Гра м’язами. Тактичний аналіз матчу Колумбія - Кот-Д’Івуар

Сабрі Лямуші очолив збірну Кот-Д’Івуару лише 2012 року. Цікаво, що це перше місце роботи наставника і одразу - тренерське крісло на чолі збірної. Французький наставник в основному відштовхується від тактичної системи «4-2-3-1», інколи це більше виглядає, як «4-3-3», завдяки дуже високим крайнім вінгерам-форвардам. Кот-Д’Івуар прагне домінувати на полі, і для цього в команди є всі можливості. Яя Туре у позиції атакуючого півзахисника добре з’єднує ланки команди. Можливо, його розташування настільки високо не надає максимальної швидкості у атаках, але за рахунок пасу і бачення поля Яя може компенсувати власні недоліки, як для цієї позиції на полі.

Цікаві рішення від Лямуші були у матчі проти збірної Японії. На протязі 60 хвилин поєдинку африканцям важко було зламати захист підопічних Альберто Дзаккероні, що працювали у тактичній системі «4-4-2», діяли дуже компактно і організовано на полі, практично не залишаючи простору між лініями. Але рішення Лямуші зіграти здвоєним центром нападу відразу принесло результат. Багато хто після матчу говорив, що для Кот-Д’Івуару, як і для інших африканських збірних потрібний лідер на полі, і з появою Дідьє Дрогба вони відчули впевненість у власних силах, це правда, але лише на відсотків 30.

70% успіху «Слонів» у тому матчі потрібно віднести до тренерських рішень, з появою Дрогба захисники Японії не встигли перебудуватись під гру з двома центрфорвардами суперника. Фактично в ці хвилини африканці грали у системі «4-2-4», це і спричинило появу вільного нападника у штрафному майданчику, допоки японці не встигли розібратись у русі форвардів суперника. Після двох м’ячів флангові форварди природно опустились нижче по полю, перебудувавшись у систему «4-4-2». З однієї сторони, Лямуші змушений був ризикувати, але як показують інші матчі , мало хто з наставників дозволяє собі гру у чотири форварди, нехай і на декілька хвилин матчу.

Сильна сторона гри івуарійців - дуже якісне розташування по полю, вони покривають велику територію, на флангах працюють різнопланові вінгери – Саломон Калу чи Градель (як у матчі проти Колумбії), це швидкісні гравці, більше зорієнтовані на ширину атаки і Жервіньо. Гравець «Роми» трішки компенсує відсутність чистого атакуючого півзахисника, це технічний виконавець, який може як за рахунок пасу, так і за рахунок індивідуальних дій створити небезпеку біля воріт суперників. Але коли ми говоримо про фланги Кот-Д’Івуару, потрібно згадати про правого захисника – Сержа Ор’є. Він - безперечно кращий крайній захисник першого туру. Його цифри вражаючі – 6 перехоплень, 7 кросів у штрафний майданчик 3 точних, 2 результативних передачі і 3 відбори. Ор’є дуже високо підтримує атаку, а кількість перехоплень і відборів говорять, що він вдало розташовується і не провалює власну зону відповідальності у захисті. Хоча це більше стосується гри у атаках, у захисті підопічні Сабрі Лямуші не так надійні, не завжди відпрацьовують назад, не вступають у єдиноборства на всіх ділянках поля, як це робить Колумбія, з цим були пов’язані певні ризики у протистоянні з підопічними Хосе Пекермана.

Цей матч взагалі варто розглядати як зустріч суперників, які є в якійсь мірі протилежностями. Колумбія - це організація, чіткі лінії у захисті сильна гра у відборі, у підопічних Хосе Пекермана найбільше відборів серед усіх учасників чемпіонату – 24. А «Слони» - другі по перехопленням (18), африканці краще розташовані по полю з огляду покриття території, що дозволяє їм робити багато перехоплень, натомість їх суперники грають дуже щільно з опонентами, постійно нав’язуючи боротьбу на полі, що дозволяє їм здійснювати багато відборів.

Формації команд

Хосе Пекерман не вносив змін у стартовий склад, хоча можна було очікувати появу Фреді Гуаріна на місці Карлоса Санчеса. Фреді – гравець, більш спрямований на атакуючі дії, який у «Порту» грав восьмого номера, а у «Інтері» Вальтера Маццаррі піднявся ще на крок вище, поєднуючи функції восьмого і десятих номерів, іноді тренер міланців використовував Гуаріна як форварда. Проте, вибір наставника був на користь надійності позаду.

Також маленькі зміни щодо тактики, якщо проти Греції Los Cafeteros працювали у захисті виключно у системі «4-4-2», з переходом до пресингу у «4-2-2-2», то цього разу була необхідність покривати більше ширини поля, тому високий захист від Колумбії був у системі «4-1-4-1», не так чітко за лінями, що місцями більше походило на «4-5-1», а на власній половині поля - вже звичні «4-4-2». Ще раз маємо наголосити - дуже компактно, щільно розташовані лінії, з хорошим рухом по ширині поля, при веденні захисту у останній третині поля.

Вихід у атаку переважно через швидких флангових виконавців - Куадрадо частіше і рідше – Ібарбо, у позиційних атаках формація змінювалась на «4-2-3-1», через рух Хамеса Родрігеса у глибину поля. Можливо, кількісного насичення позиційним атакам Колумбії не вистачає, і здебільшого їхні атаки несуть загрозу, коли є можливість розігнати їх по вільних зонах, які суперник зрідка надавал.

Сабрі Лямуші провів лише одну заміну у порівнянні з стартовим складом проти Японії - замість Саломона Калу з’явився Макс Градель. Важливим моментом для «Слонів» було не поступитись у єдиноборствах супернику, для цього Лямуші трішки звузив розташування по полю, вужче у захисті «4-4-1-1». Хоча, зважаючи на рух гравців Кот-Д’Івуару там ближче було розташування «4-1-4-1», але у цьому розташуванні могли б бути проблеми у зонах між крайніми форвардами і крайніми півзахисниками, особливо, зважаючи на швидкість Куадрадо і Ібарбо, тому захист будувався нижче, ніж проти Японії, максимально скорочуючи простір для швидкісних вінгерів суперника.

У позиційних атаках важко було шукати простір, івуарійці спробували різні варіанти, наприклад, «4-3-3» - трикутником вістрям до гори – Яя Туре під трійкою форвардів або «4-3-3» - з трикутником у центрі поля вістрям до низу, Туре падає до низу під Серея Ді з Шейком Тіоте, які рухом вперед звільняють зону під півзахисника «МанСіті». Так чи інакше Туре був змушений рухатись досить низько в районі центрального кола, для контролю м’яча цього було достатньо, але вище швидкості атакам «Слонів» не вистачало. У основному гострота попереду йшла від індивідуальних дій (проходів) Жервіньйо та Туре, але вдалий дриблінг Яя був виконаний у другій третині поля. Загалом 11 вдалих дій один в один у слонів проти - 4 у Los Cafeteros. Цей показник напевно якнайкраще ілюструє філософію гри команд, організація Колумбії проти індивідуальних якостей гравців Кот-Д’Івуару, але при цьому підопічні Сабрі Лямуші не поступались в єдиноборствах супернику - 11 відборів проти 12 до перерви.

Хосе Пекерман першим почав вносити зміни: замість Ібарбо на полі з’явився Хуан Кінтеро. Заміна по позиції, але Хуан не так сильно зорієнтований на гру по флангу, як Віктор все ж більше зміщується до середини. Пекерман хотів працювати з позиції сили, нав’язуючи боротьбу вище у центрі поля, за територію і володіння м’ячем. Збільшення темпу гри, збільшення швидкості, зміщення Кінтеро до середини відкрило простір під підключення до атак Пабло Армеро. Якщо до перерви ми веди мову по недостатнє кількісне насичення атак Колумбії, то тепер з активним Армеро можна було розігрувати трійки на флангах, по лівому це Армеро – Кінтеро – Родрігес, на протилежному фланзі Куадрадо більше індивідуально загострював.

Захист африканців під тиском, який запропонувала Колумбія по перерві, не став більше помилятись, що призводило до виходу на ударні позиції підопічних Пекермана, але другий і третій гол в матчі також є ілюстрацією переваг чи недоліків обох команд. Дриблінг у центрі поля від Ді призвів до виходу три проти одного, але ці ж індивідуальні дії в атаках дозволило Жервіньйо скоротити рахунок.

Сабрі Лямуші так само, як і у матчі проти японців, перейшов на систему «4-2-4» у атаках, замість Серея Ді на полі з’явився четвертий форвард Матіс Болі, Граделя замінив Саломон Калу по позиції, але Саломон і Матіс могли змінюватись на полі, займаючи позицію або крайнього форварда, або центрального, трішки раніше Дрогба замінив Вільфреда Боні. В захисті - «4-4-2», а це - максимальний ризик, зважаючи на вільні зони по флангах. Кот-Д’Івуар мав нагоди зрівняти рахунок і, можливо, 2:2 було б більш справедливим підсумком матчу, проте компенсувати дві помилки у захисті вже не встиг.

Статистика

Підсумки

Підсумовуючи гру, необхідно ще раз повернутись до ведення єдиноборств суперників, які мали вирішити долю цього матчу. Якщо до перерви «Слони» відпрацьовували у захисті, щільніше розташовувались по полю, вели боротьбу на всіх ділянках поля, про що свідчать кількість відборів (12 у підопічних Лямуші проти 11 у Колумбії), то у другому таймі цього вже не було, суха статистика вдалих відборів після перерви – 9 проти 1, на користь Los Cafeteros, що і стало вирішальним чинником у матчі.