Не вийти на матч, щоб врятувати клуб: про Кантабрію, індійця-шахрая і гравців, яким не все одно

“Ми усвідомлювали, що на кону стоїть багато, але ми повинні були ризикнути. Хоча б заради фанів, адже справа йшла до зникнення клубу”, - пригадує Пако Фернандес.

Тоді, у 2014-му, він був тренером “Расинга”, який повільно і в муках помирав.

Один із засновників Ла Ліги скотився до Сегунди-Б лише за два сезони, а зарплату гравці та персонал не бачили вже 7 місяців.

Президент “Расинга” Анхель Лавін ніби знущався. Він наказував команді їхати на матчі автобусом по 18 годин, а сам, тим часом, замовляв чартери.

“Доходило до того, що людям обіцяли зарплату після трьох місяців в клубі, натомість далі їх відпускали на всі чотири сторони, кажучи, що грошей нема”, - хитає головою член ради директорів Дельфін Кальсада.

Тоді-то гравці й вирішили — досить. Попри повну відсутність фінансування “Расинг” дуже добре виступав у Кубку короля, навіть вибив “Севілью” Унаї Емері. У чвертьфіналі суперником Сантандера мав стати “Реал Сосьєдад”, але 30 січня 2014-го футболу не сталося. Вони вийшли на поле, обнялися, а далі капітан “Расинга” Маріо Фернандес сказав арбітру Хесусу Хілю Мансано, що це все.

“Він двічі запитав мене, чи розумію я наслідки, і я двічі сказав, що так. За тим він дав фінальний свисток”.

Приголомшлива картина. “Ель Сардінеро” негайно об'єднався з гравцями, влаштував їм овацію, і вони зробили коло пошани навколо стадіону, де того дня зібралося лише 4,000 вболівальників — утричі менше, ніж зазвичай, бо боси дізналися про акцію і закрили каси за день до гри.

Авжеж, не допомогло! Вже наступного дня фото “Расинга”, що попрощався з мрією про Кубок, аби нагадати про свої біди, облетіло світ і навіть потрапило на першу шпальту The New York Times.

Iusport: << Suspendido el juicio contra Ángel Lavín, expresidente del Racing de Santander https://t.co/227Bx6wxpp >> pic.twitter.com/gmO3OmP4U6

— Ismael Orduna Pérez (@ismaop15) March 13, 2018

***

Фінансова криза 2008 року — це з неї це все почалося.

Іспанські середняки з 90-х тратили більше, ніж заробляли, але це не створювало проблем, поки кредити йшли потоком. “Валенсія” та “Депор” в ту пору навіть в ЛЧ феєрили.

Коли ж стався “бабах”, їх усіх разом накрило, і Сантандер сильніше за решту.

У відчаї клуб шукав багатого спонсора, і це тоді на “Ель Сардінеро” з'явився Ахсан Алі Саєд — індус із нібито мільярдними статками та офісом в Бахрейні.

Según el despacho de abogados Furnival Chambers, Ahsan Ali Syed, expropietario de Western Gulf Advisory (WGA) y Racing de Santander y ahora con nacionalidad turca, ha sido extraditado a Suiza por un tribunal de Londres, donde el empresario-estafador fue detenido en noviembre de… pic.twitter.com/YJNu7FXRFI

— Fútbol Oblicuo (@FutbolOblicuo) October 27, 2023

Про себе він говорив, що володіє компанією Western Gulf Advisory, яка надає позики під процент проблемним підприємствам; “Расинг” був якраз таким. До всього літав Алі Саєд на власному літаку, де великими буквами було вибите його ім'я — це неабияк додавало йому ваги в очах зубожілих кантабрійців.

Надворі був січень 2011-го, коли Ахсан купив пакет акцій “Расинга” за 3,5 млн євро та зобов'язання виплатити старі борги, що досягали 50 млн.

Далі все було, як в казці — обіцянки боротись за титули з “Барсою”, запрошення Марселіно на пост тренера, оренда зіркового Джовані Дос Сантоса посеред сезону.

Алі Саєд прилітав на кілька турів поспіль, а в президентській ложі розмахував шарфом після голу так, що Хосе Марія Дель Нідо з останніх сил тримав себе в руках.

У Сантандері дізналися, що їх надули, лише за кілька місяців, коли гравцям раптово перестала приходити зарплата. Алі Саєд спершу обіцяв клубній легенді Педро Мунітісу, що все буде “завтра”; потім заявив, що “забув, але ось-ось переведе платіж”; на третій раз запропонував “відкласти зарплату, але виплатити бонус за перемогу в найближчому матчі”. Футболіст сміявся вголос, а Марселіно випалив пресі:

“Ви мене вибачте, але цей Алі Саєд — завзятий брехун. Я таких ще в житті не бачив”.

Авжеж, він був правий. Вже скоро індійця оголосили у розшук — виявилось, що він і не бізнесмен ніякий, а шахрай. Його компанія не давала позики, а лише обіцяла за “невеликий” аванс. Як правило, за “кредит” у 100 млн євро Алі Саєд просив 2-3 млн наперед, а отримавши їх, зникав.

Власне, зник він і з Сантандера — більше його там ніхто не бачив, як і його грошей.

Само собою, це опускало “Расинг” все нижче, клуб накопичував нові й нові борги.

Лише справжній інвестор міг їх врятувати, проте менеджмент його не шукав — і це найганебніша частина історії.

***

В еру Алі Саєда на “Ель Сардінеро” було два президенти — Франсіско Пернія та Анхель Лавін на прізвисько Гаррі.

Перший керував до жовтня 2011-го, а далі перейшов на роботу в уряд Кантабрії, звідки як міг прикривав те, що робив другий — очевидна річ, яку так і не довели в суді.

Між тим це був чистої води кримінал. Наприклад, “Расинг” заплатив невідомій фірмі 3 млн євро за відкриття академії в Бразилії, якої насправді не було. Ще був контракт з компанією Blue Sistemas y Proyectos, яка насправді збанкрутувала у 2009-му і не мала ні працівників, ні навіть офісу. Ну, або взяти платіж півзахиснику Чіте — 1 млн євро за участь в спарингу (!) з “Андерлехтом”, який навіть не зіграли!

????????Se cumplen 8 años del asalto al palco del Racing de Santander. pic.twitter.com/DtqE2cGwk9

— ???????? ???????????????????????? ???????????? ???????????????????????? ⌀ (@BibliaFutbol_) January 9, 2022

Нечисті на руку менеджери крали прямо з клубної каси — дохід від matchday, гроші спонсорів. Власника, щоб усе перевірив, не було — він якраз тікав від інтерполу.

Ну, а на персонал вони плювали. Так, влітку 2012-го Лавін найняв тренера Хуана Карлоса Унсуе без контракту, пообіцявши все підписати перед стартом сезону, але за підсумками претемпоради виставив за двері — мовляв, ти для нас надто дорогий.

Унсуе, інші тренери та гравці розповідали це пресі, подавали до судів; фани намагалися побити Гаррі на трибунах, але кантабрійська влада все заминала.

Понад те, дізнавшись про акцію в матчі з “Реалом Сосьєдад”, Луїс Рубіалес, який тоді очолював профсоюз гравців, приїхав відмовляти “Расинг” від ідеї, обіцяючи великі призові. Його перервав 22-річний захисник Хаві Барріо:

“Якщо ми цього не зробимо, ці люди просто вб'ють клуб. Вам що, зовсім його не шкода?”

Менеджери "Расинга" Франсіско Пернія, Хуан Вергар та Іньякі Уркійо на лаві підсудних. Getty Images/Global Images Ukraine/ автор: H.Bilbao/Europa Press

***

Авжеж, їх дискваліфікували за той демарш — і то одразу на два розіграші Кубка.

Разом з тим, далі ігнорувати Алі Саєда та його банду стало неможливо, тож за кілька днів всіх вигнали. Новим босом став Хуан Антоніо Саньюдо; паралельно податкова почала аудит бухгалтерії, який закінчився судами над Пернією та Лавіном. Це не був хепі-енд — усе затягнулося аж до 2022-го, коли Франсіско дали умовний термін, а Гаррі засудили лише до 3,5 років та 216 тисяч євро штрафу.

Втім, навіть так Лавін став першим президентом клубу в Іспанії, який отримав реальний тюремний термін за футбольний менеджмент. Віха, як-не-як.

Тим часом Алі Саєда у тому ж 2022 році арештували у Лондоні за позовом Швейцарії. Знову те саме — 23 випадки шахрайства на 25 млн. Зараз йдуть суди по екстрадиції.

А що “Расинг”? Він врятований, і це головне. Досі виступає в Сегунді, але оновив стадіон і вже майже оздоровив фінанси. У грудні 2023-го Сантандер зробив передостанній платіж кредиторам, і тепер йому лишилося віддати лише 1,2 млн. Такого результату досягли у тому числі зробивши акціонерами 13,000 своїх фанів — вкупі це дало клубу 12 млн євро.

Якщо ви не знали, звідки в Ла Лізі взявся Хав'єр Тебас та його правила — то ось вам відповідь. Це така захисна реакція на “алі саєдів” всіх мастей.

Ну, і ще цікаво, що нині у клубному музеї на “Ель Сардінеро” поруч зі срібними медалями Прімери-1931 вивішений той-самий номер The New York Times. В “Расингу” дуже пишаються тим, що тоді зробили — і навіть новий президент Маноло Ігера, який прийшов до клубу пізніше:

"Це була найважливіша гра в житті для гравців і тренера, і вона стала жестом, який показав, хто ми є. Це був момент честі й гідності. Може, в нас мало трофеїв, але цього в нас ніхто ніколи не забере".