"Бог існує". Огляд ЗМІ після фіналу чемпіонату світу Аргентина - Франція

"Бог існує" – саме з такою передовицею вийшла в понеділок уранці каталонська спортивна газета Sport. Dios – це Бог, але D10S – це Мессі.

Ніхто інший як Мессі став головним героєм численних статей і матеріалів з усіх країн світу про фінал Чемпіонату світу-2022. Але як описати велич Мессі? Хуан Пабло Варскі в аргентинській газеті La Nación закликає – навіть не намагайтеся.

"Щодо Мессі не може бути жодних перебільшень. Зовсім навпаки – все, що написано або сказано про нього буде недостатньо. Навіть його вражаюча статистика обмежує його. Титули, голи, асисти, матчі, створені моменти, кількість переглядів на ютубі. Усього цього недостатньо. Мессі більше всього цього. Його не можна звести до цифр, якими б приголомшливими вони не були. Мессі був частиною нашого життя майже 18 років. Починаючи з юнацького ЧС-2005 до Мундіалю в Катарі. У кожному з 1003 матчів, у яких він зіграв, він залишив для нас хоча б один спогад. Більшість із них пов'язані з радістю або задоволенням. Пас, фінт, прорив, гол, святкування, посмішка. У збірній, у "Барселоні", і в "ПСЖ" Мессі завжди грав для нас, для людей.

Він заслуговує на всі визнання, і всі вони будуть недостатніми. І вони не визначають його. Залишимо осторонь славу, гроші, повагу, захоплення, поклоніння йому в усьому світі. Ніщо з цього не визначає Мессі. Головне – це його сутність. Вона глибша за його образ. Уявімо собі, що ми віднімемо все, що дав йому футбол. Він залишиться таким самим щирим. Він поділиться своєю любов'ю до гри. Він покаже своє бажання грати і перемогти. Ось хто такий Мессі, і за це ми його любимо".

Іспанська газета AS зазначає як на турнірі ЧС-2022 особистісні та футбольні якості Мессі сплелися в одне ціле.

"Мессі був більше, ніж його видатна статистика. За часів, коли фізичний футбол бере гору, він залишився вірним собі й дав цій Аргентині стиль, який їй підходив найкраще. Він уповільнював темп, коли потрібно було, і прискорював його в моменти необхідності. У важкі моменти він проявляв себе. Відповідальність за пенальті, за вирішальні голи не тиснула на нього. Він був лідером Аргентини, починаючи з його промов і закінчуючи своїми жестами на полі. Він вселяв собою впевненість і переможний настрій, особливо в найскладніші моменти".

Іноді здавалося, що перемога Аргентини і Мессі на ЧС-2022 була призначена долею. "Ще перед початком фіналу в повітрі витало відчуття, що Аргентина виграє", – читаємо в Mundo Deportivo. Про це пише і французьке видання Libération.

"Весь світ мріяв про це і Лео Мессі зробив це. Найкращий футболіст останніх 15 років, який сім разів взяв Золотий м'яч, просто повинен був виграти чемпіонат світу. А як інакше?"

"Аргентина в 1994, 2002 і 2006 роках відправляла на ЧС сильніші збірні. Але після своєї поразки Саудівській Аравії в першому турі команда іншого Скалоні ніби виконувала певну місію, рухома потужною колективною силою".

"Те, що Аргентина відчувала на цьому ЧС, було схоже на релігійні почуття, – наводить видання Clarín слова аргентинського філософа Сантьяго Гершуноффа. – Це була історична і метафізична місія, цим Аргентина відрізнялася від інших команд на турнірі. Для нас це був турнір апостолів, пророків і богів. В Аргентині Кубок світу сприймався як Гра престолів, Володар кілець або Біблія".

La Nación повертається до моменту зі сльозами Ді Марія після другого голу Аргентини. "Сльози Ді Марії сприймаються як глибокий крик душі, втомленої від накопичуваних розчарувань. Кожен аргентинець відчував це. Національна збірна Аргентини настільки сильно хотіла перемогти, що інакше це висловити просто неможливо було. Неможливо не любити цю збірну. Від її люті захоплює дух. Вони настільки щирі, настільки чесні в захисті ідеї, що іншого результату просто бути не могло. Ця команда виключила слово "неможливе" зі свого словника".

Тисячі слів написані про воротаря Еміліано Мартінеса, про інших неочікуваних героїв збірної Аргентини, і про Кіліана Мбаппе, якого не вдавалося втішити після фінального свистка навіть президенту Франції. Французька преса і публіка змогли прийняти цю поразку, але не обійшлося і без дивацтв, наприклад, L'Équipe вирішила оцінити роботу рефері Шимона Марчиняка лише у два бали з десяти можливих, хоча сторонні спостерігачі високо оцінили роботу польського арбітра на цьому непростому матчі.

Але все починається і закінчується фігурою Мессі. Чим він відрізняється від Дієго Марадони, який у схожому стилі в 1986 році приніс Аргентині останню, до вчорашнього дня, перемогу на Мундіалі? Libération цитує аргентинського письменника Ернана Кашіарі.

"Марадона у своєму бунтарстві схожий на Хуліо Кортасара. Мессі, з іншого боку, втілює собою досконалість, його гру можна порівняти з параграфом Хорхе Луїса Борхеса, дивуєшся, як йому вдається це все винаходити. Здавалося, що для Марадони, як і для Кортасара, кожна дія коштувала йому чогось важливого, за кожен свій чудовий рух йому доводилося платити ціну. Ціна, яку довелося платити Мессі – це довгі 15 років очікування. Вони підійшли до кінця".

Подивіться на обкладинки світових і спортивних ЗМІ. Мессі, Мессі, Мессі, слова "безсмертя", "слава", "велич", "магія", "мрія". Це був його фінал.

Фотогалерея