Учасники ЧС - Франція. Проблемний півзахист, Мбаппе-егоїст і тренер, чия епоха добігає кінця

Історичний максимум

Франція двічі вигравала чемпіонат світу, тож і максимумів у неї два.

Перший - у 1998 році, на домашньому мундіалі, коли "Галльських півнів" тренував Еме Жаке, а нинішній наставник Дідьє Дешам був капітаном. Мабуть, то була найсильніша Франція. Харизматичний Бартез на воротах; в центрі захисту - колишні хави Блан та Десаї; Лізаразю та Тюрам на флангах; в центрі - Зізу та Джоркаєфф; обов’язковий Петі, якого приревнував до дружини сам президент Жак Ширак.

Додайте сюди Анрі, Трезеге, Вієйра, Карамбе, Піреса - для суперників це була м’ясорубка, і до всього у важкі хвилини обов’язково включався неочевидний герой. Ви знали, що Ліліан Тюрам у 142 матчах за Францію забив лише двічі, і обидва рази - в півфіналі з Хорватією? Проти такої концентрації навіть у Бразилії не було шансів.

Ну, а другий тріумф Франції стався на минулому мундіалі на полях країни-терориста, і хоча часу минуло не так багато, аж 11 його учасників не доїхали до Катару. Когось, як Юмтіті, з’їли травми; інші, як Лемар або Товен, різко здали. Менді взагалі судять.

В будь-якому разі констатуємо, що а) Франція-2018 з Погба, Канте та зв’язкою Жиру - Мбаппе теж була великою командою; б) її більше не існує.

Один драматичний момент

Таких теж два, причому обидва рази в дурнях залишалися найвидатніші французи в історії гри.

Покоління "кому за 50" точно згадає півфінал ЧС-1982, коли "Ле Бле" після голу Алена Жиресса на 98-й хвилині вели 3:1 у матчі з ФРН, але далі пропустили двічі і програли серію пенальті. Аморос, Трезор, Тігана, Рошто і, головне, Платіні були невдахами того вечора.

Ну, а для молодших вболівальників найбільшою драмою в історії Франції на мундіалях буде епізод імені "Зідана - Матерацці". Тут слова марні - відео передає ті емоції набагато краще. Культовий момент.

Шлях у відборі

Це все ми бачили зблизька, адже в одній групі з французами боролася збірна України.

Франція тоді не здолала наших - команди двічі зіграли по 1:1. В обох матчах чемпіони світу виглядали блідо, безідейно; їхні атаки нагадували сумо, а не футбол, і до всього кульгала оборона - особливо в Києві.

Непереконливо виглядала Франція і проти Боснії та Герцеговини, але там їй пощастило в гостях - за абсолютно стерильної, нудної гри свій шанс підчатував Грізманн. Вже в матчі-відповіді у Страсбурзі фортуна не посміхнулася, і все закінчилося внічию 1:1.

???????? France's international break so far

????️ Sep 1: 1-1 ???? Bosnia-Herzegovina ????????
????️ Sep 4: 1-1 ???? Ukraine ????????

????️ Today: ???? Finland ????????

⏪ France lost 2-0 when hosting Finland last year...

????‍♂️ Failing to win a ???????????????????? game running would surely put pressure on Didier Deschamps pic.twitter.com/JkvLsaL4Pw

— WhoScored.com (@WhoScored) September 7, 2021

Лише проти відверто слабких Фінляндії та Казахстану чемпіони світу не помилилися - і саме це зробило різницю в групі, бо Україна та Боснія якраз на аутсайдерах і погоріли.

Таким чином, на папері все було добре - 6 балів відриву від 2-го місця, проте французькі ЗМІ не дали себе ошукати. Вони критикували збірну впродовж усього циклу за слабку гру проти сильних команд, часті безрезультатні зміни тактичних схем, невдалу інтеграцію Бензема. Дешам був за крок до відставки, і врятувала його несподівана перемога в Лізі Націй-2021.

Так-так, саме "офсайдний" гол Мбаппе - мало не єдиний аргумент, чому французів у Катар повіз не Зідан.

Головна зірка

Ця команда надто зіркова, щоб вибирати когось одного. Навіть самі французи не беруться таке робити.

Карім Бензема - просто найкращий футболіст світу-2022. Нема таких речей в нападі, яких він не вміє - тут і бачення поля, і дриблінг, і удар з обох ніг, і відчуття голу, і гра на другому поверсі. Ідеальний форвард.

З іншого боку, якщо відштовхуватися від міжнародної кар’єри, то каталізатором успіхів Франції є не багаторічний вигнанець Карім, а Кіліан Мбаппе. Ще тінейджером він приніс "Ле Бле" Кубок світу, і хоча наступне Євро вийшло провальним, Кіліан дещо реабілітувався переможним голом у фіналі Ліги Націй. От і вибирайте.

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Karim Benzema (@karimbenzema)

Тренер і стиль футболу

Дідьє Дешам - тренер старої школи; він вміє налаштувати команду на бій й не запускає квадрокоптери над полем для тренувань.

На ЧС-2018 його стиль спрацював особливо добре - мікроклімат в команді був чудовим від першого туру і до фіналу. В той же час на Євро-2020 Мбаппе каламутив воду, і нічого не вийшло.

З тих пір Кіліан нібито взявся за розум, але лише Катар покаже, чи контролює Дешам ситуацію. Схеми й тактики вторинні. Франція зайде далеко, якщо всі будуть заодно; незадоволені обличчя, суперечки, нерви; Мбаппе, який пробиває зі штрафного з 30 метрів - ознака, що можна сушити весла.

L’Equipe пише, що Дідьє втомився наставляти на путь істинний удвічі молодших егоїстів і після Катару піде з поста. Його контракт розрахований до кінця ЧС, а Зідан недавно говорив, що повернеться до роботи зовсім скоро - схоже, це дві частини одного пазла.

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Nc Sport (@nc_spor)

При цьому зливатися без бою на мундіалі DD не стане, він не якийсь слабак. Дешам уже оголосив, що гратиме з четвіркою захисників, як у 2018-му. Назбирати цей квартет нескладно - там і брати Ернандеси, і Павар, і Кімпембе. В нападі теж все ясно, хоча, по правді, з Жиру Франція виглядає цікавіше, ніж з Бензема - Мбаппе потрібні регулярні скидки, а не конкурент у глибині поля.

Головна біль Дешама - півзахист, де Погба з Канте недоступні, а заміни далекі від оригіналу. Втім, і тут все небезнадійно, бо Гендузі, Рабьо та Чуамені - дуже талановиті хлопці, а Фофана працелюбністю на поступиться Канте.

Головне - повторимось - щоб на лицях були дружелюбні посмішки, а не ображені гримаси. Саме вони - база, фундамент успіху Франції будь-де.

Очікування від виступу

З Канте та Погба ця команда була б у трійці головних фаворитів, без них - десь у ТОП-8.

Ризикнемо припустити, що саме на стадії чвертьфіналів Франція зійде з дистанції, програвши команді з якіснішим та креативнішим півзахистом. Таких у Катарі буде чимало.