Прагматизм забезпечує багато голів. Підсумки півфіналів Чемпіонату Світу-2022

Груповий турнір Чемпіонату Світу був сповнений сюрпризів та драм. 1/8 фіналу - навпаки, була нудною та очікуваною. Крім виключення Марокко, який лише підтверджував правило. Чвертьфінал повернув нас до сюрпризів та драм. А півфінал вийшов нудним та очікуваним. Ось такі гойдалки на поточному Мундіалі. І вони підтвердили неписану істину – у півфіналах сюрпризів не буває.

Польща, Бельгія (двічі), Швеція, Болгарія, Хорватія (тричі), Південна Корея, Туреччина, Уругвай, Марокко – всі ці сюрпризні збірні пробивалися до півфіналу ЧС за сорок останніх років. Але всі там і зупинялися. Лише хорвати одного разу чотири роки тому спромоглися пробитися у фінал. Але цей виняток також лише підтвердив правило. Коли гранди відчувають запах фіналу – вони не помиляються.

Нагадує Чемпіонат-2002, попередній в Азії. Той також був сповнений сюрпризів, гранди вилітали. Збірна не з Європи або Південної Америки вдруге в історії грала у півфіналі (тоді – Південна Корея, тепер – Марокко). Але півфінали Бразилія – Туреччина та Німеччина – Південна Корея і тоді минули нудно, забили в них лише фаворити. І фінал вже вийшов класичним.

Аргентина - Хорватія

В принципі, хорвати не були такими вже аутсайдерами ані проти Англії чотири роки тому, ані проти Аргентини нині. З Модрічем, Брозовічем, Ковачічем та Перішичем у складі (тоді ще й був Манджукіч і Ловрен грав у "Ліверпулі") реально перемогти будь-кого. Тим більше, що цього разу у чвертьфіналі "картаті" вже зупинили головного фаворита букмекерів перед початком турніру.

В принципі, аргентинці вчинили як андердог. На відміну від бразильців. У чвертьфіналі проти чотирьох опорників хорватів (правий вінгер Пашаліч насправді гравець центральної зони) наставник "Селесао" Тіте виставив лише одного чистого опорника Каземіро. Ліонель Скалоні ж виставив чотирьох, додавши до звичних Де Поля, Фернандеса та Мак Аллістера Паредеса.

Володіти м'ячем більше за суперника, щоправда, "альбіселесте" не вдалося. Геть навпаки. 39:61. За ударами по воротах вони також поступилися – 9:12. І все ж саме це рішення стало ключовим. Воно допомогло протистояти грізному центру поля "картатих" , скувати його. Витримати важкі перші півгодини, в які аргентинці завдали лише одного удару по воротах і переважно оборонялися.

П'ять з дев'яти ударів Аргентини у матчі завдали опорники. Енцо Фернандес віддав довгий пас Альваресу, який заробив пенальті, також розпочав атаку, що призвела до другого голу. За відборами м'яча Хорватія виграла матч проти Бразилії з рахунком 28:16, але програла Аргентині з рахунком 19:22. Причому загальна кількість не менш важлива. 44 за 120 хвилин у чвертьфіналі, 41 за 90 – у півфіналі. Тобто Аргентина нав'язала Хорватії значно жорсткішу боротьбу, ніж Бразилія.

Додам, що на 62-ій хвилині Скалоні зняв одного з опорників і повернувся до схеми чвертьфіналу - 3-5-2. Результат - жодного пропущеного та третій забитий.

Ще один чинник, що призвів до перемоги Аргентини - виступ двох її гравців атаки. Ліонель Мессі реалізував пенальті, віддав пас до другого голу (хоча через невеличкий рикошет асист не зарахували) і влаштував геніально-знущальний прохід повз Йошко Гвардьола правим флангом перед асистом до третього. Він почувається вільним як ніколи, повторює рекорди і готовий їх побити у фіналі.

Більше того – він ще й бореться та працює. Став першим на полі за участю у двобоях - 17. На п'ять більше, ніж у будь-якого іншого гравця його команди, зокрема, будь-якого з чотирьох опорників.

Тринадцять матчів на Чемпіонатах Світу, в яких забивав або асистував, вісім асистів, 19 очок за схемою "гол+пас", 25 матчів на Мундіалях - все це повторення рекордів. Останній він поб'є, якщо просто зіграє у фіналі. Але й інші більш ніж здатний побити.

А Хуліан Альварес відіграв навіть краще за Лео. Тому той й віддав йому приз найкращого гравця матчу. Молодий форвард "Манчестер Сіті" заробив пенальті, потім пробіг з м'ячем з власної половини поля і забив, а потім й оформив дубль, замкнувши простріл Мессі.

Такі причини перемоги Аргентини. А які причини першої розгромної поразки Хорватії в історії виступів на Чемпіонатах Світу? Невже виплеснула всі сили, і фізичні, і емоційні, на серії пенальті проти Японії та Бразилії? Її центр оборони на чолі з Гвардьолом, якого вже оголосили лідером нового покоління захисників у світі, точно розвалився. Пропустив лонгболл на 31-ій хвилині, просто попадав як кеглі перед Альваресом на 39-ій.

У збірній звинувачують суперечливий пенальті. Лука Модріч заявив, що його не було і взагалі Даніеле Орсато - "один з найгірших арбітрів у моїй кар'єрі. Він просто катастрофа". Ловро Майєр заявив, що такий пенальті їх вбив. Златко Даліч не захотів оцінювати епізод, але сказав, що він змінив гру. А такі нейтральні авторитети як Гері Невілл та Ікер Касільяс вважають, що пенальті не було.

Насправді Альварес врізався в Ліваковіча, а не навпаки. Аргентинець шукав контакту, підставлявся, а хорват не рухався. Тому загалом я згоден з хорватами, Невіллом та Касільясом. Але в таких ситуаціях занадто часто судді свистять на користь атаки. Ліваковіч мав знати це і уникнути контакту. Та й розвалюватися навіть після такого півфіналіст Чемпіонату Світу не мав права.

Франція - Марокко

Французи поступилися за володінням м'ячем з тим самим рахунком - 39:61. Вкотре довівши, що цей компонент не важливий. На турнірі за ним вони взагалі чотирнадцяті (Аргентина хоча б шоста). Щоправда, їхній матч був суттєво складнішим і рахунок 2:0 не за грою. За грою скоріше навіть виходила нічия та додатковий час. Як і проти Англії у чвертьфіналі. Але ж рахунок на табло.

Переможців не судять, і тому "Ле Бле" мають право заявити, що таким і був їхній план у двох останніх матчах. Проти Марокко він загалом був логічним. По-перше, вдалося забити швидкий гол (найшвидший у півфіналах з 1958-го року) і чому б не відійіти в оборону після нього?! По-друге, самі марокканці грають від глухої оборони, з 32-ма відсотками володіння м'ячем на турнірі, і змусити їх атакувати, ловлять на контратаках, дуже розумно.

В принципі, тиск чемпіон витримував чітко, без паніки. Демонстрував впевненість в тому, що в будь-якому разі знайде ще голи. І справді міг знайти в контратаках ще в першому таймі. Дідьє Дешам навіть виконав лише дві заміни, і одна з них одразу ж принесла гол. Коло Муані, що дебютував у збірній лише у вересні і викликаний на ЧС лише через травму Нкунку, відзначився.

Чи вистачить цього на фінал? Запас міцності у команди Дешама точно нескінченний. Грізманн цього разу не забивав і не асистував, Мбаппе не забивав і не асистував вже у двох матчах, Жиру нічого не зробив проти Марокко, Дембеле нічого не робить з 1/8 фіналу. Цього разу до старих травм додалися через хворобу захисник Упамекано і опорник Рабіо. Проте справу зроблено.

Чи міг Марокко зробити більше? Валід Реграгі помилився з переходом на гру з трьома центральними захисниками і повернувся до двох вже на 21-ій хвилині. Був зобов'язаний якнайшвидше замінити центрфорварда Ен-Несірі, який торкнувся м'яча тричі за 66 хвилин (!!!). В обох голах 5-6 гравців кидалися на Мбаппе, залишивши Ернандеса та Муані абсолютно вільними, а це синдром наївної, навіть аматорської команди.

Але все ж таки які можуть бути претензії до сенсації турніру? Тим більше, коли центральний захисник Агер вилетів на розминці, ще один, Саїсс, на 21-ій хвилині, а багато інших грали лише з 60-70 відсотками фізичної готовності (слова Реграгі). Вона змушена була грати не у свій футбол, але грала добре, тиснула на суперника, торкнулася м'яча у його штрафному майданчику 30 разів. Респект!

З гравців слід відзначити Антуана Грізманна. В дотиках до м'яча, передачах та їхній точності він не серед лідерів. Його команда програла центр поля. Але він працював як скажений. Під час навали суперника виглядаючи мало не третім центральним захисником. Чотири паси під удари, зокрема, й Мбаппе після прориву правим флангом (гол Ернандеса), чотири зароблені фоли, 12 двобоїв.

Дідьє Дрогба заявив, що він "грав як Нголо Канте", Ріо Фердінанд назвав його "найкращим захисним гравцем турніру". ФІФА також не залишив без уваги, віддавши заслужений приз найкращого гравця матчу. Баланс збірної тримається на ньому.

На нас очікує фінал команд, які грають прагматично, але в підсумку чимало забивають. В яких численні працьовиті опорники за важливістю змагаються з яскравими гравцями атаки.

Фото - Getty Images/ Global Images Ukraine