психотерапевтом, але допомагало не завжди. Арсен Венгер переконався в цьому особисто: він два роки вів іспанця, умовляв його і так, і сяк, але уламати на переїзд в Лондон не вийшло - як раз трапилася смерть Пуерти, з яким Навас дружив з 16 років, і він майже не виходив з дому. До слова, навіть будучи суперзіркою Прімери, Хесус жив разом з батьками і чотирма братами.

***

Тим часом на полі його показники тільки поліпшувалися. У 2007-10 роках вінгер "Севільї" робив мінімум по 9 асистів в Прімері, і в якийсь момент Вісенте Дель Боске вирішив зателефонувати Хесусу особисто. Спрацювало.

"З Дель Боске дуже спокійно. Він хороший і знає, як ставитися до гравців, що і в який момент краще для них. Я дуже гордий своїм дебютом у збірній і всі мої мрії зараз про продовження виступів", - говорив Навас перед вильотом на ЧС в ПАР.

Для Хесуса настільки довга розлука була ризиком, але з ним поїхали рідні, та й відступати було нікуди. У тій збірній Навас не був основним, але свої три матчі на турнірі провів. В тому числі, він відбігав більше половини фіналу з Нідерландами, замінивши Педро в другому таймі. Коли Говард Уебб свиснув на 120-й хвилині, Хесус підняв руки до неба - поки вся країна раділа перемозі на ЧС, він святкував ще й тріумф над своїми демонами.

Взагалі вчені говорять, що агорафобія (так по-науковому називають розлад Наваса) не зникає до самої смерті, але вміла психотерапія здатна значно її послабити.

Так і сталося із зіркою "Севільї": роки роботи над собою дозволили йому завести сім'ю і зажити більш-менш нормально. А потім, в 27 років, він навіть зважився на переїзд в "Манчестер Сіті" - напевно, головну авантюру всього свого життя. Жити треба було за 2,5 тисячі км від Лос-Паласіос, але Навас переконував, що переборов свої страхи з появою сина, Хесуса-молодшого.

Звичайно, це не вся правда. Були для трансферу й інші резони. Так, в "Севільї" проходила зміна поколінь, і це било по результатах. Навас - на той момент чемпіон світу і Європи - жадав боротися за трофеї. До того ж і зарплату в АПЛ могли запропонувати в 2-3 рази більшу, ніж удома. Нічого не вдієш - довелося погоджуватися.

***

У Мануеля Пеллегріні Навас був важливим гравцем, виходив в основі по 20 раз в кожному чемпіонаті. Голів майже не забивав, але зазвичай був на рівні як асистент.

У сезоні-2013/14 "Городяни" оформили золотий дубль, так що в принципі все йшло нормально. Напади паніки траплялися, раз дійшло навіть до епілептичного припадку, але все обійшлося. Зрештою, подібне з Навасом могло статися і вдома.

А потім 3 листопада 2015-го Хесус приїхав грати на "Пісхуан" - і з того моменту для "Сіті" він закінчився. До слова, в тій самій грі він навіть асист віддав на Вілфріда Боні, а "Городяни" перемогли 3:1. Але то була слабка втіха. Роз'ятривши тугу за домом, Навас втратив спокій. Коли в 2016 році в Манчестер прибув Пеп Гвардіола, Хесус вже морально не був готовий конкурувати із Стерлінгом та Сані. Його цікавило тільки одне.

***

Найсмішніше, що Навас заговорив про повернення в "Севілью" всього через тиждень після презентації в "Ман Сіті" - мовляв, ось закінчувати я точно буду вдома. Хто б сумнівався.

У 2017-му Хесус-старший привів Хесуса-молодшого в школу "Севільї", а сам поїхав на "Сьюдад Депортіва" на тренування - вперше за 4 роки. Камбек окрилив його настільки, що і в 34 він набігав максимум хвилин серед всіх гравців Прімери - 3,370. Навіть завершення чемпіонату в режимі нон-стоп не зупинило ветерана - Навас відзначився асистами в півфіналі та фіналі Ліги Європи, принісши "Севільї" черговий титул. Футбол еволюціонує, йде вперед, але проти швидкісних проривів по флангу і якісних прострілів протиотрути як не було, так і немає. Це перший урок від Хесуса Наваса.

Другий же - більш глобальний - полягає в тому, що в будь-якій, навіть самій паршивій ситуації обов'язково знайдуться свої плюси. Просто потрібно почекати, поки вони проявляться.

На думку спадає історія ще одного іспанського цигана - Хосе Антоніо Рейєса. Йому теж не вдавалося адаптуватися в Англії - навіть матір з собою привозив, щоб йому готувала, а то британська їжа на подвиги надихала. В результаті Рейєс об'їздив половину Іспанії, заїжджав навіть в Китай, але своїм ніде не став.

Навас же, завдяки хворобливій прив’язаності до Севільї, досяг статусу місцевої легенди. Сьогодні на нього ходять трибуни і рівняється молодь; пройдуть роки - і його ім'ям назвуть місцевий стадіон, ось побачите. Кочуючи з одного великого клубу в інший, він би точно не досяг більшого.