Секрети Стіва Кларка: як програний матч у мордорі спонукав Шотландію до змін

На перший погляд, Шотландія завжди залишається незмінною. Якщо будь-кого розбудити о третій ночі, то він легко опише, як грає "тартанова армія": це — силовий футбол, приправлений інтенсивним пресингом, з колективним відбором, ставкою на швидкі фланги і навісні передачі. Пригадайте той же поєдинок Євро-2020 проти Англії, у якому шотландці билися-боролися і зрештою таким чином перекрили кисень Ґарету Саутґейту.

Втім, ось ця сталість, оповита нотками традиціоналізму, є певним стереотипом: команда невпинно трансформується і завдяки прийнятим рішенням впевнено рухається вперед. Ініціатором став головний тренер Стівен Кларк, тригером — вщент програний матч у москві.

Стів Кларк перебуває біля керма Шотландії два з половиною роки, проте ще на початку свого шляху ризикував піти у відставку. Він прийняв команду у напіврозваленому стані (Алекс Макліш жахливо стартував у кваліфікації ЧЄ-2020 — програшем Казахстану 0:3) і після п’яти турів на чолі не знав, куди подітися. Нервова перемога над Кіпром (2:1) була перекреслена серією поразок — Бельгії (0:3, 0:4) та росії (1:2, 0:4).

На початку відбору Шотландія чітко розуміла своє місце — якщо "червоні дияволи" виглядали безсумнівними фаворитами, то росіяни сприймалися у ролі прямих конкурентів. По приїзді в москву підопічні Кларка трималися солідно і структуровано, але їх вистачило на 55 хвилин: Дзюба вистрелив дублем, Оздоєв і Головін доповнили загальну картину.

Як не старалася шотландська преса знайти оптимізм, називаючи суперника неповоротким, вона визнала його безжальність і безпорадність Стіва. "Це причинило мені біль. Я почав сумніватися у собі і подумав: "Що ж мені робити?".

З того часу Шотландія встигла побувати на великому міжнародному форумі і ось зараз змагається за квиток до Катару. Востаннє "тартанова армія" виступала на чемпіонаті світу в 1998-му.

Що ж трапилося?

Виправданий ризик

Шотландія завершила основний етап кваліфікації ЧЄ-2020 на третьому місці. По ходу справи Кларк перепробував різні малюнки, — 4-3-3, 4-2-3-1, 4-5-1, — але дійшов до висновку, що не зміг як слід залатати оборону (17 пропущених м’ячів, 14 — за його керівництва). Попереду чекав півфінал Ліги націй (шлях С) проти Ізраїлю. Будучи першокласним фулбеком у минулому, Стівен окреслив чіткі пріоритети на майбутнє — обов’язково зміцнити відверто дірявий захист.

"Я подзвонив своїм асистентам і сказав: "Ми не можемо повернутися до варіанту в чотири захисники". Я ніколи не тренував трійку захисників і для мене це була зміна.

У нас хороші ліві захисники — Кіран Тірні і Ендрю Робертсон. Ми повинні були вписати їх в одну команду, хоча це не просто. Моя ідея полягала в тому, щоб заграти Тірні в якості одного з центральних захисників. А також не менш божевільне рішення, що Скотт Мактоміней теж зможе зіграти в якості фулбека".

Відверто кажучи, Шотландія не може похвалитися достатньою глибиною складу. Кларк це усвідомлював і ризикував, застосувавши схему 3-4-2-1. Він дійсно змусив Мактомінея відпрацьовувати на фланзі оборони, а Тірні — в її центрі (водночас Робертсон грав як на рідній позиції, так і лівим півзахисником).

"Тартанова армія" має не так багато кваліфікованих виконавців з іменем і Стівен дав можливість усім. Своїми перестановками він поступово адаптував футболістів до нових амплуа, чим ліквідував наростаючий конфлікт між Тірні і Робертсоном. Представник "Арсеналу" болісно реагував на недостатню кількість ігрової практики, говорив про бажання конкурувати з "ліверпульцем" і в нових умовах лише розкрився.

"Я довірив Кірану роль центрального захисника. Але мені довелося йому її «продати». Він ставив багато запитань. Я сказав йому, що люблю його і хочу, щоб він грав на цій позиції. Зрештою це стало великою частиною просування команди вперед", - пояснив Кларк.

Чи принесло це користь? Шотландія не пропустила у битві з Ізраїлем і не прогнулася перед більш майстерними сербами. В обох випадках доля путівки на чемпіонат Європи вирішилася в серії пенальті, але ж нас цікавить конкретний момент - британці справді перебудувалися, діяли впевненіше і організованіше.

Все пізнається у порівнянні. Шотландії зовсім трохи не вистачило до підвищення у дивізіон А Ліги націй, а відбір ЧС-2022 підсумувався другою сходинкою. Скільки м’ячів пропущено? Сім.

Вміння переконувати

Проблема Тірні-Робертсон виявилася не єдиною. З її усуненням Кларк перемкнувся на фігуру Ліндона Дайкса — уродженця Австралії, батьками якого є шотландці. Атакуючий півзахисник "Квінз Парк Рейнджерс" отримав пропозицію змінити громадянство і довго вагався.

Тоді Стівен, який за рахунок Ліндона розраховував розширити обойму, став у позу — говорив прямо і конкретно.

"Я сказав Ліндону: "Не знаю, чи відчуваєш ти себе шотландцем або австралійцем. Але ти повинен вирішити, чи хочеш ти грати за Шотландію або Австралію. Я не можу заглянути в твій розум". Він передзвонив: "Я — шотландець. Моя дружина — шотландка, моя донька — шотландка. Я хочу грати".

Як підсумок, Дайкс взяв участь у 21 поєдинку та відзначився 6 результативними пострілами (4 — у відборі ЧС-2022).

Власне, така поведінка й допомогла Кларку проштовхнути ідею з 3-4-2-1. Він чітко пояснив, що чекає на збірну і чому вона повинна трансформуватися. Після переможного, але важкого матчу проти Чехії в Лізі націй (2:1; вересень 2020-го) Стів зібрав роздягальню і отримав повну підтримку з її боку.

"Я не був упевнений, що вони купляться на це. І кожен з них сказав мені: "Ні, нам це подобається. Ми відчуваємо себе добре, це найкомфортніше, що ми відчували на полі за довгий час ". І ми дотримувалися цього правила. Я думаю, що успіх, який ми маємо, виріс звідти ", — поділився міркуваннями тренер.

Прищеплення менталітету

За плечима Шотландії глибока історія, пронизана великими здобутками. Втім, до появи Кларка ця сама історія була звичним тягарем на шиї кожного виконавця. ЗМІ писали про фаталізм навколо команди і це наставник зрозумів після побиття росіянами..

"Тільки після того, як ви постраждаєте в перших іграх, то зрозумієте, що є проблема. Нам потрібно було знайти спосіб змінити менталітет переможених. Адже ми просто з’являємося, отримуємо поразку, нокаутуємося, йдемо на наступний турнір, а менеджера звільняють", - розповів Стівен.

Перемоги над Кіпром, Казахстаном і Чехією, постраждалою від коронавірусу, заклали перші цеглинки психологічного прогресу.

"Ми виграли 2:1, нам пощастило протриматися в кінці. Ми прийшли після цієї гри, всі сиділи в роздягальні і переводили подих. Я кажу: "Хлопці, так ми ж виграли гру. Ось як ви будуєте команду, ось як ви будуєте командну роботу", - пригадав Кларк події вересня 2020-го.

Яскравий показник того, настільки зросла впевненість колективу, був продемонстрований у вищезгаданому фіналі плей-офф проти Сербії. "Тартанова армія" повела у рахунку на 52 хвилині, однак за лічені миті до фінального свистка своє слово сказав Лука Йовіч. У такі моменти можна легко розгубитися, але Стів не просто заспокоїв гравців, а переконався у їхній "холодній" голові.

"Після 90 хвилин ми зібралися разом, я хвилювався. Та я почув голоси - Робертсона, Макгінна, Джека Раяна, Каллума Макґреґора - в них звучала рішучість. "Хлопці, ми ще нічого не втратили. У нас є ще шанс пройти через це. Давайте подбаємо про те, щоб у наступні 30 хвилин ми віддали всі сили на полі і дісталися чемпіонату Європи".

Мені не потрібно було говорити надто багато. І футболісти зробили це. У нашому складі так багато хороших людей. Це був процес — залучити хороших людей і подати ідею, що ми можемо досягти успіху".

Сьогодні Шотландія постає іншою. Їй досі не властива краса, елегантність та інші родзинки, що приваблюють фанатів. Та ця команда добре тактично підкована, універсальна, витривала і розуміє кінцеву мету, чого точно не спостерігалося раніше. Вона не виглядає боязкою і спокійно кидає виклики: зауважте, що впродовж дистанції відбору ЧС-2022 Стівен Кларк поступився одного разу — скаженій Данії.

Багато хто з українських уболівальників у думках "проходить" Шотландію і готується до Вельсу. Якщо чесно, "тартанова армія" видається куди складнішим опонентом, здатним заплутати мереживом переміщень на полі і витривалістю. І все це зробив Стівен Кларк.