Вихователь драконів. Роберт Пейдж та Уельс налаштовані грати проти України та всього світу

Після першої та єдиної участі збірної Уельсу в Чемпіонаті Світу минули вже 64 роки. Таку тривалу перерву в історії футболу переживали лише Куба та Індонезія. Ці дві продовжать чекати, оскільки останні десятки років далекі від Мундіалю. А ось валлійці нині на відстані одного матчу від мрії, як каже їхній наставник Роберт Пейдж. І не збираються враховувати становище України. Навіть навпаки. "Уельс проти всього світу", - заголовок в Guardian налаштовує на боротьбу.

В стилі Англії

Відбіркові турніри на Чемпіонати світу в історії Уельсу можна охарактеризувати двома властивостями. Лузерськими в "найкращих" традиціях сусідньої Англії. І скандальними, незвичними. З ними завжди були пов'язані дивні історії. Забути паспорт на шляху до аеропорту перед вирішальним матчем Відбору стало просто традицією збірної. В 1981-му році гравець збірної Мікі Томас з'явився на обкладинці таблоїду з маскою шимпанзе, а клоунів з себе того вечора зробила вся збірна. Втративши 2:0 проти Ісландії.

Власне, на ЧС-1958 вона не вийшла. Її врятувала... війна. Жеребкування в Азійсько-африканській зоні видавало Ізраїлю лише суперників з мусульманських країн, які відмовлялися грати проти нього через Суецьку кризу. ФІФА вважалa, що виходити на Мундіаль без жодного відіграного матчу несправедливо і вигадав додатковий плей-офф з командою з зони УЄФА. Причому спочатку суперником було призначено Бельгію, але вона відмовилася. А Уельс погодився.

Насправді, на тому ЧС він запам'ятався. Тим, що саме проти нього у чвертьфіналі (1:0) свій перший гол на чемпіонатах світу за збірну Бразилії забив 17-річний Пеле. Той гол Король називав найважливішим в кар'єрі. Але чи варто було такої пам'яті щонайменше 64-річне очікування?

До речі, цікаво, що останній шанс на вихід у "драконів" часто відбирали збірні колишнього соцтабору. Вирішальні поразки від Польщі, Румунії, матч між СРСР і Чехословаччиною в 1981-му зі зручною для обох нічиєю, яку валлійці досі вважають договірняком.

Втім, останніми роками їхній шанс перервати 64-річну серію неухильно підвищується. В 2016-му році вони вийшли на свій перший Євро в історії, а там пробилися до півфіналу. В 2021-му вже з поточним тренером Робом Пейджем вийшли на другий, зупинившись в підсумку в 1/8 фіналу. Поразка у боротьбі за вихід на ЧС-2018 від Ірландії вже вважалася сенсацією. Вони стукають у двері, і збірній України доведеться добре підперти їх.

Своя людина на проклятій посаді

Посада тренера збірної Уельсу останніми роками здається мало не проклятою. Кріс Коулмен навіть після півфіналу Євро не знайшов кращої роботи, ніж в Китаї та грецькому середняку. Гері Спід наклав на себе руки, Райан Гіггз звинувачується в нападі на свою подругу і її сестру. Останній досі залишається офіційно головним тренером, але його справа триває вже понад півтора роки, засідання постійно переносяться і в житті збірної він участі не бере. Пейдж замінює його і також в підвішеному стані.

До збірної Роб прийшов з молодіжної та юнацьких. Збірну U-16 він вперше за 66 років привів до одноосібної перемоги у Victory Shield – турнірі для британських збірних. Повторивши це досягнення за рік. У головній збірній спочатку став помічником Гіггза, відповідаючи за організацію оборони та вивчення суперника. Саме покращення оборони за Пейджа особливо відзначають.

Його хайлайти як гравця - сезон в АПЛ з "Уотфордом" та 41 матч у збірній, зокрема, з капітанською пов'язкою, але без великого турніру. Але як тренер він вже увійшов в історію Уельсу. І хоче зміцнити свій історичний статус.

Він приходив майже в такому ж авральному режимі, як і Олександр Петраков. Також з збірних з віковим обмеженням. Також практично без досвіду роботи головним в клубах, крім Третього англійського дивізіону. Приходив як тимчасовий, доки ситуацію розрулять. І в розпал кампанії, яку вже вважали проваленою. Його було призначено за 12 днів до вирішальних офіційних матчів Ліги Націй. Що не завадило переграти Ірландію та Фінляндію та виграти групу. А це вже практично забезпечило місце у поточному плей-офф.

В 2021-му році у Відборі на ЧС було завойоване друге місце перед міцною Чехією. На Євро здобуто чотири очки в групі з Італією, Швейцарією та Туреччиною і лише в 1/8 відбулася 0:4 від Данії. Та й в 2022-му, можна сказати, шлях триває. В першому раунді плей-офф пройдено міцну Австрію, навіть грою у Лізі Націй проти Польщі другим складом три дні тому Пейдж залишився дуже задоволений. "Якщо програвати, то так". Ну а вдома Уельс нікому не програвав з 2018-го року, вже 18 матчів.

Лідер та наставник молоді

Насправді нічого надприроднього Пейдж не робить. Коли прийшов - заявляв, що не збирається нічого змінювати, а лише наглядач і на відстані одного телефонного дзвінка від Гіггза. Після Євро перейшов на схему з трьома центральними захисниками (3-5-2). Його латералі активно йдуть вперед, в центрі атаки щонайменше одна "фальшива дев'ятка" (зазвичай Гарет Бейл).

Він намагається грати швидко та високо пресингувати. Але здебільшого виходить прагматичний футбол без особливого бажання володіти м'ячем. 24 відсотки володіння проти Бельгії, 34 – проти Австрії, 45 – проти Польщі. Він просто намагається побудувати організовану бойовиту команду, додавши до неї флер, винахідливість Бейла та Аарона Ремзі. Цих двох він оберігає, постійно чекає, ставить у склад, навіть коли вони не грають у своїх клубах.

Він дуже активно залучає молодь зі своїх юнацьких збірних. Молоді гравці його люблять, відчувають його прихильність. Як наслідок – на Євро валлійці були третіми за молодістю складу. 14-ти гравцям у червневій заявці 24 роки та менше. Семи з них немає і 22-ох. А також приділяє велику увагу психології. Показував команді сюжети про валлійських школярів, які співають гімн Уельсу. А слова "у неділю весь світ вболіватиме проти нас", - відмінний психологічний хід.

"Вони виграли Євробачення, тому що їх підтримав весь світ", - заявив він. "Якби ми могли клацнути пальцями і позбавити Україну болю, ми б зробили це миттєво. Але коли справа доходить до футболу та лунає свисток, ми хочемо виграти цю гру. Бізнес – це бізнес. Таких шансів не буває щодня". І пожалів суперника, і вколов його, і дав зрозуміти про серйозність своїх намірів, і налаштував своїх гравців на облоговий менталітет.

Колишній його партнер зі збірної Айвен Робертс каже: "Він дає постійність і відчуття лідера. Його голос, його присутність завжди помітні. Він твердий як цвяхи. Навіть коли грав, залишав все на полі. Тому він був капітаном у багатьох клубах. У роздягальні його голос завжди було чутно, навіть коли потрібно було заперечити тренеру. І він чудовий організатор". Денні Гебіддон: "Він прийшов не руйнувати, а зберігати. Після його приходу оборона значно покращилася. Ми набагато солідніші як команда".

Помічник Роберта в юнацьких збірних Осіан Робертс: "Він може вичавити з гравців найкраще на полі, але ще більше - поза полем. Він може змусити гравців сміятися, обійняти їх. Його управління людьми чудове. Він був справжнім лідером як гравець, завжди капітаном". Його колишній тренер Мікі Адамс: "Він ніколи не боявся висловлювати свою думку навіть про склад. Він дуже педантичний, глибоко думає, продумує все до деталей. Він вивчає гру як студент".

"Він чудовий, гравці люблять його. Я ніколи не бачив так багато гравців, які сміються і жартують на тренуваннях, " - заявляє голова Футбольної Асоціації Уельсу Кіран О'Коннор. "Він завжди планує все і покладається на свій штаб. Він знає, що робить".

З Пейджем, з напливом молоді, після успіхів на двох Євро в Уельсі відчувають Золоту Еру. Вважаючи, що історично заслуговують вийти на Чемпіонат Світу. Бажають вершити історію. Хочуть встигнути, поки Бейл та Ремзі ще тут. А відчуття, що цивілізований світ сьогодні бажає перемоги супернику, лише мотивують їх. "Ми знову обідаємо за Топ-столом", як каже захисник Кріс Гантер. "З повним стадіоном, який співає наш гімн". Так просто цей стадіон та його "дракони" збірну України не відпустять.