Шотландія - Англія 2:2. Диво на ім’я Лі Гріффітс та капітан Кейн

Збірна Шотландії востаннє перемагала Англію 18 років тому. За останні 30 років скотти не тільки розгубили свою перевагу над сусідами, але й дозволили тим суттєво відірватись за кількістю перемог. Втім, цифрами принциповість цього протистояння, яке підкріплене історичними та політичними факторами, виміряти неможливо. Вже виконання гімну трибунам Гемпден Парку перед початком гри налаштовувало на серйозний бій.

Після такого заряду від вболівальників підопічні Гордона Стракана мали літати на крилах. І перших 20 хвилин господарі дійсно зажали суперника на його половині поля. Ось тільки прямолінійний стиль шотландців був занадто простим для захисту збірної Англії – лише одного разу Гріффітс потужно пробив з лінії штрафного майданчика, але Харт обрав правильну позицію та спокійно забрав м’яч.

Звісно, тримати взятий темп від початку і до кінця шотландці не могли. Тож рано чи пізно ініціатива мала перейти до більш майстровитих гостей. Перелом стався на 29-й хвилині, коли Крейг Гордон невдало вибив м’яч головою, вийшовши за межі штрафного майданчика. Вийшло точнісінько на Кейна, який вперше вивів команду на матч з капітанською пов’язкою. Гаррі не довго думаючи пробив по воротах, але м’яча з лінії вибив захисник. Ось тільки першим на підбиранні був Решфорд, який завдав удару з 15-ти метрів у нижній кут. Гордон, який заварив усю цю кашу, врешті і врятував свою команду, ногою відбивши кулю.

До кінця тайму англійці створили ще кілька непоганих нагод, які, втім, на гольові не тягнули. Решфорд занадто довго готував удар під час контратаки, Лаллана пробив у сітку з зовнішньої сторони, а з пострілом Лівермора не без проблем, але справився Гордон.

На початку другого тайму шотландці знову діяли активніше, але цього разу вже не так напористо, побоюючись випаду від мобільної групи атаки команди Саутгейта. Лише одного разу вдалось вивести Робертсона на ударну позицію, проте після його пострілу з середньої відстані м’яч пройшов над поперечкою.

Намагаючись змінити ситуацію на полі, тренер збірної Англії випускає на 65-й хвилині замість Решфорда більш прямолінійного Алекса Окслейд-Чемберлена. Результат це дало миттєво. Спочатку правий хавбек рвону по флангу та виконав точну подачу на Аллі, однак з його ударом головою справився Гордон. Три хвилини по тому Крейг привіз на свої ворота аут, після вкидання якого Окслей-Чемберлен взяв ініціативу на себе, обіграв капітана Брауна, змістився в центр та вгатив м’яча під поперечку.

Враховуючи перебіг подій на полі, здавалось, чергові три очки від англійців вже нікуди не дінуться. Однак в тому то й краса британського футболу, що суперники тут ніколи не здаються до останньої секунди. Шотландці, хоч в них мало що виходило в атаці, вперто йшли вперед. Зрештою на 86-й хвилині Раян Фрейзер, який вийшов на заміну одночасно з Чемберленом, заробив штрафний. До воріт було метрів 25, Харт вибудував велику стінку, але вона не завадила Лі Гріффітсу покласти м’яча у верхній кут воріт Джо. Гемпден Парк вибухнув.

Однак не встигли емоції влягтись, як той же Лі Гріффітс, який виступає за «Селтік», майже з тієї ж точки вдруге реалізує штрафний удар, тільки цього разу б’є в нижній кут. Фінал, про який Шотландія могла лише мріяти.

Проте здобути довгоочікувану перемогу Тартанова Армія не змогла. Тепер вже характер продемонстрували англійці, які встигли організувати навалу на ворота Гордона. З небезпечним ударом Даєра зі штрафного Крейг справився, однак коли Стерлінг подав на Кейна, а той відірвався від захисників та пробив з лінії воротарського, голкіпер врятувати свою команду шансів вже не мав. 2:2 – той випадок, коли реальність повністю відповідає стереотипам.