Клуб-новачок, президент-барига та міні-Італія. Куди поїхав Андреа Пірло

Майже рік тому "Ювентус" звільнив Андреа Пірло. Незважаючи на перемогу в кубку та Суперкубку Італії, у легендарного півзахисника відверто не пішло. Туринці, позбавлені чіткої стратегії і залежні суто від індивідуальних якостей конкретних виконавців, з горем навпіл кваліфікувалися до Ліги чемпіонів 2021/22 (нагадаємо, не без допомоги "Наполі").

В подальшому Пірло періодично "світився" у пресі, сватався до "Спеції" та "Дженоа" і ось зараз неочікувано вигулькнув у Туреччині. Ще й, здавалося б, де — у клубі зі складновимовною назвою. "Фатіх Карагюмрюк" — що це взагалі таке?

Шоста команда Стамбулу з імпульсивним президентом-баригою

"Фатіх Карагюмрюк" базується в однойменному районі Стамбулу (його європейська частина) та наразі виступає на "Олімпійському". Оскільки рідний стадіон команди розрахований лише на 12 тисяч місць і не відповідає стандартам Суперліги, "червоно-чорні" вимушено переїхали на культову арену, де в 2005-му зіткнулися "Мілан" та "Ліверпуль", а в 2023-му пройде ще один фінал ЛЧ.

Майже увесь час свого існування "Фатіх Карагюмрюк" перебував у нижчих дивізіонах країни (за винятком нетривалого відрізку в 60-х та сезону 1983/84) і новітній історії, пов’язаній з підвищенням в еліту, повністю завдячує власнику Сулейману Хурма. Цей 57-річний функціонер — не остання людина в турецькому футболі і на момент придбання клубу влітку 2018-го міг похвалитися солідним бекґраундом.

"Карагюмрюка" Хурма працював менеджером і спортивним директором в таких клубах як "Трабзонспор", "Самсуноспор" та "Кейсеріспорі". Головна родзинка Сулеймана — вміння торгуватися, завдяки чому він і зробив ім’я: наприклад, серед його успіхів — трансфери Мехмета Топуза чи Нордіна Амбрабата (обидва гравці дісталися "Кейсеріспору" за копійки і в майбутньому поповнили бюджет на 17,6 мільйонів євро).

Завдяки подібним операціям Хурма "набив" пристойний капітал і впритул взявся за "Карагюмрюк". Точкові фінансові вливання дали позитивний імпульс і в 2020-му "червоно-чорні" повернулися до Суперліги — вперше за 36 років. Ба більше, колектив впорався з викликом і закріпився — двічі поспіль фінішував на восьмій сходинці турнірної таблиці.

Тут можна було б похвалити президента, якби не його гарячковість — по-перше, він звик міняти тренерів, немов рукавички. За час керівництва Хурма було призначено 8 спеціалістів, серед яких — Волкан Демірель. По-друге, любить конфліктувати, залишаючи після себе репутаційне згарище. Зчепитися у словесній перепалці з арбітром, обізвати того безбожною собакою та отримати 150-денне відсторонення від футболу, або стати в позу і посваритися через розподіл телеправ з колегами — звичайна поведінка Сулеймана. Тож зрозуміло, чому Пірло узгодив лише однорічний контракт і з яких причин преса та фанати з насмішкою називають "Фатіх Карагюмрюк" "шостою командою Стамбулу" — після "Фенербахче", "Галатасарая", "Бешикташа", "Істанбула" і "Касимпаші".

Любов до Італії та вільних агентів

Хурма є прихильником Серії А і тягне до свого проєкту все, що пов’язане з Італією. Журналісти неодноразово питали, звідки взялася така любов, і тут президент намагається бути дипломатичним:

"Італія — для нас підходяща. Вона підходить для футболу, який демонструють у Туреччині. Чемпіонат на дуже хорошому тактичному рівні. Там футболіст знає, як грати, не кажучи нічого. Вони кваліфіковані, особливо з огляду на оборону. Ось де найкращі нападники світу, найкращі оборонці, найкращі воротарі. Цим керувався наш вибір. Та ж Прем'єр-ліга — дуже дорога ліга. Звідти не легко дістати гравців. Тому що гравці, які навіть ніколи не грали в АПЛ, або не перебували на високому рівні, коштують занадто дорого".

Хурма хоче бачити "Карагюмрюк" тактично підкованим, але справді фанатіє від усього італійського — до Пірло біля керма команди був такий собі Франческо Фаріолі. Людині без самостійного досвіду, чиїм професійним максимумом був статус асистента у "Аланьяспорі", довірили завдання не просто зберегти прописку, але й дивитися у бік єврокубкової зони. Нічого екстраординарного не вийшло — Фаріолі метався між 9-11 місцем і у грудні 2021-го був виставлений за двері (зараз повноцінно керує "Аланьяспором", з яким ледь не протиснувся до Ліги конференцій).

Лукас Кастро, Лукас Білья, Еміліано Вівіано, Фабіо Боріні, Андреа Бертолаччі, Мехді Бенатія, Раян Банія, Давіде Біраскі і ще низка ноунеймів із Серії Б — всі ці люди виступали на Апеннінах. І, ясна річ, приїжджають у якості вільних агентів або орендованих — Хурма не поспішає тратити власні кошти (за всі роки президент вклав у придбання трохи більше 360 тисяч євро).

Він навпаки притримується стратегії "підбери непотріб, розкрути його і продай якомога дорожче" — саме так у клубі з’явилися "списані" Емре Мор, колишній динамівець Джермейн Ленс, Ахмед Муса, Кемаль Адемі та інші гравці, чия кар’єра помітно загальмувала. І з цього є певний зиск — витискаєш із футболістів максимум і намагаєшся знайти потенційного покупця. Саме таким чином "Карагюмрюк" збагатився на 5,5 мільйонів євро — ніби й не багато, але тут треба володіти справжнім талантом, щоб продати відвертий мотлох.

Враховуючи усі складові, підозрюємо, що Андреа Пірло пішов на велику авантюру. Італієць розповідає, що радий запрошенню від "Карагюмрюка", але проти нього грає багато факторів — нетерплячий президент, який хоче все і одразу, постійні пертурбації у складі (щосезону приходить добрий десяток імен і не затримується), специфічний футбол, менталітет і не зовсім чесне суддівство. Суперліга славиться гарячим характером і скандалами, які є трешовими для більш цивілізованої Європи; водночас Пірло поки що не довів, що вміє якісно працювати у стані постійного стресу.

Якщо на батьківщині Андреа просто провалився, то тут ризикує поставити жирну крапку. Хурма прагне заробити іміджеві бали і привернути увагу, а от на кону Пірло, можливо, все його майбутнє як тренера.